Постанова № 21794291, 26.01.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/443/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:представника позивача Щербака А.Є.,

представника відповідача Федоришина Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092303 від 10.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що на підставі придуманих податковим органом порушень, які зафіксовані у акті №334/23/30801338, а саме: відсутності здійснення операцій поставок товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Торговельний Дім "ДС" та від ФОП ОСОБА_5; заниження об"єкту оподаткування; нікчемністю правочину укладеного з ТОВ "Торговельний Дім "ДС" та з ФОП ОСОБА_5; порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відповідач виніс податкові повідомлення-рішення, які ним оскаржувались в адміністративному порядку, але скарги були залишені без задоволення.

Посилаючись у позові №614 від 08.12.2011 року на Конституцію України, Закони України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", "Про державну податкову службу в Україні", ЦК України, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092303 від 10.06.2011 року.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення №909\10\10-015 від 24.01.2012 року, яке підтвердив у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази. суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0000092303 від 10.06.2011 року на підставі акту перевірки, встановлено порушення п.198.1 п.198.3 ст.198 ПК України і зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81908 гривень.

У акті перевірки №334\23\30801338 від 07.06.2011 року податковий орган вважає, що встановив проведення операцій із фінансово-грошовими потоками позивача з ТОВ "Торговельний дім "ДС" без документального підтвердження їх у порушення п.3, 4 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", а саме відображення цих операцій лише по регістрах бухгалтерського та податкових обліках ( стор.14 акту). Крім цього, податковий орган прописує нікчемність договору поставки №Ю0102 від 01.02.2011 року позивача з ТОВ "Торговельний дім "ДС", посилаючись на статті 203, 215, 228 ЦК України (стор.13 акту) при цьому застосовує статті 712, 662 ЦК України на підтвердження свого висновку, про не встановлення фактичного виконання позивачем предмету договору. Аналогічний висновок відповідач робить по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_6 відповідно до договору поставки №18 від 14.01.2011 року (стор.16-19 акту).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з слідуючого.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Частиною 2 цієї статті визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.3 цієї статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин 4 -5 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пленум Верховного Суду України у постанові №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз"яснив, що відповідно до ст.215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст.219, ч. 1 ст.220, ч.1 ст.224, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах встановлених законом (ч.2 ст. 222 ч.2 ст.223, ч.1 ст.225 ЦК України, тощо). Тобто, суд вважає, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Частинами 2 - 3 ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом досліджені договір поставки №18 від 14.01.2011 року з ФОП ОСОБА_5 і договір поставки №Ю0102 від 01.02.2011 року позивача з ТОВ "Торговельний дім "ДС", додатки до них, видаткові накладні, прибуткові накладні, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, виписки з банку, платіжні доручення, витяги з книги обліку довіреностей, накладні на внутрішнє переміщення, обротно-сальдові відомості по рахунку: 201 ТМЦ; місця зберігання: Склад сировини, ВМД, податкові накладні, які на думку суду однозначно підтверджують: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивача, зв"язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку, відсутності нікчемності згаданих правочинів, тобто стерджується реальність господарських операцій позивача, тому не має завищення сум ПДВ (кредит березня 2011 року) по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Торговельний дім "ДС" і ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 81908 гривень.

Цей висновок суду фактично підтверджує податковий орган наданням суду, довідок №579\23-36722388 від 14.06.2011 року і №430\17-2\1200600549 від 03.06.2011 року, адже відповідно до їх висновків документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Ювента" з ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Торговельний дім "ДС" і відображення цього в податковому обліку останніх.

Щодо правомірності проведення відповідачем позапланової виїздної перевірки, то суд вважає, що податковий орган правомірно провів її згідно вимог п.п.78.1.8 ст.78 ПК України, адже така проведена на підставі наказу №255 від 02.06.2011 року, направлення №104 від 06.06.2011 року і за обставинами визначеним згаданою статтею ПК України.

Підпунктом "а" п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження в суді.

Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону, тому позов підлягає задоволенню, так як це підтверджено доказами, які перевірено судом.

На підставі викладеного, керуючись ПК України, ЦК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092303 від 10.06.2011 року, визнавши його протиправним.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 31.01.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович