Постанова № 21793561, 16.02.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2012 р.

15 год. 30 хв.Справа № 2а-1794/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Саюшкіної Н.І.,

представника відповідача - Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології"

до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" (далі ТОВ"Меблеві технології",позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач), у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.11.2010р. №0004332301/0 про збільшення зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 250000,50 грн., у тому числі за основним платежем на 166667,00 грн. та за штрафними санкціями на 83333,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення складене на підставі протиправних висновків акту перевірки, за результатами якої податковий орган дійшов висновку про порушення підприємством вимог податкового законодавства. Позивач вважає, що відповідач неправомірно виключив із задекларованих валових витрат вартість товарів, придбаних у ТОВ "Риста" у квітні 2009 року. У відповідності із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються витрати платника податків, які здійснені для потреб його господарської діяльності, що мають використовуватись в оподатковуваних операціях та підтверджені належними бухгалтерськими документами або розрахунками. Позивач стверджує, що поставлені товари ТОВ "Риста" використані для потреб його комерційної господарської діяльності, господарські операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами, вартість цих товарів сплачена постачальникові 30.04.2009р. платіжним дорученням № 143. Позивач звертає увагу суду, що відповідачем висновок щодо відсутності господарських операцій, нікчемності угоди з ТОВ "Риста" зроблено не за наслідками перевірки контрагента, а на підставі "інформації" про неможливість проведення перевірки цього постачальника.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити, в обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що фактично придбання товару позивачем у ТОВ"Риста" на суму 666667 грн. не відбулося. Цей постачальник має ознаки "податкової ями", визнаний банкрутом та виключений з Реєстру платників ПДВ 04.08.2009 р. За інформацією податкової міліції ТОВ "Риста" при формуванні валових витрат та податкового кредиту використовував реквізити субєктів підприємницької діяльності, які визнані банкрутами, перебували в стадії ліквідації і не могли фактично поставити товар, який у подальшому був проданий позивачеві. Бухгалтерські документи по відносинам позивача з ТОВ "Риста" складені посадовими особами постачальника, який на час здійснення господарських операцій не мав на це повноважень. За даними звітності ТОВ "Риста", в нього були відсутні ресурси, необхідні для фактичного здійснення операцій з поставки товарів позивачеві.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Меблеві технології" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Херсонської міської ради 31 липня 2006 р. та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м.Херсоні.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту від 03.11.2010р. №4638/23-4/34458354, складеного за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009р.

За актом перевірки зобовязання позивача з податку на прибуток збільшено на 666667грн. у звязку із виключенням із складу валових витрат задекларованих позивачем витрат по операціям з ТОВ "Риста" на загальну суму 666667,00 грн.

Податковим органом встановлено, що позивач у 2 кварталі 2009 року у складі валових витрат відобразив операцію з придбання товарів будівельного призначення у ТОВ "Риста" на суму 666667,00 грн. на підставі договору б/н від 01.04.2009р. та податкової накладної №54 від 30.04.2009р. на загальну суму 800000,00 грн., у тому числі ПДВ 133333,33 грн. Оплата вартості товару здійснена 30.04.2009р. платіжним дорученням № 143 на всю суму поставки. За даними відповідача ТОВ "Риста" має стан припинено, але не знято з обліку, тому ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва складено акт про неможливість проведення перевірки взаємовідносин ТОВ "Риста" з позивачем від 14.04.2010р. №238/01-040/36317475. За ініціативою податкового органу ТОВ "Риста" 04.08.2009р. виключене з Реєстру платників ПДВ.

За інформацією відповідача ТОВ "Риста" у період з квітня по серпень 2009р. використовувало реквізити субєктів господарської діяльності, які визнані банкрутами, перебували у стані ліквідації та не могли проводити ніякої підприємницької діяльності. Відповідач стверджує, що кошти, які були отримані ТОВ "Риста" від позивача та інших покупців посадовими особами цього підприємства були обготівковані для придбання сільськогосподарської продукції.

При перевірці складених документів відповідач встановив, що бухгалтерські та податкові документи, які підтверджують постачання товарів позивачеві від імені ТОВ "Риста" були підписані ОСОБА_3 За даними довідки 4-ОПП у період з 04.06.2009р. по 08.07.2009р. керівником ТОВ "Риста" був ОСОБА_4, який згідно свідоцтва про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а гр. ОСОБА_3 за даними форми 4 ОПП став керівником ТОВ "Риста" з 08.07.2009р. і не міг підписувати податкові та бухгалтерські документи цього субєкта підприємницької діяльності. Використавши ці документи позивач, на думку відповідача, порушив вимоги п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV). За матеріалами публічної звітності ТОВ "Риста" не має необхідних умов для здійснення будь-якої господарської діяльності. Відповідач вважає, що товари від ТОВ "Риста" до позивача фактично не поставлялись, бухгалтерські документи по цій операції складені неналежним чином і не можуть бути підтвердженням валових витрат позивача по цій операції. Сформувавши валові витрати по цій операції позивач, на думку відповідача, порушив вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати такі обставини та приписи законодавства.

За приписами п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи головним видом господарської діяльності позивача були різні види торгівлі товарами широкого вжитку. У перевіреному періоді позивач отримав доходи від продажу придбаних товарів, наявності власного виробництва перевіркою не виявлено.

За таких обставин суд приходить до висновку про неминучість операцій позивача з придбання товарів та понесення, у звязку з цим придбанням, витрат. Із матеріалів, наданих суду, вбачається, що товари, придбані у ТОВ "Риста" позивачем, були реалізовані іншим субєктам підприємницької діяльності, ці доходи відображені у податковій звітності позивача. За свою економічною суттю витрати платника податку на придбання товарів можуть провадитись у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, при цьому платник податку має право збільшити валові витрати по операціям з закупки товарів за фактом оплати їх вартості незалежно від дати отримання цих товарів. Тому суд вважає, що позивач при оплаті вартості товарів ТОВ "Риста" мав право збільшити валові витрати по цій операції.

Суд не може погодитись з думкою відповідача про те, що гр. ОСОБА_3, не будучи керівником ТОВ "Риста", не мав право складати податкові та бухгалтерські документи цього підприємства. Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України 19.02.1998р. №80, зареєстрованого в Мінюсті України 16.03.1998 р. за №172/2612, у 2009-2010 роках форма 4 ОПП була підтвердженням реєстрації субєкта підприємницької діяльності у податковому органу як платника податків та містила відомості про керівника цього субєкта підприємницької діяльності.

За ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, посадова особа, відповідальна за здійснення господарської операції, та керівник субєкту підприємницької діяльності не є тотожними поняттями. Особа, відповідальна за здійснення господарської операції, не обовязково має бути керівником підприємства.

Судом не приймаються до уваги ризики ведення підприємницької діяльності, встановлені відповідачем відносно ТОВ "Риста", тому що ці ризики стосуються нарахування та сплати податків і зборів самого ТОВ "Риста" та не можуть враховуватись при оподаткуванні позивача.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій щодо збільшення позивачу зобовязань з податку з на прибуток приватних підприємств, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" до державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні від 16 листопада 2010 р. №0004332301/0 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 250000,50 грн., в тому числі за основним платежем - 166667,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83333,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 лютого 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6