Постанова № 21793544, 23.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 лютого 2012 р. № 2-а- 667/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю представників: позивача Кравцова І.В., відповідача Кірсанова Д.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0001252305 та №0001242305 від 03.02.2012 року, №0000292305 та №0000302305 від 10.01.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 14.12.2011 року по 20.12.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АВТОТЕХЦЕНТР" з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за період червень та вересень 2010р. та з ТОВ «ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ» за період квітень, червень серпень 2011р., та 23.01.2012 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» за період серпень та вересень 2011 року та ТОВ «ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ» за період вересень 2011 року.

За результатами перевірок складено акти №6283/2305/32235242 від 26.12.2011 р. та від 23.01.2012 року №180/2305/32235242, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Згідно висновку акта перевірки №6283/2305/32235242, ТОВ "АВТОТЕХЦЕНТР" завищено податковий кредит на загальну суму 23209 грн., чим, на думку перевіряючих, порушено п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, с.198, п.201.1, п.201.4 ст.201Податкового кодексу України та завищено суму валових витрат на загальну суму 116051,43 грн. , чим порушено п.5.1 та п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44 та п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України.

Згідно висновку акта перевірки №180/2305/32235242, ТОВ "АВТОТЕХЦЕНТР" завищено податковий кредит на загальну суму 72431,9 грн., чим, на думку перевіряючих, порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.201.1., п.201.4. ст.201, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України.

Позивач вважає зазначені висновки суперечать фактичним обставинам справи, є необґрунтованими та незаконними, оскільки у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують виконання укладених угод, в акті перевірки також зазначено, що підприємством було надані договори, прибуткові накладні, банківські виписки, податкові накладні. Зауваження щодо форми та змісту наданих документів податкової та бухгалтерської звітності, податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки контролюючого органу відсутні

Позивач також вважає, що жодна норма чинного законодавства не спростовує факт реальності здійснення господарської операції у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову у судовому засіданні заперечував, просив відмовити у його задоволенні, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтованими та такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки у контрагентів позивача відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для ведення господарської діяльності. Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» пройшло встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи та отримало відповідне свідоцтво серії А00 за №501856, як платник податків, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова з 30.10.2002 р. за №13939, що підтверджується довідкою №22743/1867 від 30.12.2005 р.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ “АВТОТЕХЦЕНТР” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» (код ЄДОРПОУ 36457279) за період червень та вересень 2010 року та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ» (код ЄДРПОУ 37091549) їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень, червень серпень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 26.12.11 за №6283/2305/32235242.

Відповідно до висновків акту перевірки №6283/2305/32235242, ДПІ зазначає, що позивачем було допущено порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, с.198, п.201.1, п.201.4 ст.201Податкового кодексу України в результаті чого було встановлено, що ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» завищено суму податкового кредиту з ПДВ:

-за червень 2010 року в розмірі 4227,36 грн.,

-за вересень 2010 року в розмірі 2527,62 грн.,

-за квітень 2011 року в розмірі 4568,94 грн.,

-за червень 2011 року в розмірі 4049,45 грн.,

-за липень 2011 року в розмірі 2875,47 грн.,

-за серпень 2011 року в розмірі 4961,00 грн.,

що призвело до заниження суми податку на додану вартість ,яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 23209 грн., у тому числі:

-за червень 2010 року в розмірі 4227 грн.,

-за вересень 2010 року в розмірі 2528 грн.,

-за червень 2011 року в розмірі 4049 грн..

-за квітень 2011 року в розмірі 4569 грн.,

-за липень 2011 року в розмірі 2875 грн.,

-за серпень 2011 року в розмірі 4961 грн.

порушення п.5.1 та п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44 та п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого було встановлено, що ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» завищено суму валових витрат на загальну суму 116051,43 грн., у тому числі:

-2-й кв. 2010 року в розмірі 21136,8 грн.,

-3-й кв. 2010 року в розмірі 12638,1 грн.,

-2-й кв. 2011 року в розмірі 43091,95 грн.,

-3-й кв. 2011 року в розмірі 39184,58 грн.,

що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 27368 грн., у тому числі:

-2-ий кв. 2010 року в розмірі 5284 грн.,

-3- й кв. 2010 року в розмірі 3160 грн.,

-2-й кв. 2011 року в розмірі 9911 грн.,

-3- й кв. 2011 року в розмірі 9013 грн.

Також Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ “АВТОТЕХЦЕНТР” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» (код ЄДОРПОУ 36457279) за період серпень та вересень 2011 року та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ» (код ЄДРПОУ 37091549) їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки №180/2305/32235242 від 23.01.2012 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №180/2305/32235242 ДПІ зазначає, що позивачем було допущено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п.201.1 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого було встановлено, що ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» завищено суму податкового кредиту з ПДВ:

-за серпень 2011 року в розмірі 5509,02 грн.,

-за вересень 2011 року в розмірі 4335,56 грн.,

що призвело до заниження суми податку на додану вартість ,яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 23209 грн, у тому числі:

-за серпень 2011 року в розмірі 5509,02 грн.,

-за вересень 2011 року в розмірі 4335.56 грн.,

порушення п.44.1 ст.44 та п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого було встановлено, що ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» завищено суму валових витрат на 49222,9 грн. за 3-й кв. 2011 року.

Відповідно до висновків актів перевірки ТОВ “АВТОТЕХЦЕНТР”, ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ» зазначається, що у контрагентів позивача відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, кваліфікований персонал, основні фонди складські приміщення, транспортні засоби, що підтверджує відсутність фактів реального вчинення господарських операцій.

За результатами проведених перевірок були винесені податкові повідомлення рішення від 10.01.12 р. за №0000292305, яким збільшено зобовязання з податку на прибуток в розмірі 31733,25 грн., з яких за основним платежем 27368,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4365,25 грн., №0000302305 від 10.01.2012 р., яким збільшено зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 26858,75 грн., з яких за основним платежем 23209.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3649,75 грн., №0001252305 від 03.02.2012 р., яким збільшено зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 14767,50 грн., з яких за основним платежем 9845.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4922,05 грн. та податкове повідомлення рішення від 03.02.12 за №0001242305 яким збільшено зобовязання з податку на прибуток в розмірі 11321,00 грн., з яких за основним платежем 11321,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 00,00 грн.

У перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та з ТОВ «Промтехноопт».

Судом встановлено, що між ТОВ “АВТОТЕХЦЕНТР” (покупець) та ТОВ “Промспец консалтинг” (продавець) 01.04.2011 року укладено договір № 01/04-11 на поставку продукції - запчастин до легкових автомобілів.

На виконання умов вказаного договору ТОВ “Промспец консалтинг” виписані податкові накладні №321 від 20.11.2009 року на загальну суму 9364,74 грн., у т.ч. ПДВ 1560,79 грн., №118 від 04.04.2011 року на загальну суму 27413,64 грн., у т.ч. ПДВ 4568,94 грн., №42 від 01.06.2011 року на загальну суму 12385,20 грн., у т.ч. ПДВ 2064,20 грн., №380 від 22.06.2011 року на загальну суму 11911,50 грн., у т.ч. ПДВ 1985,25 грн., №111 від 04.08.2011 року на загальну суму 11826,90 грн., у т.ч. ПДВ 1971,15 грн.,№138 від 08.08.2011 року на загальну суму 17941,78 грн., у т.ч. ПДВ 2990,30 грн., №558 від 11.07.2011 року на загальну суму 10658,22 грн., у т.ч. ПДВ 1776,37 грн., №381 від 07.07.2011 року на загальну суму 6594,60 грн., у т.ч. ПДВ 1099,10 грн., накладна від 20.09.2011 року, від 04.04.2011 року, від 22.06.2011 року, від 01.06.201 року, від 08.08.2011 року від 04.08.2011 року, від 11.07.2011 року №267, від 07.07.2011 року №248.

Позивач здійснив виплату за запчастини, що підтверджується копіями платіжних доручень ( т. 1 а. с. 135, т. 2 а. с. 139-142).

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» (продавець) 15.08.2011 року укладено договір №15/08-11 на поставку продукції запчастин легкових автомобілів, що підтверджується виписаною ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» накладною №753 від 22.09.2011 року на загальну суму 10179,60 грн., у т.ч. ПДВ 1696,60 грн., №449 від 12.09.2011 року на загальну суму 6467,75 грн., у т.ч. ПДВ 1077,96 грн., №722 від 19.08.2011 року на загальну суму 33054,12 грн., у т.ч. ПДВ 5509,02 грн., накладною від 22.09.2011 року, від 12.09.2011 року, від 19.08.2011 року.

ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» здійснив оплату за запчастини, що підтверджується копіями платіжних доручень ( т. 1 а. с. 131- 134).

Позивачем (покупець) та ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТВАКА» (продавець) 14.06.2010 року укладено договір №14-06/10 на поставку продукції - запчастин до автомобілів «Toyota».

У підтвердження виконання господарських операцій ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТВАКА» виписані податкові накладні №4673 від 07.09.2010 року на загальну суму 15165,72 грн., у т.ч. ПДВ 2527,62 грн., №2731 від 21.06.2010 року на загальну суму 25364,16 грн., у т.ч. ПДВ 4227,36 грн., накладні від 21.06.2010 року, від 07.09.2010 року., накладна від 21.06.2010 р., від 07.09.2010 р.

Оплата за товар на адресу ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТВАКА» здійснена на підставі платіжних документів, що містяться в матеріалах справи (т.2 а. с. 138).

Суд дослідив, що ТОВ «Автотехцентр» та ТОВ «Тех-агроремпоставка» уклали договір, згідно якого постачальник зобовязується самостійно поставити продукцію. Оскільки позивачем доставка товару здійснюється самовивозом, він уклав договір підряду №04/04/2011 від 04.04.2011 року за яким він (замовник) наймає у громадянин України ОСОБА_1 (підрядника) фургон малотоннажний марки CITROEN BTRLINGO, д. н. НОМЕР_1, для доставки вантажів по м. Харкову, 01.06.2011 року, 07.07.2011 року та 04.08.2011 року укладено аналогічні договори підряду №04/04/2011, №01/06/2011, №07/07/2011 та 04/08/2011 на виконання робіт доставку вантажів по м. Харкову.

У звязку з відсутністю власного приміщення для ведення господарської діяльності позивач 01.12.2011 року уклав договір №386/04 з ПАТ «Готель «Харків» про найм приміщення, для використання в якості офісу.

З метою виконання господарських операцій 15.07.2011 року між ДП «Завод хімічних реактивів «НТК «ІМК «НАНУ» (орендодавець) та ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» (орендар) укладено договір оренд №42 нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств, де позивач приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно частина складу сировини. Згідно кошторису експлуатаційних витрат на 2011 р. (додаток до договору №42) всього сума складає 2,48 грн. за кв. м. Згідно розрахунку орендна плата за 567,90 м2 за червень становить 8819,49 грн., а річна орендна плата становить 105833,88 грн.

В подальшому позивач та ДП «Завод хімічних реактивів «НТК «ІМК «НАНУ» уклали додаткову угоду №1 від 01.12.2011 року, якою на основі розпорядження президії Національної академії наук України № 634 від 28.10.2009р. та листа орендаря щодо пролонгації строку договору оренди, сторони домовились продовжити термін дії договору оренди № 42 від 15.07.2011р. до 31.12.2013 року.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на період, що перевірявся червень та вересень 2010 року, квітень, червень серпень 2011 року, серпень вересень 2011 року, вересень 2011 року.) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вказана норма також кореспондується з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 р., яким визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України).

Приписами п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Так, пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4, 201.8, 201.10 ст. 201)

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно до п. 198.6. ст. 198 цього кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що в акті перевірки підтверджується наявність податкових накладних та відображення їх у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Тобто, суд приходить до висновку, що вказані договори виконані сторонами у повному обсязі без претензій та зауважень.

В матеріалах справи також містяться всі первинні документи, що підтверджують виконання укладених угод, а саме, договори, прибуткові накладні, банківські виписки, податкові накладні. Зауваження щодо форми та змісту наданих документів податкової та бухгалтерської звітності, податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки контролюючого органу відсутні.

Крім того, позивач мав орендовані складські приміщення, що підтверджується копіями договорів оренди, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Автотехцентр» правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Промтехноопт».

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, в періодах, що перевірялись підприємству надавалися податкові та видаткові накладні, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності товару, що був придбаний ним за вищевказаними договорами, та у подальшому реалізований покупцям: НВ ТОВ «Корунд» згідно договору №АЦ0023 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 16.06.2011 року, ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» згідно договору №АЦ0019 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 10.05.2011 року, ТОВ «Фінансово будівельна група» згідно договору №ФЦ0016 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 19.04.2011 року, Підприємство «Бенефіт» ХОР ВОІ «СОІУ» згідно договору №АЦ0012 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 24.03.2011 року, ПСП «Україна» згідно договору №АЦ0006 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 27.01.2011 року, ТОВ «Укрнафтогазексперт» згідно договору №АЦ0004 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 12.01.2011 року, СФГ «Вікторія» згідно договору №АЦ0001 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 10.01.2011 року, ХМВК «Локомотив» згідно договору №АЕЦ-80 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 01.10.2010 року, ТОВ «Балаклійський шиферний комбінат» згідно договору №АТЦ-68 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 21.09.2010 року, ТОВ «Логістик-Центр-2007» згідно договору №АТЦ-67 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 21.09.2010 року, СТГО «Південна Залізниця» Електровозне депо Харків- «Жовтень» згідно договору №АТЦ-49 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 26.04.2010 року, ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» згідно договору №АТЦ-38 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 01.02.2010 року, Акціонерне товариство «Стома» згідно договору №АТЦ-28 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 01.12.2009 року, ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» згідно договору про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 03.08.2009 року, ВАТ «ФСД» згідно договору про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 10.12.2008 року, а саме: актами виконаних робіт (т.1 а. с. 90-92, а. с. 58-59, 61, 90-92,100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, т.2 а. с. 46-82), податковими накладними (т.1 а. с. 60,62-65, 93-96, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, т.2 а. с. 90-150), платіжними дорученнями (т.1. а. с. 114-113, т.2 а. с. 143-200), видатковими накладними (т.2 а. с. 151-115), виписками рахунків (т.2 а. с. 116-131)

Судом встановлено, що ДПІ не визнає включення до податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних позивача на підставі того, що правочини вчинені з ТОВ «Промспецкнсалтинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та з ТОВ «Промтехноопт» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нереальними.

При цьому, суд зважає, що матеріали справи не містять жодних доказів невиконання або неналежного виконання зобовязань за правочинами з подальшої поставки товарів (робіт, послуг), які були предметом правочинів з контрагентами.

Окрім того, посилання відповідача на акти перевірок, складені податковими інспекціями де перебувають на податковому обліку контрагенти позивача, не може бути взятий судом до уваги оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки субєкта господарювання на акти перевірок інших субєктів господарювання.

Висновки відповідача про порушення ТОВ «Автотехцентр» вимог п.п.5.2.1 п.5.1., 5.2, ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.44.1 ст.44 та п.138.2, ст. 138, Податкового кодексу України завищено суму валових витрат на загальну суму 116051,43 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сум 27368 грн. ґрунтуються виключно на судженні про нікчемність спірних правочинів, а тому висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень закону мають характер припущень і не можуть бути покладені в основу податкових повідомлень - рішень.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Матеріали справи свідчать про те, що усі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів фактично маються в наявності та відповідають усім вимогам визначеним у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ст. 204 зазначеного кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 цього кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, відповідно до податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Крім того, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету, підприємства ознак фіктивності не мали.

Відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 10.01.2012 р. за №0000292305, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" зобовязання з податку на прибуток в розмірі 31733,25 грн., з яких за основним платежем 27368,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4365,25 грн., №0000302305 від 10.01.2012 р., яким збільшено зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 26858,75 грн., з яких за основним платежем 23209.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3649,75 грн., №0001252305 від 03.02.2012 р., яким збільшено зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 14767,50 грн., з яких за основним платежем 9845.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4922,05 грн. та податкове повідомлення рішення від 03.02.12 за №0001242305 яким збільшено зобовязання з податку на прибуток в розмірі 11321,00 грн., з яких за основним платежем 11321,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 00,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" (61022, м. Харків, пл.. Свободи,7, код 32235242) судовий збір у сумі 32,19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлена 28 лютого 2012 року.

СуддяБартош Н.С.