Постанова № 21793518, 28.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2012 р. № 2-а-351/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОСКА"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ЛОСКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому просить суд недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2011 року № 0002152330 і № 0002142330 та податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року № 0002442330.

В обґрунтування позову вказано, що оскільки дійсність укладених та перелічених в акті угод цілком підтверджується первинною документацією (в т.ч. податковими/видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними і т.д.), що були надані фахівцям Ленінської ДПІ до перевірки.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Ленінському районі міста Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ „Лоска" по взаємовідносинах з ТОВ „Промтехноопт" за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 рік.

За наслідками перевірки було складено акт від 27 вересня 2011 року № 1907/23-304/37191315 яким встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого за червень 2011 року занижено ПДВ на суму 81 533 грн. та завищено значення 24 рядку за червень 2011 року в сумі 125 945 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення рішення від 25.10.2011 року № 0002142330 та від 25.10.2011 року №0002152330.

В зв'язку з непогодженням з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ «Лоска»оскаржило їх апеляційною скаргою до ДПА в Харківській області.

29.11.2011 року ТОВ «Лоска»отримало Рішення ДПА в Харківській області від 22.12.2011 року № 526/10/25-203, яким скаргу залишено без задоволення.

06.12.2011 року ТОВ «Лоска»отримало податкове повідомлення - рішення від 30.11.2011 року №0002442330, винесене на підставі акту 27 вересня 2011 року № 1907/23-304/37191315 про результати позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лоска»по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт»у періоді з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. Даним податковим повідомленням - рішенням товариству нараховано завищення відємного значення ПДВ у сумі 125 945,00 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення винесено на заміну попереднього податкового повідомлення - рішення від 25.10.2011 року №0002152330 в зв'язку із зняттям штрафних фінансових санкцій у сумі 1,00 грн., що були нараховані податковим повідомленням - рішенням від 25.10.2011 року №0002152330.

В зв'язку з непогодженням з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ «Лоска»оскаржило їх апеляційною скаргою до ДПА в Харківській області 03.01.2012 року товариство отримало рішення ДПА України від 22.12.2011 року яким скаргу залишено без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом 01 червня 2011 року між ТОВ «ЛОСКА»та ТОВ «Промтехноопт»було укладено договір купівлі - продажу запасних частин та видаткових матеріалів для обслуговування прально-прасувального обладнання, дрібоструминної та фарбувально-сушильних камер, комплексу для миття вагонів (згідно специфікації №1 до договору № 1/01/06 від 01.06.2011 р.)

Вартість відвантаженого товару згідно специфікації № 1 становить 1 244 866,72 (в т.ч. ПДВ 207 477',79 грн.). дана господарська операція належним чином відображена видатковою накладною № 1/08/06 від 08.06.2011 року та податковою накладною №317 від 08.06.2011 року. Даний товар було поставлено та, відповідно, отримано ТОВ «Лоска». Розрахунки за даний товар проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень № 178 від 18.07.2011 року на суму 1 000 000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн.) та № 180 від 21.07.2011 року на сум 244 866,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 40 811,12 грн.)

Відповідно до вказаних платіжних доручень поставлений товар був повністю оплачений ТОВ «ЛОСКА»на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехноопт».

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ «Лоска»автоперевізником ФОП ОСОБА_1 автомобілем ІВЕКО № НОМЕР_6 (код НОМЕР_5).

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Промтехноопт»за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадової особи ТОВ «Промтехноопт» на підписання договору тощо в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки, що ТОВ «Промтехноопт»за юридичною адресою відсутній, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже не знаходження за юридичною адресою не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Промтехноопт»правочинів.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Крім цього, щодо посилання в акті відповідача на висновки ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки господарських взаємовідносин з платниками податків, в т.ч. з ТОВ «Промтехноопт», то суд зазначає, що згідно зі статтею 83 ПКУ, висновки податкової міліції не належать до матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Промтехноопт»так і на час судового розгляду ТОВ «Промтехноопт»знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що ТОВ «Лоск»сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень, а отже правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Промтехноопт».

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0002152330, № 0002142330 від 25 жовтня 2011 року; № 0002442330 від 30 листопада 2011 року винесено ДПІ у Ленінському районі міста Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОСКА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0002152330, № 0002142330 від 25 жовтня 2011 року; № 0002442330 від 30 листопада 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 березня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.