Постанова № 21793456, 28.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2012 р. № 2-а- 1100/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомонтажний поїзд 767" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомонтажний поїзд 767" (надалі ТОВ "Енергомонтажний поїзд 767"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 26.12.2011 року № 0002081510, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 600750 грн.; скасувати повністю податкове повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0001741510 від 23.11.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 104308 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період ІІ кварталу 2011 року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова складено акт від 07.11.2011 р. № 2602/15-01-11/01387834, на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001731510 від 23.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1054263 грн. та № 0001741510 від 23.11.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 104308 грн. За результатами оскарження таких податкових повідомлень рішень рішенням ДПА у Харківській області від 20.12.2011 року №5807/10/25-103 частково скасоване податкове повідомлення рішення № 0001731510 від 23.11.2011 року. У звязку з цим, відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення - рішення від 26.12.2011 року № 0002081510, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 600750 грн. Позивач вважає податкові повідомлення рішення № 0001741510 від 23.11.2011 року та № 0002081510 від 26.12.2011 року незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відображаючи в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року суму збитків попередніх періодів в розмірі 1232929 грн., підприємство діяло в повній відповідності до вимог Податкового кодексу України. Позивач вважає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, при цьому посилався на те, що під час проведення камеральної перевірки встановлено порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, за рахунок перенесеного відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду при обчисленні податку на прибуток у II кварталі 2011 року, передбаченого Податковим кодексом України. Представник відповідача вважає, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Таким чином, представник відповідача вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергомонтажний поїзд 767" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.11.2006 року, ідентифікаційний код 01387834, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №076423 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЖ №731930 (а.с. 6, 44-46).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, ТОВ "Енергомонтажний поїзд 767" перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцем ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року, про що складено акт від 07.11.2011 року № 2602/15-01-11/01387834 (а.с. 9-10).

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого позивачем занижено грошове зобовязання з податку на прибуток на 104308 грн. та завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 600750 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, 23.11.2011 року на підставі акту перевірки від 07.11.2011 року № 2602/15-01-11/01387834 відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення № 0001731510, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1054263 грн. та № 0001741510, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 104308 грн. (а.с. 12).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями рішеннями, 05.12.2011 року позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Харківській області (а.с. 47-49).

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області №5807/10/25-103 від 20.12.2011 року про результати розгляду скарги податкове повідомлення рішення № 0001731510 від 23.11.2011 року скасовано в частині зменшення розміру відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 453513 грн., в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення рішення № 0001741510 від 23.11.2011 року залишено без змін (а.с. 13-15).

За результатами розгляду скарги позивача відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002081510 від 26.12.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 600750 грн. (а.с. 11).

Не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області №5807/10/25-103 від 20.12.2011 року, позивач звернувся до Державної податкової служби України з відповідною скаргою від 28.12.2011 року №195 (а.с. 50-53).

Рішенням Державної податкової служби України №1041/6/10-2415 від 17.01.2012 року про результати розгляду скарги податкові повідомлення рішення № 0002081510 від 26.12.2011 року та № 0001741510 від 23.11.2011 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 16-17).

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ “Податок на прибуток”.

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу XX “Перехідні положення”, розділ III “Податок на прибуток” цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх періодів, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу XX “Перехідні положення”, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX “Перехідні положення” Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відтак, підприємство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв у той час.

Згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року по рядку 08 (обєкт оподаткування) підприємством отримано збиток у сумі 178666 грн. (а.с. 20). За підсумками 1 кварталу 2011 року відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у рядку 04.9 склало 1054263 грн. згідно уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року (а.с.21).

Судом встановлено, що позивачем, згідно ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу XX “Перехідні положення”, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, підприємство по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначило відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 1232929 грн., в який перенесло показники, відображені по рядку 08 та по рядку 04.9 відповідно до декларації, складеної за 1 квартал 2011 року, та уточнюючого розрахунку за 1 квартал 2011 року, а по рядку 07 (обєкт оподаткування від усіх видів діяльності) зазначило збиток у сумі 600750 грн. (а.с. 22-24).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак підстав для визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Посилання відповідача на службову записку юридичного управління Департаменту правової роботи Державної податкової служби України від 12.09.2011 року №10-2018/3582, відповідно до якої розяснено, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкту оподаткування отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності саме за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 2 ст. 150 Конституції України офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України. Що також вбачається з п. 4 ст. 13 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року N 422/96-ВР, відповідно до якого офіційне тлумачення законів України належить до компетенції Конституційного Суду України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пунктом 56.21 ст. 56 ПК України передбачено, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомонтажний поїзд 767" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 26.12.2011 року № 0002081510, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 600750 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0001741510 від 23.11.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 104308 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.03.2012 року.

Суддя Піскун В.О.