Постанова № 21793437, 29.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 лютого 2012 р.                                                                                 № 2-а- 391/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного виробничого підприємства "Квадро" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ПВП "Квадро" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 11.11.2011 року № 0001371540/0, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог ПКУ, Закону України "Про плату за землю", за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка приватного виробничого підприємства "Квадро" з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати земельного податку по м. Первомайський та Первомайському району Харківської області за період 2010 рік січень-серпень 2011 року, за результатами якої 28.10.2011 року було складено акт перевірки № 142/15/24126303, де були зафіксовані порушення вимог ч. 2 ст. 8 Закону України "Про плату за землю" та п. 274.1 ст. 274, п. 286.2 ст. 286 ПК України.

За наслідками вказаної перевірки та на підставі складеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2011 року № 0001371540/0, згідно з яким позивачу було визначено відповідне податкове зобов'язання у розмірі 150358,89 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що перевіркою, проведеною відповідним податковим органом, були встановлені вищезазначені порушення податкового законодавства з боку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у пп. 3.4.2 п. 3.4 розділу 3 зазначеного акту перевірки було розраховано суму земельного податку, яку підприємство повинно було нарахувати за 2010 рік по земельній ділянці на землях Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області площею 11,5794 га (державний акт на право власності на земельну ділянку № 332993). За методикою податкового органу земельний податок за 2010 рік по вказаній земельній ділянці становить 108041,58 грн., з чим суд не погоджується, з огляду на наступне.

Порядок нарахування земельного податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості транспорту, зв'язку та іншого призначення за межами населених пунктів, встановлено у ст. 8 Закону України "Про плату за землю".

Так, до 04.06.2008 р. земельний податок за всі ділянки промисловості, що знаходяться за межами населених пунктів, стягувався в розмірі 5% нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по області.

З 04.06.2008 р. у ст. 8 Законі України "Про плату за землю" внесено зміни, згідно з якими за ділянки промисловості, що знаходяться за межами населених пунктів, що були придбані на підставі цивільно-правових угод, земельний податок повинен розраховуватися від суми, яка не може бути меншою ціни придбання такої земельної ділянки. Тобто, даними змінами була встановлена мінімальна сума, з якої повинен бути сплачений земельний податок за придбану на підставі цивільно-правових угод ділянку, що знаходиться за межами населених пунктів.

При цьому основна база нарахування земельного податку згідно абз.1 ст.8 зазначеного Закону - нормативна грошова оцінка одиниці ріллі по області - не змінювалася.

Так, за земельною ділянкою на землях Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області площею 11,5794 га, що була придбана підприємством на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.01.2005 р., фахівцями відповідного ДПІ як базу нарахування земельного податку взято ні грошову оцінку одиниці ріллі по області, ні ціну придбання земельної ділянки, а грошову оцінку самої земельної ділянки, внаслідок чого підприємству було донараховано земельного податку на суму 96 461,09 грн. за основним платежем та штрафних санкцій на суму 24 115,30 грн., що суперечить положенням ст. 8 Закону України "Про плату за землю".

Суд звертає увагу на безпідставність посилання відповідача в даному випадку на приписи п. 274.1. ст. 274 ПКУ, де передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

А також, на норми п. 286.2. ст. 286 ПКУ, що передбачають наступне: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, оскільки в даному випадку позивачем зазначені земельні ділянки були придбані за нотаріально посвідченими правочинами, які в судовому порядку не визнані нечинними, а тому у відповідача не було підстав піддавати сумніву розмір грошової оцінки земельних ділянок, який був зазначений в договорах куплі-продажу та визначений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - Лозівська ОДПІ у Харківській області, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

                                                  постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 11.11.2011 року № 0001371540/0, прийняте відносно приватного виробничого підприємства "Квадро".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 29.02.2012 року.

          Суддя                                                                                           Самойлова В.В.