Постанова № 21793374, 08.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 лютого 2012 р. № 2-а- 17556/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представника позивача Васильєва Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0002582302 від 14.12.11 р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

14.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення №0002582302. Позивач вважає, що висновки податкового органу є неправомірними, оскільки позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ по операціям з його контрагентом ТОВ «Інтехліс» за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року, оскільки операції реально відбулися та позивач має належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення таких операцій.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Інтехліс», що підтверджується актом про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.10.2011 року № 677/23-212/35245557.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" Васильєв Є.О. - в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовні заяві.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова - в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 54-55).

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкові було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтехліс» за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 30.10.11 за №3605/23-212/36985860(а.с.7-19), в якому податковим органом встановлено порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, ст. 199 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1086205,22 грн., в тому числі за квітень 2011 року у сумі 53823,62 грн., за травень 2011 року у сумі 810569,34 гри., за червень 2011 року у сумі 119312,26 грн., за липень 2011 року у сумі 102500 грн.

На підставі акту перевірки №3605/23-212/36985860 від 30.10.11 Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкові було прийнято податкове повідомлення рішення №0002582302 від 14.12.2011(а.с. 6), яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість всього в розмірі 1111832,00 грн., в тому числі: за основним платежем 1086205,00 грн., за штрафними санкціями 25626,00 грн.

Підставами для донарахування податкових зобовязань позивачу стали висновки податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за квітень липень 2011 року з контрагентом позивача ТОВ «Інтехліс».

Щодо підстав та порядку здійснення господарських відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" та ТОВ «Інтехліс» судом встановлено, що між зазначеними субєктами господарювання було укладено договори поставки № 1-28.07-11 від 28.07.2011 року, №2-30.05-11 від 30.05.11 року, до яких підписані специфікації (а.с.114-119, 141-152).

Відповідно до умов зазначених договорів Постачальник (ТОВ «Інтехліс») зобовязується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ "Смарт сістем груп"), а Покупець прийняти та оплатити комплектуючі для датчиків просідання ґрунтів та інше обладнання відповідно до узгодженої Сторонами Специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору. Умовами договору передбачено здійснення поставки товару на умовах DDP на обєкт покупця, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, «Вишгородськицй» масив, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, фактична доставка товарів була здійснена відповідно до вказаних умов за рахунок та силами контрагента ТОВ «Інтехліс».

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" (Замовник) та ТОВ «Інтехліс» (Підрядник) укладено договори підряду №1-26.04-11 від 26.04.2011 року, №2-26.04-11 від 26.04.11 року, №3-26.04.11 від 26.04.11 року, 1-16.05.11 від 16.05.11 року, № 1-22.06-11 року на виконання монтажних робіт з облаштування приміщень, перелік яких визначений умовами цих договорів, з додатками, які містять розрахунки договірних цін на монтажні роботи (а.с.120-130, 131-140, 153-162,163-169, 170-181).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначених договорів, постачальником товарів та виконавцем робіт за цими договорами, ТОВ «Інтехліс»», були виписані видаткові накладні №7291 від 03.06.11 року, №7292 від 03.06.2011 року, №7293 від 03.06.11 року, №7294 від 03.06.11 року, №7295 від 03.06.11 року, №7296 від 03.06.11 року, №7297 від 03.06.11 року, №7298 від 03.06.11 року, (а.с. 32-39) та податкові накладні № 694 від 29.04.11 року, №416 від 17.05.11 року, №640 від 25.05.11 року, №641 від 25.05.11 року, №729 від 03.05.11 року, №591 від 23.06.11 року, №1067 від 28.07.11 року, 1068 від 28.07.11 року (а.с. 20-31).

Також за результатами прийняття результатів робіт сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.11 року до договору №1-26.04-11 від 26.04.11 р., від 25.05.11 року до договору №3-26.04-11 від 26.04.11 р., 25.05.11 року до договору № 2-26.04.11 від 26.04.11 р., 10.06.11 року до договору від 1-16.05-11 від 16.05.11 р., від 11.07.11 року до договору№1-22.06-11 від 20.06.11 р., зі змісту яких вбачається, які матеріали Замовника були використані при виконанні робіт (а.с. 40-53).

Як пояснив представник позивача, договори поставки № 1-28.07-11 від 28.07.2011 року, №2-30.05-11 від 30.05.11 року були укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" з ТОВ «Інтехліс» стосовно матеріалів, використаних при виконанні монтажних робіт за договорами №1-26.04-11 від 26.04.2011 року, №2-26.04-11 від 26.04.11 року, №3-26.04.11 від 26.04.11 року, 1-16.05.11 від 16.05.11 року, № 1-22.06-11 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" та ТОВ «Інтехліс».

Судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Інтехліс» та позивач мали статус платників ПДВ. Вказаний статус контрагента та позивача підтверджується зібраними по справі доказами і не заперечувався відповідачем в письмових запереченнях.

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Інтехліс» у перевіряємий період знаходилось за юридичною адресою, записів про непідтвердження відомостей про юридичну особу не було внесено. (а.с.72-74)

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 30.10.11р. за №3605/23-212/36985860, станом на момент проведення перевірки позивачем в безготівковій формі було проведено розрахунки з контрагентом ТОВ «Інтехліс» платіжними дорученнями №№ 341 від 30.05.2011 р., №332 від 25.05.2011 р., № 424 від 23.06.2011 р., №308 від 17.05.2011 р., №280 від 29.04.2011 р. (а.с. 14).

При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтехліс», суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи докази подальшого використання придбаних результатів робіт у власній господарській діяльності шляхом передачі результатів робіт ТОВ «Танталіт». На підтвердження фактичної передачі результатів робіт представником позивача до матеріалів справи надані довідки Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про результати проведеної зустрічної звірки між позивачем та ТОВ «Танталіт» за грудень 2010 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року №731/07-025/36985860 від 27.10.11 року та №622/07-025/36985860 від 19.09.11 року, якими встановлено, що звіркою позивача не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Танталіт», яке мало правові відносини з платником податків та позивачем відображено в податковому обліку результати господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Танталіт», яке мало правові відносини з платником податків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доведеність позивачем звязку понесених витрат по операціям з ТОВ «Інтехліс» з його господарською діяльністю, а також про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо непідтвердження можливості реального здійснення досліджуваних господарських операцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі “Булвес”АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представника позивача судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ за квітень - липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Інтехліс».

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм п.п.198.3, 198.6 ст.198, ст. 199 Податкового Кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи.

Отже, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова №0002582302 від 14.12.11 р. є таким, що винесено податковим органом в порушення вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт сістем груп" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0002582302 від 14.12.11 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі складено 13 лютого 2012 року.

Суддя Білова О.В.