Постанова № 21793354, 28.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28.02.2012р. справа №2а-1269/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом

Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

до Казенного підприємства " Харківське конструкторське бюро з двигунобудування"

простягнення коштів з рахунків у банках, - встановив:

Субєкт владних повноважень, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з рахунків відповідача, Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування", у банках кошти в сумі 4.023.755,36 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Відносно КП "ХКБ з двигунобудування" податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення, які станом на теперішній час є діючими, однак платник податків владних приписів цих правових актів індивідуальної дії в частині проведення платежу не виконав. Також відповідачем були складені та подані до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток, податку на землю, проте самостійно визначених податкових зобов"язань платником податків у повному обсязі не сплачено. Платником податків також не було сплачено сум пені, нарахованих контролюючим органом у зв'язку з несвоєчасною оплатою узгоджених податкових зобов'язань. Невиконання податкового обов'язку спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, КП "ХКБ з двигунобудування", надав до суду письмову заяву, у якій повідомив, що сума заборгованості перед Державним бюджетом України за даними бухгалтерського обліку складає 4.023.755,36грн., тобто фактично повністю визнав позовні вимоги, виникнення спірної суми заборгованості платник податків пояснив відсутністю фінансування.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання-юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

З наявних у справі документів вбачається, що до складу спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті податкових повідомлень-рішень №0011231510 від 14.10.2011 р. на суму 27.332,00 грн. за платежем податок на прибуток, №0000141520 від 12.05.2011 р. на суму 13.205,19 грн. за платежем податок на додану вартість, №0000151520 від 12.05.2011 р. на суму 1000,00 грн. за платежем податок на додану вартість, №0002011530 від 08.08.2011 р. на суму 1540,99 грн. за платежем земельний податок, заборгованість по оплаті самостійно складених відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість №80865 від 19.01.2011 р. на суму 141.844,74 грн., №9000717605 від 21.02.2011 р. на суму 19.727,00 грн., №9001503606 від 21.03.2011 р. на суму 238.904,00 грн., №9002218743 від 19.04.2011 р. на суму 227.378,00 грн., №9003550308 від 30.05.2011 р. на суму 414,00 грн., №9004022927 від 17.06.2011 р. на суму 113.142,00 грн., №9005163851 від 21.07.2011 р. на суму 126.140,00 грн., №9006834845 від 18.08.2011 р. на суму 8.565,00 грн., №9007970581 від 20.09.2011 р. на суму 115.363,00 грн., №9009012449 від 19.10.2011 р. на суму 4.849,00 грн., №9011683872 від 21.11.2011 р. на суму 28.453,00 грн., уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість №9004410490 від 29.06.2011 р. на суму 192,00 грн., 10,00 грн., №9006204635 від 08.08.2011 р. на суму 2.400,00 грн., 72,00 грн., №9007240345 від 26.08.2011 р. на суму 2.400,00 грн., 72,00 грн., податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб №9001441927 від 21.03.2011 р. на суму 2.557.420,59 грн., 90.106,16 грн., №9001449223 від 21.11.2011 р. на суму 83.384,77 грн., №9002330529 від 20.04.2011 р. на суму 87.962,36 грн., податкових декларацій з податку на землю №1296 від 27.01.2011 р. на суму 35.634,25 грн., , а також заборгованість по сплаті донарахованої пені по податку на додану вартість у сумі 15.668,73 грн., по податку на доходи фізичних осіб у сумі 7.746,64 грн., по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1.79 грн., по податку на землю у сумі 264,11 грн.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені податкові повідомлення-рішення, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуті рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст.54 і 116 Податкового кодексу України, а за процедурою ухвалення узгоджується з нормами Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень - рішень платникам податків (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985).

Явних недоліків форми, змісту або підстави походження оглянуті правові акти індивідуальної дії не мають.

У ході розгляду справи доказів втрати зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями юридичної дії внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, доказів виконання платником податків податкового обовязку за згаданими правовими актами індивідуальної дії, доказів відсутності податкового обовязку за згаданими правовими актами індивідуальної дії сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявлено.

Стосовно вимоги ОДПІ про стягнення з відповідача сум самостійно задекларованих податкових зобов'язань судом встановлено наступне.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі №2а-5915/11/2070 за позовом ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова до Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, встановлені обставини наявності у даного платника податків заборгованості перед Державним бюджетом України по ПДВ та по податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 3.446.126,97грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на положення наведеної норми процесуального закону наведені обставини не підлягають доказуванню в ході розв'язання цього спору.

Згідно з ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд відмічає, що обставини наявності заборгованості перед Державним бюджетом України в сумі 4.023.755,36грн. визнані відповідачем, КП "ХКБ з двигунобудування", у поданій до суду письмовій заяві за підписом генерального конструктора КП.

З огляду на положення Закону України "Про бухгалтерський обліт та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, норми яких покладають обов'язок по достовірному веденню бухгалтерського і податкового обліку саме на суб'єкта господарювання - платника податків, суд не знаходить підстав для сумнівів у відповідності визнаних відповідачем обставин фактичній дійсності.

Отже, обставини наявності у відповідача, КП "ХКБ з двигунобудвання", заборгованості перед Державним бюджетом України в сумі 4.023.755,36грн. також не підлягають додатковому доказуванню.

Разом з тим, виконавши в повному обсязі приписи ст.11 КАС України, суд встановив, що відповідачем, КП "ХКБ з двигунобудування" були складені і подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість №80865 від 19.01.2011 р. на суму 141.844,74 грн., №9000717605 від 21.02.2011 р. на суму 19.727,00 грн., №9001503606 від 21.03.2011 р. на суму 238.904,00 грн., № 9002218743 від 19.04.2011 р. на суму 227.378,00 грн., №9003550308 від 30.05.2011 р. на суму 414,00 грн., №9004022927 від 17.06.2011 р. на суму 113.142,00 грн., №9005163851 від 21.07.2011 р. на суму 126.140,00 грн., №9006834845 від 18.08.2011 р. на суму 8.565,00 грн., №9007970581 від 20.09.2011 р. на суму 115.363,00 грн., №9009012449 від 19.10.2011 р. на суму 4.849,00 грн., №9011683872 від 21.11.2011 р. на суму 28.453,00 грн., уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість №9004410490 від 29.06.2011 р. на суму 192,00 грн., 10,00 грн., №9006204635 від 08.08.2011 р. на суму 2.400,00 грн., 72,00 грн., №9007240345 від 26.08.2011 р. на суму 2.400,00 грн., 72,00 грн., податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб №9001441927 від 21.03.2011 р. на суму 2.557.420,59 грн., 90.106,16 грн., №9001449223 від 21.11.2011 р. на суму 83.384,77 грн., №9002330529 від 20.04.2011 р. на суму 87.962,36 грн., податкові декларації з податку на землю №1296 від 27.01.2011 р. на суму 35.634,25 грн.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз.1 п.57.3 ст.57); у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз.2 п.57.3 ст.57).

Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обовязку.

Доказів виконання податкового обовязку відповідно до положень ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.

У ході розгляду справи доказів відсутності обовязку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстомІнструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обовязку з боку відповідача.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу нарахування пені унормовані ст.ст.129-132 Податкового кодексу України, доказів порушення суб'єктом владних повноважень вимог наведених норм кодексу при нарахуванні заявлених до стягнення сум пені судом у ході розгляду справи не виявлено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що нормами Податкового кодексу України податкові органи не наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про стягнення з платника податків заборгованості саме такого платника податків-боржника перед бюджетом (за виключенням правовідносин за участю фізичних осіб - підприємців). Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у субєкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті.

За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

При цьому, суд вважає, що вимога про стягнення коштів за податковим боргом може бути заявлена податковим органом лише в порядку ст.183-3 КАС України, а порядку загального позовного провадження податковий орган наділений повноваженнями на заявлення позову про стягнення заборгованості або позову про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що знаходиться в податковій заставі.

Таким чином, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога підлягає задоволенню у спосіб стягнення заборгованості платника податків перед Державним бюджетом України, позаяк згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України кошти входять до складу майно платника податків як різновид активів.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова до Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" (ідентифікаційний код 14313582; місцезнаходження - 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 4.023.755,36 грн. (чотири мільйони двадцять три тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.