Постанова № 21793331, 27.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 лютого 2012 р. № 2-а- 17265/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 11.11.2011 року № 0002661531, № 0002671531 № 0002681531, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодаства, за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати земельного податку підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області за 2011 р., за результатами якої 24.10.2011 року було складено акт перевірки № 906/15-337/08680945/207, де були зафіксовані порушення вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата земельного податку за 2011 р.

За наслідками вказаної перевірки та на підставі складеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 року № 0002661531, № 0002671531 № 0002681531, згідно з якими позивачу були визначені відповідні суми штрафних (фінансових) санкцій.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Так, відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим періодом для плати за землю є календарний рік. Статтею п. 286.2. ст. 286 ПКУ передбачено, що платники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та до 1 лютого поточного року подають відповідному органу податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками по місяцям.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до відповідного податкового органу були надані наступні податкові декларації:

- по земельних ділянках, розташованих на території Полівської сільської ради, податкову декларацію з плати за землю № 2279 від 31.01.2011 р., відповідно до якої задекларовано податкове зобов'язання по сплаті земельного податку в сумі 213599,71 грн..;

- по земельних ділянках, розташованих на території Пересічанської селищної ради, податкову декларацію з плати за землю № 2296 від 31.01.2011 р., відповідно до якої задекларовано податкове зобов'язання по сплаті земельного податку в сумі 69158,33 грн..; - по земельних ділянках, розташованих на території Солоницівської селищної ради, податкову декларацію з плати за землю № 2289 від 31.01.2011 р., відповідно до якої задекларовано податкове зобов'язання по сплаті земельного податку в сумі 98338,03 грн.

Відповідно рішень органів місцевого самоврядування підприємству надано пільги по сплаті земельного податку на 2011 рік по землям несільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим підприємством були податні уточнюючі податкові декларації:

- по Пересічанській селищній раді декларація № 16348 від 18.04.2011 р. на зменшення суми податкового зобов'язання в розмірі 43730,92 грн., починаючи з травня 2011 року;

- по Полівській сільській раді декларація № 16357 від 18.04.2011 р. на зменшення суми податкового зобов'язання в розмірі 16442,32 грн., починаючи з квітня 2011 року;

- по Солоницівській селищній раді декларація № 17770 від 27.04.2011 р. на зменшення суми податкового зобов'язання в розмірі 62059,83 грн., починаючи з травня місяця 2011 року.

Також, у зв'язку з самостійним виявленням помилки відповідно до п. 50.1. ст.50 ПКУ підприємством надано уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2011 рік:

- по Пересічанській селищній раді (№ 27147 від 11.08.2011 р.) на збільшення податкових зобов'язань з січня 2011р. на суму 13096,21 грн., на зменшення з травня 2011 р. - 3274,06 грн. за травень - червень місяць;

- по Полівській сільській раді (№ 27144 від 11.08.2011р.) на зменшення податкових зобов'язань з січня по грудень 2011 року на суму 213507,07 грн.;

- по Солоницівській селищній раді (№ 27141 від 11.08.2011 р.) на зменшення податкових зобов'язань на суму 866,93 грн.

При судовому розгляді встановлено, що виконуючи розрахунок суми штрафних санкцій фахівці Дергачівської МДПІ узяли дані, які не відповідають дійсності, а тому невірно визначили суму штрафу по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а саме:

1. Податкове повідомлення-рішення № 0002661531 від 11.11.2011 р. - податкова декларація № 2296 від 31.01.2011 р. та уточнюючий розрахунок № 16348 від 18.04.2011 р. не містять таких сум, що вказані в акті перевірки, а саме: 4443,07 грн., - прострочка 91 день, 1320,12 грн. - прострочка 122 дні, хоча уточнююча декларація одна й та сама термін сплати однаковий - 30.04.2011 р., тобто за березень 2011 р.

Аналогічний зроблено розрахунок й за квітень 2011 р. - декларація № 2296 від 31.01.2011 р. не містить таких сум, як 1616,94 грн. та 4146,25 грн., а відповідно до уточнюючої декларації № 16348 від 18.04.2011 р. з травня 2011 р. податок на землю складає 296,32 грн., а не як вказано відповідачем 5446,28 грн. та 316,91 грн.

2. Податкове повідомлення - рішення № 0002671531 від 11.11.2011 р. - податкова декларація № 2289 від 31.01.2011 р. та уточнюючий розрахунок № 17770 від 27.04.2011 р. не містять таких сум, що вказані в акті перевірки, а саме: 4470,07 грн., 433,44 грн., 3291,33 грн., 4466,16 грн., 72,24 грн., 329,33 грн., а з травня 2011 р. податок на землю взагалі складає 365,11 грн., відповідно до уточнюючої декларації № 27141 від 11.08.2011 р.

3. Податкове повідомлення - рішення № 0002681531 від 11.11.2011 р. - податкова декларація № 2279 від 31.01.2011 р. та уточнюючий розрахунок № 16354 від 18.04.2011 р. не містять таких сум, що вказані в акті перевірки, а з квітня 2011 р. податок на землю взагалі складає 1357,65 грн., відповідно до уточнюючих декларацій № 16354 від 18.04.2011 р. та № 27144 від 11.08.2011 р.

Таким чином, загальна сума земельного податку по вищевказаним деклараціям за 2011 рік становить 17799,97 грн. х 3 міс. = 53399,91 грн. та 1357,65 грн. х 9 міс. = 12218,85 грн., всього: 53399,91 грн. + 12218,85 грн. = 65618,76 грн., а відповідачем за лютий - травень 2011 р. нарахована заборгованість в сумі 135022,42 грн.

Суд звертає увагу, що Податковим кодексом України в розділі XX "Перехідні положення" п. 6 підрозділу 10 передбачено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 р., а, як вбачається з письмових доказів у справі, підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 з 01.01.2011 р. перейшло саме на загальну систему оподаткування, а раніше було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Крім того п. 7 та 11 підрозділу 10 вказаної норми закону передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

При таких обставинах оскаржувані рішення не можуть вважатися законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - Дергачівська МДПІ Харківської області, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачеві підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 28,32 грн. за рахунок Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 11.11.2011 року № 0002661531, № 0002671531 № 0002681531, прийняті відносно підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області судові витрати у вигляді судового збору в сумі 28,23 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 28.02.2012 року.

Суддя Самойлова В.В.