Постанова № 21793286, 27.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" лютого 2012 р. № 2а- 17772/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.12.2011р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ Московського району м. Харкова № 000141704 від 06.12.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, складено акт від 24.11.2011р. № 3473/174/НОМЕР_1. На підставі акту перевірки № 3473/174/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 06.12.2011 року . З висновками Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова позивач не погодився посилаючись на невідповідність оскаржуваного повідомлення - рішення та результатів перевірки вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - ДПІ Московського району м. Харкова, проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов. Зазначаючи, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 06.12.2011 року, на підставі акту перевірки № 3473/174/НОМЕР_1, яким виявлено порушення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( надалі -ФОП ОСОБА_2) по взаємовідносинах з ПП "Рейфай- Агрос". А саме порушення: ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_2 ( НОМЕР_1) з ПП «Рефай Агрос" (код ЄДРПОУ 32497632) за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р. на загальну суму 179550,00грн., в т.ч., сума ПДВ 29925,00 грн. Представник відповідача в судове засідання не прибув, але повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.03.1997 року, про що внесено запис про включення відомостей до ЄДР № 2 480 001 0001 025363. Згідно даних акту перевірки № 3473/174/НОМЕР_1 від 24.11.2011р. позивач перебуває на обліку в ДПІ Московського району м. Харкова з 01.04.1999 року № 2183.

Судом встановлено, що ДПІ Московського району м. Харкова 24.11.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО-П ОСОБА_2 за період з 01.05.2011р. по 30.06.11р. з питання взаєморозрахунків з ПП "Рейфай- Агрос" . За результатами зазначеної перевірки складено акт № 3473/174/НОМЕР_1 від 24.11.2011р., в якому виявлені наступні порушення позивача: порушення ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_2 ( НОМЕР_1) з ПП «Рефай Агрос" (код ЄДРПОУ 32497632) за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р. на загальну суму 179550,00грн., в т.ч., сума ПДВ 29925,00 грн.

Зазначений акт перевірки отримано та підписано ФОП ОСОБА_2 без зауважень.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 06.12.2011 року , яким на підставі встановленого порушення п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. позивачу збільшено суму грошового зобов"язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 29925 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 7481,25 грн.

Що стосується виявлених ДПІ Московського району м. Харкова порушень позивача по неправомірно сформованій сумі податкового кредиту за травень, червень 2011 р. по взаємовідносинах з ПП «Рефай Агрос", суд зазначає наступне.

04.05.2011р. між позивачем (в якості покупця) та ПП «Рефай Агрос"(в якості продавця) було укладено договір купівлі - продажу №6, предметом якого є передача товару за найменуванням Фора у власність покупця у кількості 16000 шт. До податкового кредиту за травень 2011 року позивачем включено податкові накладні від ПП «Рефай Агрос" на загальну суму ПДВ у розмірі 28000 грн.

На підтвердження виконання договору №6 від 04.05.2010р., укладеного між позивачем та ПП «Рефай Агрос" позивачем надано видаткову накладну № 2011/0405/1 від 04.05.2011р., квитанції до прибуткового ордера за травень 2011р. , податкову накладну від 04.05.2011р.

Судом встановлено, що договором №6 від 04.05.2011р. передбачено порядок передачі товару, згідно якого продавець зобов"язан передати товар покупцю у повному обсязі на протязі 2-х днів. Таким чином, умови поставки(перевезення) товару покупцю не передбачені зазначеним Договором.

06.06.2011р. між позивачем (в якості покупця) та ПП «Рефай Агрос"(в якості продавця) було укладено договір купівлі - продажу №10, предметом якого є передача товару за найменуванням Фора у власність покупця у кількості 1100 шт. До податкового кредиту за червень 2011 року позивачем включено податкові накладні від ПП «Рефай Агрос" на загальну суму ПДВ у розмірі 3824 грн.

На підтвердження виконання договору №10 від 06.06.2011р. , укладеного між позивачем та ПП «Рефай Агрос" позивачем надано видаткову накладну № 2011/0606/1 від 06.06.2011р., квитанції до прибуткового ордера за червень 2011р. , податкову накладну від 06.06.2011р.

Судом встановлено, що договором №10 від 06.06.2011р. передбачено порядок передачі товару, згідно якого продавець зобов"язан передати товар покупцю у повному обсязі на протязі 2-х днів. Таким чином, умови поставки (перевезення) товару покупцю не передбачені зазначеним Договором.

У судовому засіданні представник позивач повідомив, що товар , отриманий від ПП «Рефай Агрос" по договору №6 постачався з 04 по 27 травня 2011р. , а не як передбачено зазначеним договором - на протязі 2-х днів.

У судовому засіданні представник позивач також повідомив, що товар , отриманий від ПП «Рефай Агрос" по договору №10 постачався двома партіями з 06 по 07 червня 2011р. , що також підтверджується письмовими поясненнями позивача від 15.02.12р.

З письмового пояснення позивача від 15.02.12р. вбачається, що вищезазначений товар представник ПП «Рефай Агрос" привозив на власному авто та перекладав його в авто позивача.

Також позивачем зазначено, що отриманий товар, а саме: добриво Фора у кількості 16100 шт. позивач зберігала за місцем проживання(за місцем реєстрації), оскільки не має офісних та складських приміщень (письмове пояснення від 15.02.12р.).

Таким чином, на вимогу суду позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зберігання товару (добрива Фора ) або його транспортування , отриманого від ПП «Рефай Агрос".

Відповідно до п. 198.3 ст.. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг. Але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій У необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що при дослідженні проведених операцій між позивачем та ПП «Рефай Агрос" судом встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій , на підставі яких позивачем визначено суму податкового кредиту.

Так, у позивача відсутні документи, що засвідчують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи), відсутні дані про відповідальних осіб, що отримували товари по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами та відсутні докази зберігання зазначеного товару.

Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 товарно-транспортна накладна (ТТН)- єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, в п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезень визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезень визначається порядок виписки ТТН.

Зокрема, п.п. 11.5 п. 11 Правил перевезень передбачено, що ТТН замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності друком (штампом).

Також пп. 11.7 п. 11 Правил перевезень передбачено: перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - друком або штампом), передаються перевізнику. У свою чергу, перевізник для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) висилає останньому третій екземпляр.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені сумісним наказом Мінтрансу і Мінстата України від 29.12.95 р. № 488/346 “О затвердженні типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля”. У ТТН повинні бути відмітки відправника товару ( щодо відвантаження товару) та його отримувача ( стосовно фактичного отримання товару). Відповідно до п. 2 цього наказу застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Перевезення товарів залізницею оформлюється комплектом перевізних документів , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19. 11.1998 р. № 460 до яких належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу ( п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів від 21.11. 2000р. № 644). Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів від 21.11. 2000р. № 644 накладна разом із дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення , де видається одержувачу . Відправнику видається квитанція про приймання вантажу.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обовязково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі нормами чинного законодавства не передбачено.

Таким чином, судом встановлено, що ні під час перевірки, ані в ході судових засідань позивачем не надано документів, які підтверджують рух товару від Постачальників до Замовника, а саме: відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагента-постачальника ПП «Рефай Агрос" до підприємства замовника ФОП ОСОБА_2

Суд звертає увагу на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету, що також роз"яснюється у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”.

Також суд зазначає, що ані до перевірки, ані до суду позивачем не були надані докази зберігання або право на зберігання товару , отриманого від ПП «Рефай Агрос", а лише зазначено, що товар Фора у кількості 16100 шт. зберігався у позивача за місцем реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП «Рефай Агрос" за результатами яких складено акт від 26.09.2011р. № 972/23-212/32497632 про неможливість проведення зустрічної звірки , оскільки підприємство не знаходиться за податковою адресою. Також в акті міститься посилання на висновок ВПМ ДПІ у Фрунзенському р-і м. Харкова № 6 від 21.09.11р., в якому містяться пояснення директора ПП «Рефай Агрос"- Карнаух Р.С. про те, що він у березні 2011р. за винагороду перереєстрував на своє ім"я ПП «Рефай Агрос" без наміру займатися господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, підприємством- контрагентом також не надано документів, які підтверджували б транспортування товару, що підтверджується зустрічною звіркою.

Позивачем до матеріалів справи надані документи, які підтверджують реалізацію товару ( добриво Фора) та передачу його до УДППЗ "Укрпошта", а саме: акти виконаних робіт, звіти про реалізацію товарів, накладні, договори та квитанції з банку. Але з наданих позивачем документів не вбачається, що реалізований товар є саме товаром, який отриманий від ПП «Рефай Агрос" та відсутні докази його транспортування до УДППЗ "Укрпошта", тому суд не бере до уваги посилання позивача у цій частині.

Згідно ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину (ч.1 ст.215 ЦК України).

Керуючись ст. 228 ЦК правочин учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є таким, що порушує публічний порядок та направлений на заволодіння майном держави, а отже, є нікчемним. Згідно ж ч.2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача, зробленими під час перевірки в тій частині, що позивачем неправомірно сформовано суму податкового кредиту за травень, червень 2011 року по взаємовідносинам ПП «Рефай Агрос" на суму ПДВ 582481,83 грн. у зв'язку з виявленням ознак нікчемності правочинів.

Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та норми законодавства, суд прийшов до висновку , що відповідачем доведено наявність порушення податкового законодавства з боку позивача та правомірність винесеного ним спірного повідомлення - рішення.

Отже на підставі вищевикладеного, відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення - рішення № 000141704 від 06.12.2011р. , підстав для визнання їх протиправними та скасування судом не встановлено, через що у задоволенні позовної заяви належить відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати по справі не стягуються .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.