Постанова № 21793072, 05.01.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3541/11

"05" січня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - Голованова С.А.;

представників відповідача - Фесюк Л.І. та Мельника О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод»

до державної податкової інспекції в Чортківському районі

про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2011 року №0000582301 та №0000013500, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод»(далі по тексту ТзОВ «Чортківський цукровий завод», або позивач) звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в Чортківському районі (надалі по тексту відповідач або ДПІ в Чортківському районі) скасування податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2011 року №0000582301 та №0000013500.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що не погоджуються із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Чортківсьому районі від 29 липня 2011 року №0000582301 та №0000013500 в звязку з тим, що вони не відповідають чинному законодавству, ґрунтуються на довільному тлумаченні відповідачем норм податкового законодавства та є помилковими.

Представник ТзОВ «Чортківський цукровий завод»зокрема пояснив, по взаємовідносинах із ТзОВ «Кернел-Трейд», що надав ДПІ у Чортківському районі копію платіжного доручення №465 від 20 липня 2011 р. на суму 18473000,00 грн., як документальне підтвердження проведення Товариством розрахунку із ТзОВ «Кернел-Трейд»за отриману олію нерафіновану в кількості 1516,62886 метричних тон на суму 13 270500,00 грн. Крім цього зазначив, що господарська операціяз контрагентом відбулася реально та факт експорту ДПІ у Чортківському районі не спростовується і не заперечується.

Щодо передачі ТзОВ «Чортківський цукровий завод»олії нерафінованої ТзОВ «Ойлтранстермінал»на зберігання, позивачем надано підтверджуючі документи.

Також зазначив, що збитковість від проведення операцій з олією становить в сумі 14,1 тис. грн. Фактично при проведенні операцій з олією ТзОВ «Чортківський цукровий завод» мав прибутки. Прибутковість в сумі: 67260,67 грн. підтверджується документально.

Купівля ТзОВ «Чортківський цукровий завод»олії в ТзОВ «Кернел-Трейд»в кількості 1516.62886 метричних тон, по ціні 8750,00 грн. за 1 м.т. на суму 13270500,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №465 від 20 липня 2011 року на суму 18 473 000.00 грн.

Витрати ТзОВ «Чортківський цукровий завод»повязані із транспортно-експедиційним обслуговуванням ТзОВ «Ойлтранстермінал»м. Миколаїв, на загальну суму: 41 647,94 грн. документально підтверджені.

Також зазначив, що із твердження відповідача, щодо порушення порядку прийомки згідно із вимогами Інструкцій П-6. Та П-7 не погоджується, оскільки прийомка товару по кількості (інструкція П-6) та по якості (П-7) із застосуванням вказаних вимог інструкцій проводиться за умови, коли це передбачено умовами договору та за умови виявлення недостачі (нестачі) або поставка неякісного вару. За умови відсутності у ТзОВ «Чортківський цукровий завод» із контрагентами взаємних претензій щодо кількості та якості, сторони провели передачу товару первинними документами бухгалтерської звітності (довіреність, видаткові накладні та передача товару по якості згідно із посвідченнями про якість).

З огляду на наведене вище здійснені господарські операції підтверджено належним чином оформленими документами, товар використано в господарській яльності, наявність товару та його рух є реальним, в податковому обліку проведені операції відображені контрагентами в установленому порядку.

Податковим органаном також в установленому порядку не доведено спрямованість товорів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, ушкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Адже усі податкові зобов'язання задекларовано контрагентами в установленому порядку. Останні не є ні «фіктивними», ні «транзитними», так само «фіктивних»або «транзитних»фірм в ланцюгах постачання не встановлено.

По взаємовідносинах із ТзОВ «Будівельна компанія «ДАКО» зазначив, що на момент укладання договорів та виконання робіт підрядник ТзОВ «ДАКО» мало ліцензію (чинну на момент виконання робіт), тобто згідно висновків компетентного (уповноваженого) у цій галузі органу (Міністерство регіонального розвитку га будівництва України). Товариство відповідало ліцензійним вимогам та було спроможне виконувати відповідні роботи (це висновок компетентного органу в цій галузі зроблений шляхом видачі ліцензії). Відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не е безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції.

Також зазначив, що не погоджується із твердженнями відповідачів про те, що ТзОВ «Будівельна компанія «ДАКО»через явність обєктивних факторів не могла виконати і фактично не виконувала вказаних вказаних робіт заперечується та спростовується доказовою базою. Зокрема зазначив, що 10 жовтня 2011 року в Чортківський РВ УМВС України в Тернопільській області надійшло звернення директора ПАТ «Цукровий союз «Укррос» (учасник ТзОВ «Чортківський цукровий завод») ОСОБА_4 щодо неправомірності дій посадових осіб ТзОВ «Чортківський цукровий завод»та ТзОВ «БК «ДАКО»при проведенні ремонтних робіт приміщень підприємства. В ході проведеної працівниками СДСБЕЗ Чортківського РВ УМВС перевірки, було підтверджено фактичне виконання робіт ТзОВ «Будівельна компанія «ДАКО» у відповідності до будівельної документації (договора №19/04 від 19 квітня 2010 року, №27/05 від 27 травня 2010 року, №22/06 від 22 червня 2010 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийомки виконаних будівельних робіт, договірної ціни, актів прийомки робіт), а саме обєми, якість та вартість робіт, терміни виконання, проведення розрахунку.

Враховуючи наведене, винесено Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, відносно посадових осіб ТзОВ «Чортківський цукровий завод» та ТзОВ «БК «ДАКО».

Тобто, реальність виконання робіт за договорами між ТзОВ «Чортківський цукровий завод»та ТзОВ «БК «ДАКО»повністю підтверджена перевіркою правоохоронних органів і даною перевіркою та постановою про відмову у порушення кримінальної справи повністю спростовані висновки ДПІ у Чортківському районі, зроблені податковим органом у акті перевірки.

Щодо, неналежної податкової звітності посадових осіб ТзОВ «БК «ДАКО»зазначив, що у відповідності до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Додатково пояснив, що відповідачі по справі фактично не спростовують факт виконання робіт - посилаються на пояснення робітників (громадян), що були на виконанні робіт. Проте ТзОВ «Чортківський цукровий завод», як замовник робіт, не зобов'язаний перевіряти (та не відповідає) за питання залучення (порядок оформлення) підрядником трудових ресурсів та юридичних осіб субпідрядників (зокрема, на яких умовах залучені працівники - за трудовим договором/за цивільно-правовим договором) та не відповідає за розрахунки підрядника з робітниками та субпідрядниками - це прямо або опосередковано передбачено Цивільним кодексом України, відповідно ТзОВ «Чортківський цукровий завод» не може нести відповідальність за взаємовідносини, в тому числі їх належне оформлення, з субпідрядниками та працівниками підрядника чи субпідрядників фізичними особами, які виконували роботи.

Теж саме стосується і спростування розрахунку між ТзОВ «Чортківський цукровий завод»та ТзОВ «БК «ДАКО»жомом сухим гранульованим. Замовник по договору не відповідає за подальші дії підрядника щодо вирішення ним юридичної долі ТМЦ, що були засобом розрахунку. Обовязок замовника провести повний розрахунок із підрядником за виконанні роботи і цей обовязок ТзОВ «Чортківський цукровий завод»перед ТзОВ «БК «ДАКО»виконав. Взаємних претензій, щодо своєчасності, повноти та порядку розрахунку між сторонами немає.

Отже, враховуючи вищенаведене, отримавши належним чином оформлені податкові накладні за фактично виконанні будівельні роботи по виробничим приміщенням у ТзОВ «Чортківський цукровий завод»у встановленому порядку виникло право на податковий кредит.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в позові, зазначив, що в акті перевірки містяться необгрунтовані дані, без зясування всіх обставин справи.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, мотиви виклали в поданому суду письмових запереченнях на адміністративний позов.

Згідно заперечень відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, перевіркою встановлено, що позивачем внаслідок порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 , п.п. 11.3.1 п. 11.3. п.п. 11.2.1, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. із змінами та доповненнями ТзОВ «Чортківський цукровий завод»занижено податок на прибуток підприємства на суму на суму 7853,00 грн. за І кв. 2011 року. Також внаслідок порушення п.186.1 ст.186, п.201.1 ст.201, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 та п.п.7.2.1 п.7.2 п.п. п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями ТзОВ «Чортківський цукровий завод»занижено податок на додану вартість на суму 3237714,00 грн., а саме за грудень 2010 року на суму 583614,00 грн., за березень 2011 року на суму 2654100,00 грн.

За розглядом акта перевірки від 11 липня 2011р. №172/23-05429587 ДПІ у Чортківському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011р. №0000013500 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3383619,00 грн.: за основним платежем - 3237714,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 145905,00 грн. застосованих з посиланням на п. 123.1 ст.123 ПК України та №0000582301 від 29.07.2011р. про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7854,00 грн: за основним платежем - 7853,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн. застосованих з посиланням на п 123.1 ст. 123, п.7 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Враховуючи вищенаведене, представники відповідача вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а тому просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем та які витребовувалися судом.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Чортківський цукровий завод»з питань дотримання вимог податкового, валюти іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011р.

Результати перевірки відображені в акті №172/23-05429587 від 11 липня 2011 р.

Висновки даного акта перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2011 року №0000582301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3383619,00 грн.: за основним платежем - 3237714,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 145905,00 грн. застосованих з посиланням на п. 123.1 ст.123 ПК України та №0000582301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7854,00 грн: за основним платежем - 7853,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн. застосованих з посиланням на п 123.1 ст. 123, п.7 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 , п.п. 11.3.1 п. 11.3. п.п. 11.2.1, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. із змінами та доповненнями, ТзОВ «Чортківський цукровий завод»занижено податок на прибуток підприємства на суму на суму 7853,00 грн. за І кв. 2011 року. Також внаслідок порушення п.186.1 ст.186, п.201.1 ст.201, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (надалі по тексту - ПК України) та п.п.7.2.1 п.7.2 п.п. п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями (надалі по тексту - ЗУ «Про ПДВ») ТзОВ «Чортківський цукровий завод»занижено податок на додану вартість на суму 3237714,00 грн., а саме за грудень 2010 року на суму 583614,00 грн., за березень 2011 року на суму 2654100,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки та податковими повідомленнями - рішеннями №0000582301, №0000013500 від 29 липня 2011 року, позивач відповідно до процедури адміністративного оскарження звертався з відповідними скаргами до ДПА у Тернопільській області та ДПА України.

За наслідками розгляду скарг ТзОВ «Чортківський цукровий завод»рішення ДПА в Тернопільській області від 04.10.2011 р. №15322/10/25-007/384 та ДПА У країни від 04.11.2011 р. №5287/7/10-2115 «Про результати розгляду скарги» залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011 р. №0000013500, №0000582301, а скарги ТзОВ «Чортківський цукровий завод»- без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновки викладені в акті перевірки позивача, щодо відсутності реального характеру господарської операцій з ТзОВ «Кернел-трейд»та з ТзОВ «Будівельною компанією «ДАКО», з огад на неможливість здійснення контрагентами позивача відповідних операцій згідно укладених договорів.

Приходячи до переконання щодо відсутності реального характеру господарської операції з ТзОВ «Кернел-трейд», суд виходив з наступного:

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом та звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних в операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будіь ництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п.201.7 ст.201 ПК України - податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно приписів зазначених підпунктів право платника на податковий кредит виникає саме у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, операції з продажу яких є об'єктом оподаткування згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про ПДВ», ст. 185 ПК України, що передбачає реальну наявність результатів робіт, надання послуг.

При цьому, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, (п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»).

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених норм Закону України «Про ПДВ»та ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт, послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише тільки оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, дані вимоги чинного податкового законодавства щодо реального характеру господарської операції узгоджуються з основними принципами, визначеними ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 року № 996-ХІV. (зі змінами та доповненнями), відповідно до яких бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не виходячи з юридичної форми.

Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Чортківський цукровий завод»(покупець) укладено з ТзОВ «Кернел-трейд»(постачальник) договір № 1-ЧСЗ-ОС від 10 вересня 2010 року на придбання від ТзОВ «Кернел-трейд»олії нерафінованої у кількості 1516,62886 метричних тон, що знаходиться на базі наливних вантажів № 2 ТзОВ «Ойлтранстермінал»(код за ЄДРПОУ 36486404, м. Миколаїв). Останнє, відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 117/1602 від 16 лютого 2011 року, здійснювало по дорученні та за рахунок коштів замовника - ТзОВ «Чортківський цукровий завод», комплексне транспортно-експедиційне обслуговування олії рослинної, її прийомку, зберігання в резервуарі в м. Миколаїв і подальшу обробку вантажу, згідно заявок і інструкій замовника.

Виконання умов договору № 1-ЧСЗ-ОС від 10 вересня 2010 року оформлено видатковими та податковими накладними, виписаними ТзОВ «Кернел-трейд»на поставку олії нерафінованої у кількості 1516,62886 метричних тон та вартістю 13270500,00 грн., ПДВ 2624100,00 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Чортківський цукровий завод»розрахунки за отриману олію нерафіновану не проведено. Вартість олії включено до складу валових витрат з податку на прибуток в І кварталі 2011 року та до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що місце складання даних документів (видаткових накладних) не зазначено, також не зазначено посади, прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Проте в них вказано, що товар - олію нерафіновану отримала за довіреністю ТзОВ «Чортківський цукровий завод»№ 54 від 30.03.2011р. - ОСОБА_5, яка працює на заводі на посаді юрисконсульта. Проте для перевірки не представлено будь-яких документів ділового обороту (посвідчення про відрядження, відповідні записи в журналі реєстрації відряджень, проїзні документи, накази про відрядження та інше), які б свідчили факт відбуття 31 березня 2011 року генерального директора ТзОВ «Чортківський цукровий завод»ОСОБА_6 у м. Миколаїв для підписання акта прийму - передачі товару - олії соняшникової нерафінованої та які б свідчили факт відбуття 31 березня 2011 року в відрядження юрисконсульта ОСОБА_5 у відрядження для отримання товару - олії нерафінованої.

Крім цього в ході проведення перевірки, встановлено, що 31 березня 2011 року генеральний директор ТзОВ «Чортківський цукровий завод»ОСОБА_6 не перебував у відрядженні та як ним підписано ряд первинних бухгалтерських документів, в тому числі видаткові касові ордера № 204 та 206.

Судом встановлено, що поставлена ТзОВ «Кернел - трейд»олія нерафінована матеріально відповідальними особами ТзОВ «Чортківський цукровий завод»не отримувалася. Згідно умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №117/1602 від 16 лютого 2011 року, ТзОВ «Чортківський цукровий завод»здійснює оплату послуг ТзОВ «Ойлтранстермінал»виходячи з розрахунків: приймання, зберігання за 1 мт - 34,51 грн. без ПДВ, відгрузка за 1 мт - 24,81 грн. без ПДВ.

Документів, який підтверджує факт передачі олії нерафінованої ТОВ «Ойлтрантермінал»на зберігання до перевірки не представлено.

Перевіркою не виявлено, а підприємством для перевірки на вимогу листів ДПІ у Чортківському районі для перевірки не надано актів прийому-передачі товарів за кількістю, не встановлено наявність будь-яких первинних документів, в яких зафіксовано реєстраційні номери документів по якості та акти фактичної наявності продукції, в яких було б вказано про відсутність супровідних документів, документів дозвільного характеру, які підпадають під визначення сертифікатів відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності або декларації про відповідність, обов'язок ведення яких передбачено Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 із змінами та доповненнями (надалі по тексту - Інструкція №П-6, №П-7) та визначено в частині 2 статті 662 Цивільного кодексу України.

Інструкціями № П-6 та № П-7 встановлено основні вимоги стосовно оформлення первинних документів згідно з якими передається відповідна продукція (п.2, п.З, п.4, п.6, п.7, п.8, п.9, п.10, п.11, п.12, п.13, п.14), в яких відповідно до вимог Інструкції №П-7 та статті 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 № 2406-ІІІ зазначено реєстраційні номери сертифікатів відповідності.

Пунктом 12 Інструкції № П-6 визначено, що приймання продукції по кількості проводиться по чітко і ясно оформлених відпускних і розрахункових, транспортних та супровідних документів (рахунок-фактура, специфікації, акт приймання-передачі, описи, пакувальні ярлики, інші) постачальника або виробника. У випадку відсутності таких документів, складається акт про фактичну наявність продукції за участю представників, визначених п.17, п.18, п.20, п.21, п.22 Інструкцією № П-6 по формі, передбаченою п.25 Інструкцією № П-6, при цьому в акті зазначаються які супровідні документи відсутні.

Відповідно до п.2 Інструкції № П-6, при поставці товарів і створення умов для своєчасного та правильного приймання отримувач, відправник (постачальник) зобов'язаний дотримуватись:

а) строге дотримання встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбовування окремих місць;

в) чіткого і правильного оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її.

Відповідно до п. 22 Інструкції № П-6, для приймання продукції виділяються оа компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) по питаї визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.

Відповідно до ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється в договорі.

Частиною 2 ст.662 ЦК України регламентовано, що продавець повинен одночасно товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-ІІІ постачальник зобов'язаний:

- реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність;

- припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Відповідно до п.13 Інструкції №П-7 отримання товаро-матеріальних цінностей по якості проводиться уповноваженими особами уповноваженими на це наказом керівника або його заступниками, які мають необхідний обсяг освітньо-кваліфікаційного рівня та компетенції. Такі особи несуть відповідальність за суворе дотримання вимог правил прийому по якості.

У випадку відсутності документів, які підтверджують якість поставленої продукції відповідно до вимог п.19 та п.20 Інструкції № П-7 запрошуються працівники, за участю яких відповідно вимог, встановлених п.29, п. 30, п.31 Інструкції № П-7 результати оприбуткування продукції оформляється актом про фізичний стан якості та комплектністю товарів.

Враховуючи діючі вимоги до первинних документів бухгалтерського обліку, на основі яких здійснюється документування в наданих для проведення перевірки облікових регістрах господарських операцій, видаткові накладні та податкові накладні є документами, виходячи лише з їх юридичної форми та не відповідають сутності відображених взаємовідносин між контрагентами, не відповідають та складені в порушення вимог встановлених п.3 ст.2, п.1, п.2, п.3, п.4 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІУ із змінами та доповненнями та пп. 2.1, пп. 2.2, пп.2.4, пп.2.6, пп.2.7, пп.2.13, пп. 2.14, пп.2.15, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерської обліку», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.04.1995р. змінами та доповненнями внесеними наказом № 168/704, в частині забезпечення документування фактів здійснення взаємовідносин між контрагентами належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням галузевих особливостей визначених п.6 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»віл 16.07.1999р. №996-ХІУ та підтверджують зміст, обсяг, вимір господарської операції.

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи реєстру платників податків (АІС РПП) встановлено, що засновниками ТзОВ «Ойлтранстермінал»(код за ЄДРПОУ 36486404) є ТзОВ «Кернел-трейд», код ЄДРПОУ 31454383, сума внеску 0,625 тис. грн.; ТзОВ «Кернел-капітал», код ЄДРПОУ 32768392, сума внеску 61,875 тис. грн.; загальний обсяг постачання за березень 2011 року (відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість) - 5580,6 тис. грн., в тому числі на ТзОВ «Кернел - трейд»- 5052,2 тис. грн., що складає 90,5 % загальної суми поставки.

Також відповідно до автоматизованої інформаційної системи реєстру платників податків (АІС РПП) встановлено, що ТзОВ «Чортківський цукровий завод», 16 травня 2011 року експортовано, одержану в березні 2011 року олію нерафіновану, фірмі RESTOMON LIMITED (Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Torlota British Virgin Island) по ціні 8800 грн. за 1 метричну тону. При цьому націнка склала лише 50 грн. на 1 метричній тоні, або 0,5%. Враховуючи, що згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування №117/1602 від 16 лютого 2011 року вартість лише приймання та відвантаження 1 метричної тони олії складає 59,32 грн., від здійснення даної операції ТзОВ «Чортківський цукровий завод»одержано збитки - 14,1 тис. грн. (1516,6 метричних тон (кількість олії) (50 грн. (націнка) - 59,32 грн. (вартість приймання та відвантаження 1 метричної тони олії).

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи реєстру платників податків (АІС РПП) встановлено, що фірма RESTOMON LIMITED (Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Torlota British Virgin Island) є контрагентом ТзОВ «Кернел-трейд»(код за ЄДРПОУ 31454383). Так впродовж тільки березня 2011 року ТзОВ «Кернел-трейд»задекларував експорт товарів даному контрагенту в сумі - 767 133,3 тис. грн.

Судом встановлено, що «RESTOMON LIMITED» зареєстроване в офшорній зоні, адже згідно розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон»від 23.02.2011 року № 143-р British Virgin Island - Британські Віргінські Острови визначено офшорною зоною.

Крім того, враховуючи те, що з березня 2011 року 71 % акцій «Укрросу», який є засновником ТзОВ «Чортківський цукровий завод», належить холдингу «Кернел»у відповідності до вимог абз.1 п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 28.12.1994р. №334/94-ВР, ТзОВ «Чортківський цукровий завод», ТзОВ «Кернел-трейд»та ТзОВ «Ойлтранстермінал» є пов'язаними особами.

Отже, підприємством здійснювалися взаємовідносини за рахунок організації господарської діяльності в порушення вимог законодавства без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що єдиною метою приведених вище взаємовідносин підприємства є отримання підприємством податкової вигоди за рахунок мінімізації податкових зобов'язань шляхом здійснення операцій з фінансово-грошовими потоками, товарний характер яких належним чином документально не підтверджено, що в свою чергу привело до неправомірного формування валових витрат (відповідно, величини приросту балансової вартості запасів) по декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та податкового кредиту по декларації за березень 2011 року з податку на додану вартість та оформлені документами, що суперечать законодавчим і нормативним актам бухгалтерського та спеціалізованого законодавства, що привело до не сплати податку на додану вартість від здійснення основного виду діяльності.

Приходячи до переконання щодо відсутності реального характеру господарської операції з ТзОВ «Будівельною компанією «ДАКО», суд виходив з наступного:

Судом встановлено, що ТзОВ «Чортківський цукровий завод»в особі директора ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в періоді перевірки укладено договора з ТзОВ «Будівельною компанією «ДАКО»(код за ЄДРПОУ 34984713, і.п.н. 349847104633, м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, буд.3) в особі директора ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) від 19.04.2010р. №19/04, 27.05.2010 №27/05, 22.06.2010 р. № 22/06 на виконання підрядних робіт, а саме ремонт покрівлі цеху, головного корпусу заводу та інше, за адресою, яка в договорі не вказана, капітальний ремонт приміщення сушки цукру, за адресою, яка в договорі не вказана, ремонт покрівлі складів безтарного зберігання цукру, за адресою, яка в договорі не вказана.

Згідно умов договорів, розрахунок за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Крім того, до кожного із згаданих договорів підписано сторонами додаткові угоди, якими зміст договорів доповнено можливістю оплати виконаних підрядних робіт продукцією заводу: цукром, жомом сухим та гранульованим, вапном по цінах, які діяли на момент проведення розрахунку.

У відповідності до даних договорів складено податкові накладні: № 290 від 02.09.2010р. № 291 від 02.09.2010 р., № 292 від 02.09.2010 р., № 293 від 02.09.2010 р., № 294 від 02.09.2010 р., № 295 від 02.09.2010 р., № 296 від 02.09.2010 р., № 1102 від 01.10.2010 р.- на загальну вартість виконаних робіт 3501684 грн, в т.ч. ПДВ 583614 грн.

Згідно висновку ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 28.10.2010 №102 фактичне місцезнаходження ТзОВ «БК «ДАКО»не встановлено, відсутність працюючих (згідно з даними звіту 1-ДФ) та основних фондів (згідно з даними додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток).

Відсутність ТзОВ «БК «ДАКО»за місцезнаходженням підтверджується і витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.12.2011р. за №12232793.

Згідно поданої звітності по комунальному податку за 3-й та 4-й квартали 2010 р. кількість працюючих по ТзОВ «БК «ДАКО»склала - 1 особу, а саме: керівник (директор даного товариства ОСОБА_9 ((ідентифікаційний номер НОМЕР_2), який одночасно є засновником ТзОВ «БК «ДАКО».

В ході проведення перевірки встановлено неукомплектованість на момент укладення та виконання проведених вище правочинів ТзОВ «БК«ДАКО»інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікації (їх відсутність) відповідно до організаційно-функціональної структури підприємства відповідно до вимог ст. 21, ст. 134, 135 Кодексу Законів Про працю України затверджених законом № 322-VІІ від 10.12.1971р., Ліцензійних умов проваджені господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 р. №47 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 березня 2009 р. за №226/16242 та наказу №375 від 26.12.2005р. Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики (класифікатора професій ДК 003:2005) (із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що документи податкового та бухгалтерського обліку, які послужили підставою для завищення суми амортизаційних витрат та податкового кредиту відповідних звітних періодів складені позивачем з порушенням вимог чинного законодавства, в саме:

-в актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в не зазначено посади, прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції правильність її оформлення, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, не зазначено дату і місце складання договору, адресу будівництва;

-в актах прийомки робіт відсутня дата затвердження керівником позивача у більшості також відсутня дата актів (не зазначено число місяця), на одному відсутній підпис ОСОБА_9;

-в довідках про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ форми №КБ-3 не зазначено посади, генпідрядника, не зазначено дату складання договіру, адресу будівництва;

-в локальних кошторисах відсутні підписи, прізвища та ініціали осіб, які склали та провірили, не зазначено дату складання та інш.;

-в підсумковій відомості ресурсів відсутні підписи, прізвища та ініціали осіб, які склали та провірили, не зазначено дату складання та інш., що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704, (надалі по тексту - Положення) та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві»із змінами та доповненнями.

Крім того, в податкових накладних не вказані обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, зокрема.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.І

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому, оформлення податкових накладних при здійсненні господарських операцій повинно здійснюватися відповідно до вимог, встановлених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з порядком, визначеним наказом ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) від 30.05.1997 року № 165 та у відповідності до основних засад ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що податкові накладні виписані ТзОВ «БК «ДАКО»з порушенням вимог пп. 7.2. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 12.2 Порядку заповнення податкової накладної, а саме: в графі «4»проставлено «грн.», тоді як будівельні роботи ідентифікуються і мають одиниці виміру: об'єму в м.куб., площі в м. кв., кількості використаних будівельних матеріалів і т.д., в графі «5»в податкових накладних проставлено «1», замість кількості одиниць, а в графі «6» замість ціни одиниці (ціни погонного метра виконаних робіт, кубічного метра, квадратного метра, шт. і т.д. проставлено загальну вартість робіт.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №165, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Також встановлено, що розрахунок за виконані роботи між ТзОВ «Чортківський цукровий завод»та ТзОВ «БК «ДАКО»здійснено сухим гранульованим жомом, який був вивезений із території заводу транспортними засобами. В ході опитування водіїв транспортних засобів, які вивозили жом встановлено, що частина громадян - водіїв відношення не має до вивезення чи перевезення даного жому.

Як вбається з матеріалів справи, документів, якими підтверджується факт виконання робіт в обсягах та формах виконання, використання та нормування оплати використаних трудових ресурсів, обліку роботи, відповідно до встановлених будівельних норм, які підтверджують факт їх здійснення та обов'язкові до виконання та використання не виявлено, підприємством до перевірки не представлено та судом не здобуто.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутні істотні умови договорів будівельного підряду від 19.04.2010р. №19/04, 27.05.2010р. № 27/05, 22.06.2010р№ 22/06.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З даними нормами кореспондуються приписи ч. 2. ст. 180 Господарського кодексу України (надалі по тексту ГК України). Частиною 3 ст.180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 189 даного Кодексу ціна є істотною умовою господарського договору, ціна зазначається в договорі у гривнях.

В порушення вищенаведених норм законодавства, в даному договорі не визначена ціна договору.

Частиною 5 ст.318 ГК України передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Постановою КМ України від 01.08.2005р. № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (надалі по тексту - Загальні умови).

Пунктами 1, 2 Загальних умов встановлено, що вони відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (надалі по тексту - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Згідно п.5 Загальних умов договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження обєкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівниці порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулюва взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінрегіонбудом.

Однак у догорах від 19.04.2010р. №19/04, 27.05.2010р. № 27/05, 22.06.2010р. № 22/06, відсутні наступні істотні умови: предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта).

Крім того відповідно до ст. 884 ЦК України, п. 103 Загальних умов - гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантійний строк якості). Гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі - гарантій строк експлуатації). Однак п.6.1 Розділу 6 договорів будівельного підряду від 19.04.2010 р. №19/04, 27.05.2010р. № 27/05, 22.06.2010р № 22/06 встановлений 7 річний гарантійний термін експлуатації.

Згідно ч.2 ст.180 ГК Кодексу господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.8.ст.181 ГК Кодексу, п.12 Загальних умов у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається з матеріаів справи, відповідно до листів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 18.04.2011р. №30-50/1349, від 27.04.2011р. №30-50/1424, наказом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 08.04.2011р. №10-Л, ліцензія ТзОВ «БК «ДАКО»серія АВ №316720 терміном дії з 13.06.2007р. по 13.06.2012р. анульована на підставі акта проведення позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'заної із створенням об'єктів архітектури 24.03.2011р. №38, відповідно до п.21 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою КМ України від 05.12.2007р. №1396 (із змінами) у зв'язку із встановленням факту неподання суб'єктом господарювання в установлений строк повідомлень про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, або у зв'язку з встановленням факту виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії.

Судом встановлено, що дозволом №469.07.12-45.21.1 на початок виконання роботи підвищеної небезпеки дозволяється ТзОВ «БК «ДАКО»виконання роботи підвищеної небезпеки, який діє з 12.07.2010р. по 12.07.2010р., а будівельні роботи згідно поданих позивачем документів виконувалися і у вересні та жовтні 2010р.

Враховуючи вищенаведене, проведеною перевіркою не встановлено, а підприємством під час перевірки не підтверджено факт виконання договорів № 19/04 від 19.04.2010р, № 27/05 від 27.05.2010р., № 22/06 від 22.06.2010р. та дотримання вимог, встановлених частини 2 ст.207, ч.1,ч.2 ст.875, ч. 1 ст.877 частиною 1, частиною 2 ст. 901 та частиною 1 ст. 902 ЦК України та не забезпечено дотримання вимог ч.1, ч.4 ст.3 ГК України, ч.1 ст.55 в частині реалізації, господарської компетенції (сукупність господарських прав та обов'язків) спрямованих на дотримання вимог діючого законодавства при виконанні робіт та наданні послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як свідчать матріали справи, перевіркою не виявлено, а підприємством для перевірки не надано, та матеріалами зустрічної перевірки підтверджено відсутність належним чином оформлених первинних облікових документів, які відповідно до вимог п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІУ, ст.4, ст. 11, ст. 12 Закону України «Про будівельні норми»в редакції від №1704-УІ від 05.11.2009р., ст. 1, ст.2, ст.3, ст. 5, ст. 6 Закону України «Про підтвердження відповідності» в редакції №2406-111 від 17.05.2001р., підтверджували б факт здійснення господарських операцій, а судом не здобуто.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що підприємством не підтверджено реальне здійснення підрядних робіт, укладені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та суперечать актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав юридичної особи, держави та завдають шкоди охоронюваним законом прав та інтересам держави. Відповідно, виявлене в ході перевірки порушення щодо завищення податкового кредиту з ПДВ по декларації за грудень 2010 року на суму податку від ремонтних послуг по податкових накладних, виписаних ТзОВ «БК«ДАКО», а також завищення амортизаційних відрахувань за І квартал 2011 року за рахунок їх нарахування на вартість ремонтних робіт, в частині, яка віднесена в бухгалтерському та податковому обліку на збільшення вартості об'єктів І групи основних фондів, є правомірним.

Отже, під час проведення перевірки встановлено відсутність операцій з ТзОВ «Кернел-трейд та з ТзОВ «Будівельною компанією «ДАКО», а тому відображення останнім в податковому та бухгалтерському обліку даних фінансово-господарських операцій не ґрунтується на приписах податкового, цивільного та господарського законодавства.

Зясовуючи реальність здійснення господарських операцій, визначених у вищенаведених договорах, суд встановлює обґрунтованість податкової вигоди, яку бажає отримати позивач, а також можливість здійснення таких господарських операцій обидвома сторонами правочину.

Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підставою для недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкоджі майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 19 ст.2 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ із змі та доповненнями зазначено, що доходи бюджету усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій капіталом, трансферти.

Частиною 2 ст.9 вказаного Кодексу визначено, що податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість, внаслідок порушення встановленого порядку формування валових витрат, по даткового кредиту є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, підприємством здійснювалися взаємовідносини за рахунок організації господарської діяльності в порушення вимог законодавства без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Посадовими особами органу управління, та особами, які діяли від імені ТзОВ «Чортківський цукровий завод»відображено дані операції по регістрах бухгалтерського обліку, обов'язкові реквізити яких не заповнені або заповнені в супереч вимог діючого законодавства, фактичне виконання яких та зв'язок із господарською діяльністю підприємства матеріалами, використаними для проведення перевірки, які надані підприємством та одержані з інших джерел інформації, не підтверджені, та здійсненні виключно для одержання податкової вигоди, а саме завищення податкового кредиту по податку на додану вартість та валових витрат по податку на прибуток за рахунок безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту, що в свою чергу призвело до несплати в бюджет необхідних податкових платежів від основної діяльності. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майно.

Єдиною метою приведених вище взаємовідносин підприємства є отримання підприємством податкової вигоди за рахунок мінімізації податкових зобов'язань шляхом здійснення операцій з фінансово-грошовими потоками товарний характер яких належним чином документально не підтверджено, що в свою чергу привело до неправомірного формування податкового кредиту по податку на додану вартість та оформлені документами, що суперечать законодавчим і нормативним актам бухгалтерського та спеціалізованого законодавства, що привело до не сплати податку на додану вартість від здійснення основного виду діяльності.

При цьому, правочин, внаслідок якого позивачем неправомірно віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту та суми витрат до складу валових, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, та вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, в силу ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ДПІ у Чортківському районі зроблено правильні висновки, щодо порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 , п.п. 11.3.1 п. 11.3. п.п. 11.2.1, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.186.1 ст.186, п.201.1 ст.201, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та п.п.7.2.1 п.7.2 п.п. п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому суд приходить до переконання, що підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2011 року №0000582301 та №0000013500, немає.

Враховуючи вищенаведене, суд, приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати понесені позивачем з Державного бюджету України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод»до державної податкової інспекції в Чортківському районі про скасування податкових повідомлень рішень від 29 липня 2011 року №0000582301 та №0000013500, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 січня 2012 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.