Постанова № 21792808, 21.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/10111/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочко К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача Линник О.В.,

представника відповідача Демянко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОС Нафта»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання незаконними дій, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОС Нафта» (далі ТОВ «ОС Нафта»)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі Кременчуцька ОДПІ) про визнання незаконними дій Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області стосовно висновків, викладених в акті про результати позапланової невиїзної документальної перевірки № 7704/23 209/36931066 від 11.11.2011 щодо завищення ТОВ «ОС Нафта» податкового зобов`язання на загальну суму 575428 грн. та завищення податкового кредиту на суму 575428 грн. за серпень 2011 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сума сформованого позивачем податкового кредиту та податкового зобов`язання з ПДВ за серпень 2011 року повністю підтверджується первинними документами. Контрагенти позивача були зареєстровані належним чином та мали право виписувати податкові накладні. Крім того, податковий орган, зменшуючи податковий кредит та податкове зобов`язання з ПДВ на одну і ту ж суму 575428 грн., діяв протиправно, оскільки податкове зобов`язання з ПДВ по операціях, які були поставлені під сумнів, складало не 575428 грн., а 725295,83 грн.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на правомірність висновків, викладених в акті перевірки з огляду на відсутність у постачальників позивача ПП «Кондор» та ПП «АВ Магістраль»фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення господарських операцій з продажу ТОВ «ОС Нафта»бітуму. Крім того, представник відповідача просив закрити провадження у справі, оскільки податкового повідомлення рішення за перевіркою позивача не виносилося, тому його права порушено не було.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 31.10.2011 по 04.11.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ОС Нафта» по питанню взаємовідносин з ПП «Кондор»та ПП «АВ Магістраль»за серпень 2011 року у зв`язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит, за наслідками якої складено акт № 7704/23 209/36931066 від 11.11.2011.

Перевіркою встановлено завищення податкового зобов`язання з ПДВ за серпень 2011 року внаслідок укладення нікчемного правочину, відповідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України на суму 575428 грн., а також завищення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року внаслідок укладення нікчемного правочину, відповідно п. 198.1., п. 198.4, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України на суму 575428 грн.

Позивач не погодився з діями податкового органу щодо вищезазначених висновків, викладених в акті перевірки і оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання про наявність порушених прав або інтересів позивача висновками податкового органу викладеними в акті перевірки, а також можливості оскарження таких висновків суд виходить з наступного.

Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права”, а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у звязку зі зверненням у компетентний державний орган).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 (надалі Порядок), акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто податковим органом під час податкових перевірок попередні акти перевірок платників податків або ж їх контрагентів використовуються як беззаперечний доказ наявності допущеного порушення, навіть в тому випадку, коли за результатами таких перевірок податковим органом не виносилось податкових повідомлень-рішень, якими б було донараховано грошові зобовязання по основним платежам та застосовано за виявлені порушення передбачені законом штрафні санкції.

Порушення законного інтересу ТОВ «ОС Нафта»полягає у необхідності встановлення конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також спростуванням висновків вищевказаного акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці. Крім того, зменшення податкового кредиту позивача, позбавляє його можливості в подальшому звернутися про бюджетне відшкодування сплаченого ним контрагентам ПДВ (непрямого податку) в ціні придбаних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту.

Перевіряючи правомірність висновків викладених в акті перевірки суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки ТОВ «ОС Нафта»в серпні 2011 року придбавало бітум нафтовий дорожній БНД 60/90 на суму 1809085 грн., в тому числі ПДВ 301514,20 грн. у ПП «Кондор», а також у ПП «АВ Магістраль»на суму 1 643483,60 грн., в тому числі ПДВ 273913,93 грн.

Придбаний у ПП «Кондор»та ПП «АВ Магістраль»бітум одразу постачався позивачем ТОВ «Арніка»та ПП «Л.В.М.», які в свою чергу, продавали його облавтодорам (Хмельницькому, Івано Франківському та Тернопільському).

Зокрема, придбаний у ПП «Кондор»бітум позивачем було продано ПП «Л.В.М.»всього на суму 1848700 грн., в тому числі ПДВ 308116 грн. Придбаний у ПП «АВ Магістраль»бітум позивачем було продано ПП «Л.В.М.»на суму 1132320 грн., в тому числі ПДВ 188720 грн. та ТОВ «Арніка»всього на суму 554540 грн., в тому числі ПДВ 92423,33 грн.

Таким чином, податковим органом встановлено, що податковий кредит з ПДВ ТОВ «ОС Нафта»по спірними операціям склав 575428 грн., а податкове зобов`язання з ПДВ склало 589259,33 грн.

Не зважаючи на те, що сума податкового зобов`язання з ПДВ по спірним операціям більша, ніж сума податкового кредиту, податковий орган прийшов до висновку про завищення ТОВ «ОС Нафта»і податкового кредиту і податкового зобов`язання на одну і ту ж суму 575428 грн.

Як вбачається з акту перевірки, для проведення перевірки ТОВ «ОС Нафта»надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно транспортні накладні, рахунки на оплату, виписки банку, реєстр отриманих податкових накладних, сертифікат відповідності виробника продукції ЗАТ «Лінк»(м. Лисичанськ), витяг з журналу ордеру по рахунку 631 по ПП «Кондор»ПП «АВ Магістраль», картки по рахунку 631 по ПП «Кондор»та ПП «АВ - Магістраль», витяг з журналу ордеру по рахунку 361 по ПП «Л.В.М.»та ТОВ «Арніка», картки по рахунку 361 по ПП «Л.В.М.»та ТОВ «Арніка».

На підтвердження вищезазначених операцій суду надано договори постачання, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, заявки, виписки з банківського рахунки, а також товарно транспортні накладні.

З метою перевірки факту реальності господарських операцій судом було надіслано запити Хмельницькому, Івано Франківському та Тернопільському облаавтодорам щодо отримання ними бітуму від ТОВ «Арніка»та ПП «Л.В.М.».

На запити судом отримано відповіді:

- листом Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»від 05.01.2012 №06-2/29 повідомлено про придбання бітуму від ТОВ «Арніка»та надіслано копії договору купівлі-продажу, додаткової угоди до договору купівлі-продажу, додатків до договору, видаткової накладеної, акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної;

- листом Дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України»№147 від 01.02.2012 повідомлено, що між підприємством та ТОВ «Арніка»15.10.2008 укладено договір купівлі-продажу №170-8 на придбання солі технічної, світлих та темних нафтопродуктів, які в подальшому поставлялись філії «Старокостянтинівський райавтодор», оскільки у філіє є бітумбаза з усіма умовами для зберігання нафтопродуктів, на підтвердження чого надано копії договору купівлі-продажу, видаткової накладної, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних;

- листом Дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України»№226 від 13.02.2012 повідомлено, що на балансі підприємства перебуває бітумбаза ст. Балин філія «Дунаєвська ДЕД»та асфальтобетонний завод філії «Камянець-Подільська ДЕД». По технічним причинам 22.08.2011 бутумбаза філії «Дунаєвська ДЕД»не змогла прийняти бітум дорожній від ТОВ «Арніка», тому бітум було переадресовано до філії «Камянець-Подільська ДЕД»на підтвердження чого надано товарно-транспорту накладну, видаткову накладну, акт приймання;

- листом Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»від 25.01.2012 №69/01-П повідомлено, що ПП «Л.В.М.»в серпні 2011 року поставляло дочірньому товариству бітум, який був переданий філіям «Богородичанська ДЕД»філії «Коломийська ДЕД»(с. Матеєвці), філії «Івано-Франківське ДЕУ»(с. Ямниця) та надало копії договору поставки, накладних, видаткових накладних актів приймання-передачі.

На підтвердження наявності у ПП «Кондор»автомобілів позивачем надано копії ліцензії серії АГ №НОМЕР_18 на надання послуг з перевезення пасажирів і безпечних вантажів автомобільним транспортом, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів н/причепу-цистерни-Е марки GOFA ХХХСА1 реєстраційний номер НОМЕР_1, н/причепу-цистерни-Е марки PACTON 3139ТО реєстраційний номер НОМЕР_2, сідловий тягач-Е марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_3, н/причепу-цистерни-Е марки MAGYAR SR34 реєстраційний номер НОМЕР_4, сідловий тягач-Е марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_5, сідловий тягач марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_6, н/причепу-цистерни-Е марки VIBERTI реєстраційний номер НОМЕР_7, сідловий тягач-Е марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_8, сідловий тягач-Е марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_9, н/причепу-цистерни-Е марки EKW-EKSL ROC 39T3A реєстраційний номер НОМЕР_10, сідловий тягач-Е марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_11, н/причепу-цистерни-Е марки LAG реєстраційний номер НОМЕР_12, сідловий тягач-Е марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_13, н/причепу-цистерни-Е марки MAGYAR реєстраційний номер НОМЕР_14, сідловий тягач-Е марки RENAULT Magnum реєстраційний номер НОМЕР_15, н/причепу-цистерни небез-Е марки SREM ORIGINAL реєстраційний номер НОМЕР_16, які належать ОСОБА_1, а також копії нотаріально завірених договорів оренди транспортних засобів, укладених між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Кондор».

Посилання податкового органу на відсутність у постачальників позивача - ПП «Кондор»та ПП «АВ Магістраль»фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення господарських операцій з продажу ТОВ «ОС Нафта»бітуму суд вважає необгрунтованим з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з наданих відповідачем карток платників податків ПП «Кондор»та ПП «АВ Магістраль»протягом перевіряємого періоду серпня 2011 року зазначені підприємства були зареєстровані як платники ПДВ та мали відповідні свідоцтва № НОМЕР_19 від 29.01.2007 та № НОМЕР_17 від 15.09.2010 відповідно. ТОВ «ОС Нафта»також зареєстровано як платник ПДВ та має свідоцтво № 100271143 від 23.02.2010.

Посилання податкового органу на недоліки товарно-транспортних накладних, а саме: незазначення переадресування назву та адресу нового вантажоодержувача та підпису відповідальної особи спростовується двома комплектами товарно-транспортних накладних, що були надані суду, а саме: один комплект товарно-транспортних накладних підтверджує факт отримання бітуму ТОВ «ОС Нафта», а інший факт отримання цього ж бітуму покупцями - ТОВ «Арніка»та ПП «Л.В.М.». При цьому товарно-транспортні містять всі реквізити, які дають змогу встановити найменування та кількість товару, який перевозився, перевізника та автомобіль, на якому здійснювалося перевезення, вантажовідправника, вантажоодержувача, адресу пункту розвантаження та осіб відповідальних за здачу та приймання товару.

Враховуючи те, що постачальники позивача ПП «Кондор»та ПП «АВ Магістраль», як і сам позивач, у перевіряємому періоді були зареєстровані платниками ПДВ та мали право виписувати податкові накладні, та беручи до уваги підтвердження придбання та подальшого продажу бітуму необхідними первинними документами бухгалтерського обліку, а також зважаючи на підтвердження факту отримання бітуму кінцевими його покупцями - Хмельницьким, Івано Франківським та Тернопільським облавтодорами, суд приходить до висновку, що висновки податкового органу про завищення ТОВ «ОС Нафта»податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ на суму 575428 грн. за серпень 2011 року зроблено без врахування всіх обставин та є протиправними.

Разом з тим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача стосовно висновків, викладених в акті перевірки не підлягають задоволенню, оскільки такі дії не породжують для позивача будь-яких юридичних наслідків. Зазначені дії відобразились у складенні акту перевірки, тому належним способом захисту є визнання протиправними висновків цього акту.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин позовні вимоги є частково правомірними та підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОС - Нафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання незаконними дій задовольнити частково.

Визнати протиправними висновки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки № 7704/23-209/36931066 від 11.11.2011 щодо завищення ТОВ "ОС - Нафта" податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року на суму 575 428 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 575 428 грн. за серпень 2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю витрати зі сплати судового збору в розмірі 16,89 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2012 року.

СуддяК.І. Клочко