Постанова № 21791854, 24.01.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/7184/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черняхович І.Е. ,

при секретарі - Карасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Лана"

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 15.06.2009 р. № 0001732301/0,-

встановив:

Приватне підприємство "Лана" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі. Просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 15.06.2009 р. № 0001732301/0. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було проведено планову перевірку ПП "Лана" за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої прийнято акт від 03.06.2009 року за №973/23-0/25306680/0110. На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2009 року за №0001732301/0, яким позивачу донараховано 279728 грн. податку на прибуток та 124317 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення підприємством п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Позивач вважає, що податковий орган дійшов помилкового висновку щодо того, що підприємством до складу валових витрат віднесено витрати на придбання паливо-мастильних матеріалів і що такі витрати не повязані з веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), оскільки не підтверджені додатковими документами. Зазначає, що перевіркою на підставі матеріальних звітів, первинних документів (хоча і за відсутності товарно-транспортних накладних, на обовязковість яких є посилання в акті перевірки) не встановлено завищення або заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 04.2 Декларації "Убуток балансової вартості запасів".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме підприємством віднесено до складу валових витрат витрати не підтверджені відповідними документами товарно-транспортними накладними форми №1-ТН та актами приймання нафтопродуктів з кількістю (форма №5-НП). Крім того, Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обігу нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155 встановлений єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій. Вказаний порядок підприємством не було дотримано, на день перевірки валові витрати не було підтверджено товарно-транспортними накладними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Житомирському районі проведено виїзну планову перевірку приватного підприємства "Лана" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р.

Під час перевірки виявлено, що ПП "Лана" в перевіряємому періоді віднесено до складу валових витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку на суму 1118913 грн.

За результатами якої складено акт 03.06.2009 року за №973/23-0/25306680/0110 ( І том а.с. 11- 39).

На підставі даного акту перевірки ДПІ у Житомирському районі винесено податкове повідомлення - рішення від 15.06.2009р. № 0001732301/0 про сплату податку на прибуток у сумі 279728 та штрафних санкцій, застосованих за порушення п. 5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у сумі 124317 грн. (І том а.с. 7).

Суд не погоджується з таким рішенням податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 зазначеної статті, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як слідує з матеріалів справи, 09.01.2006р. між позивачем (покупцем) та ПП ОСОБА_1 (продавцем) був укладений договір №2006/07 про поставку паливно-мастильних матеріалів. Виконання договору підтверджується податковими та видатковими накладними, актами звірки та банківськими виписками щодо проведення сплати (а.с. том І а.с.84-119).

Перевіркою встановлено, що товарно-транспортні накладні (форма №1-ТТН), які підтверджують транспортування з відмітками про приймання-передачу товарно-матеріальних цінностей від ПП ОСОБА_1 та акти приймання нафти або нафтопродуктів (форма №5-НП) відсутні. Відповідач вважає, що витрати позивача по правовідносинах з його контрагентом не підтверджуються первинними документами, так як відсутні товарно-транспортні накладні, а тому заперечує щодо віднесення їх до складу валових витрат.

Суд вважає такий висновок податкового органу безпідставним, оскільки судом безспірно встановлено, що всі витрати позивача по господарським операціям з ОСОБА_1 мають всі підтверджуючі документи: податкові та видаткові накладні, банківські документи, підтверджуючи оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей (І том а.с. 84-119). Відсутність товарно - транспортних накладних, не може бути підставою для зменшення податкового прибутку підприємства.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином податковим органом при проведенні вищевказаної перевірки та при винесенні оспорюваного податкового повідомлення не взято до уваги те, що відсутність товарно-транспортної накладної не може бути підставою для не включення витрат понесених позивачем до складу валових.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід також зазначити, що згідно з пп. 1, 9 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо незаконності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 3 ст.2, ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 15 червня 2009 року № 0001732301.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 30 січня 2012 р.