Постанова № 21791688, 19.12.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/4669/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Корольовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Біо Мед Скло"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001392301 від 27.04.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0001322301 від 22.04.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 152575,00грн., з яких 122060,00грн. за основним платежем та 30515,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову зазначив, що підставною донарахування податковим органом податку на додану вартість стала відсутність документального підтвердження транспортування природного газу, а саме: акт прийому-передачі природного газу, підписаний представником газозбутової організації, постачальника і споживача, посилаючись на Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України наказу Державного комітету України по нафті і газу від 01.11.1994 року №355 "Про затвердження правил подачі та використання природного газу і народному господарстві України". Крім того, зазначив, що безпідставним є твердження податкового органу про відсутність реального настання наслідків за договором укладеним між ПАТ "Біо мед скло" та ТОВ "Газторг України", в зв'язку з чим правочин є укладеним з метою штучного формування податкового кредиту, а отже враховуючи ст.ст.215,216 ЦК України є нікчемним.

Вважає, що наявність актів приймання-передачі природного газу за січень 2011 року, доводить, що ПАТ "Біо мед скло" придбало у січні 2011 року природний газ у ТОВ "Газторг Україна" та транспортувало через трубопроводи ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" філія УМГ "Київтрансгаз" Бердичівське ЛВУМГ та ПАТ "Житомиргаз".

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказавши на те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень 2011 року ПДВ в сумі 122060,00 грн. від постачальника ТОВ "Газторг Україна", оскільки перевіркою не виявлено, та підприємством не надано до перевірки документи, які підтверджують факт транспортування природного газу, а саме: акт прийому-передачі природного газу, таким чином підприємством не доведено факт транспортування природного газу від ТОВ "Газторг Україна ".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У період з 11.03.2011 року по 12.04.2011 року посадовими особами ДПІ у м.Житомирі проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ "Біо мед скло" по взаємовідносинах з ТОВ "Газторг Україна" за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, про що складено акт №1645/23-01/04763746/0110 від 12.04.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "Біо Мед Скло" при придбанні товарів (послуг) від постачальника ТОВ "Газторг Україна". Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662,655 та 656 ЦК України.

Крім того, встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 122060 грн. за січень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 27.04.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 152575,00 грн., з яких 122060,00 грн. за основним платежем та 30515,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В ході перевірки встановлено, про що відображено в акті, що ПАТ "Біо мед скло" було включено до складу податкового кредиту за січень 2011 року ПДВ в сумі 122060,00 грн. (згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року вх. №9000419816 від 17.02.2011 року та Додатку №5 до декларації за січень 2011 року) від постачальника ТОВ "Газторг Україна", однак підприємством не надано будь-яких документів, які б підтверджували факт транспортування природного газу, а саме: не надано акт прийому-передачі природного газу, підписаного представниками газозбутової організації, постачальника і споживача, в зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про те, що у позивача відсутнє право на податковий кредит з податку на додану вартість сформований по операціях з ТОВ "Газторг Україна".

Суд не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 14.12.2009 року між ВАТ "Біо мед скло" та ТОВ "Газторг Україна" укладено договір №14/09-12/4 (далі - Договір) на постачання природного газу (а.с.22-25).

Додатковою угодою №3 від 30.12.2010 року продовжено дію договору №14/09-12/4 на 2011 рік (а.с.26).

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що кількість газу, поставленого Споживачу, закріплюються щомісячними актами приймання - передачі газу, які підписуються повноважними представниками Постачальника і Споживача та газотранспортною організацією.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяцем Споживач зобовязується надати Постачальнику два примірники акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

31.01.2011 року між ПАТ "Біо мед скло" та ТОВ "Газторг Україна" укладено акт прийому-передачі природного газу (а.с.27), відповідно до якого, ТОВ "Газторг Україна" передало, а позивач спожив у січні 2011 року природний газ в обсязі 322,777 тис. куб. м., на загальну вартість 901570,38 грн., що складається із 751308,65 грн. природній газ та збір у вигляді цільової надбавки 2%, а також податок на додану вартість у сумі 150261,73 0грн.

В свою чергу, на виконання умов договору, а саме п.6.1 позивач у січні 2011 року сплатив за природний газ 630000,00грн. та передплатив в грудні 2010 року в сумі 169210,54 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи вказану норму та у зв'язку з тим, що першою відбулася проплата за природній газ, ТОВ "Газторг Україна" по першій події виписало ПАТ "Біо мед скло" податкову накладну на суму ПДВ 122059,97 грн., від сплачених коштів у січні 2011 року - 630000,00грн. та передплати у грудні 2010 року - 169210,54 грн.

Транспортування газу в січні 2011 року здійснювалося магістральними трубопроводами ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" філія УМГ "Київтрансагаз" Бердичівське ЛВУМГ та трубопроводами ПАТ "Житомиргаз".

01.02.2011 року між позивачем та ПАТ "Житомиргаз" укладено акт №230 приймання-передачі природного газу, відповідно до якого останній надав послуги по транспортуванню природного газу позивачу від ТОВ "Газторг-Україна" в розмірі 322,777 тис. куб. м. газу, та інших постачальників в розмірі 315,000 тис. куб. м. газу та всього 637,777 тис. куб. м. газу, що підтверджується розхідною накладною №ОУ-0000879 від 28.01.2011 року.

30.01.2011 року між позивачем та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" філія УМГ "Київтрансагаз" Бердичівське ЛВУМГ укладено Акт №46 приймання-передачі послуг з транспортування газу, відповідно до якого Бердичівське ЛВУМГ протранспортувало ПАТ "Біо мед скло" в січні 2011 року 637,777 тис. куб. м. газу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Твердження відповідача про те, що правочини укладені ПАТ "Біо мед скло" є нікчемними, суд вважає, необґрунтованими та недоведеними з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України ); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст.203 ЦК України).

Згідно із ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті висновки щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем і його контрагентом, та доказів, що вказують на недодержання позивачем під час укладення відповідних договорів вимог ст.203 ЦК України, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Згідно визначення, що міститься у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.199 № 996 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Доводи відповідача з приводу ненадання позивачем до перевірки актів приймання - передачі природного газу підписаних постачальником. споживачем, газотранспортним та розподільчим підприємством та договору про надання послуг з транспортування газу спростовуються листом заступника начальника ДПІ у м.Житомирі адресованого керівнику ПАТ "Біомедскло" з якого вбачається, що податковим органом конкретно не витребовувався акт приймання - передачі природного газу підписаний постачальником. споживачем, газотранспортним та розподільчим підприємством та договір про надання послуг з транспортування газу.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, складені контрагентом, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту в тому числі акт приймання - передачі обсягів природного газу за договором від 14.12.2009 р. №14/09-12/4 на постачання природного газу підписаний ТОВ "Газторг Україна" та ПАТ "Біо мед скло", а також затверджений представниками газотранспортного та газорозподільчого підприємства, договір №7-2011-Т-47 на транспортування природного газу для промислових та комунально - побутових підприємств укладений ПАТ "Біо мед скло" з ПАТ "Житомиргаз" та договір з транспортування природного газу магістральними газопроводами укладений ПАТ "Біо мед скло" з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Судом також взято до уваги положення пункту 7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до яких штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За таких обставинах суд вважає, що висновки акту перевірки ДПІ у м.Житомирі здійснені при помилковому розумінні норм діючого законодавства України і фактичних обставин справи.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 122060,00 грн., а отже - правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001392301 від 27.04.2011 року.

Разом з тим, позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій з придбання, транспортування та споживання природного газу.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0001392301 від 27.04.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 26 грудня 2011 р.