Постанова № 21791204, 01.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20828/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17год. 30хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсним податкове повідомлення рішення №0000221600 від 19.10.2011 року у сумі 2666,70грн.,-

за участю представників сторін

від позивача: Грипась Т.О., Клюковська Т.В.,

від відповідача: не зявився,

встановив:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.48), до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсним податкове повідомлення рішення №0000221600 від 19.10.2011 року яким нарахований штраф у сумі 2666,70грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно спірного податкового повідомлення-рішення нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за січень-березень 2011 року. Згідно пункту 7 підрозділу 10 Податкового кодексу України «Інші перехідні положення» до платника податків за порушення податкового законодавства за період 3 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються штрафні санкції у розмірі не більше однієї гривні за кожне порушення. Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи (згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 року).

Представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення на адміністративний позов (а.с.34), у яких зазначив, що у ході перевірки своєчасності сплати узгоджених сум податку на додану вартість за січень-березень 2011 року, проведеної ДПІ у м. Докучаєвську 19.10.2011 року встановлені факти несвоєчасної сплати самостійно визначених платником податкових зобовязань. Визначений вимогами Податкового кодексу України порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби України. Незважаючи на бажання платника податків спрямувати кошти на сплату поточних надходжень всупереч законодавчо встановленій черговості зарахування таких платежів у рахунок погашення податкового боргу, податкові органи мають правові підстави здійснювати зарахування таких податкових платежів в автоматичному режимі. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму погашеного податкового боргу відповідно до статей 126 та 129 Кодексу нараховуються штрафні санкції та пеня. На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав заву, в якої проси розглянути справу без участі представника податкового органу.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради Донецької області 29.08.1995 року №12611200000000025, ідентифікаційний код юридичної особи 03116358, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки АА №051359 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5,6), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Докучаєвську з 09.09.1992 року за №48, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 17.10.2008 року №79/10/29-014 (а.с.7).

Державною податковою інспекцією у м. Докучаєвську було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість. За наслідками перевірки було складено акт від 19.10.2011 року №240/1600/3116358 (а.с.8).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення п.203,2 ст.203 Розділу V Податкового кодексу України «Податок на додану вартість», ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479», а саме, протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2011 року (код бюджетної класифікації 14010100).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 19.10.2011 року №0000221600, яким нараховано штраф у розмірі 2667,70грн. (а.с.9).

Предметом доказування в цій справі є доведення обставин своєчасної сплати позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: січень, лютий та березень 2011 року.

Судом встановлено, що ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» були подані до ДПІ у м. Докучаєвську податкові декларації з податку на додану вартість:

-№9000696706 від 21.02.2011 року за січень 2011 року, яким нарахований податок у сумі 7506,00грн. (а.с.10). Граничний термін сплати 02.03.2011 року.

-№9001051218 від 16.03.2011 року за лютий 2011 року, яким нарахований податок у сумі 3343,00грн. (а.с.12). Граничний термін сплати 30.03.2011 року.

-№3285 від 20.04.2011 року за березень 2011 року, яким нарахований податок у сумі 17830,00грн. (а.с.14). Граничний термін сплати 30.04.2011 року.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлюються в статті 57 Кодексу.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем сплачені суми податкових зобовязань наступними платіжними дорученнями: №247 від 28.02.2011 року у сумі 7500,00грн., призначення платежу ПДВ по розрахунку за січень 2011 року; №279 від 23.03.2011 року у сумі 3500,00грн., призначення платежу ПДВ по розрахунку за лютий 2011 року; №319 від 27.04.2011 року у сумі 14000,00грн., №324 від 28.04.2011 року у сумі 2600,00грн. та №330 від 29.04.2011 року у сумі 1400,00грн., призначення платежу ПДВ по розрахунку за березень 2011 року (а.с.16-20).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що на початок 2011 року за підприємством рахувалася недоїмка по податку на додану вартість у розмірі 120671,81грн.

Нормами статті 87 кодексу передбачені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, зокрема.

В п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України зазначено, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, податковий орган на виконання вищезазначеної вимоги кодексу зарахував сплачену позивачем суму 7500,00грн. в рахунок наявного податкового боргу, а саме зменшено борг минулих років по декларації №4618 на суму 7402,50 грн. та зменшено борг по основному платежу за актом, податкове повідомлення-рішення №0000291600 на суму 97,50грн.;

3500,00грн. зменшено боргу по основному платежу за актом, податкове повідомлення-рішення №0000291600 на суму 3500,00грн.;

14000,00грн зменшено боргу по основному платежу за актом, податкове повідомлення-рішення №0000291600 на суму 12103,50грн., зменшено боргу по штрафній санкцій за актом, податкове повідомлення-рішення №0000291600 на суму 785,05грн., зменшено боргу по декларації №5279 на суму 1111,45грн.;

2600,00грн. - зменшено боргу по декларації №5279 на суму 2600,00грн.;

1400,00грн. - зменшено боргу по декларації №5279 на суму 1400,00грн. (а.с.35-44)

Таким чином, перерахованими позивачем грошові кошти по деклараціям які увійшли до акту перевірки, не були погашені податкові зобовязання за січень-березень 2011 року.

Крім того, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що погашення сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітні періоди січень березень 2011 року були погашені позивачем 16 вересня 2011 року, 22 вересня 2011 року, 18 жовтня 2011 року та 24 жовтня 2011 року, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків по податку на додану вартість станом на 28.11.2011 року (а.с.35-44).

У випадку порушення платниками податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 Кодексу.

Відповідно до п.126.1 ст.126 кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідальність за першою частиною пункту 126.1 настає, якщо платник податків не сплатить зазначені суми протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного відповідно до статті 57 Кодексу. В цьому випадку сума штрафу становитиме 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Друга частина пункту 126.1 встановлює відповідальність за затримку сплати на строк більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного відповідно до статті 57 Кодексу. В цьому випадку сума штрафу подвоюється.

Також, згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як встановлено судом, що порушення податкового законодавства, щодо термінів сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень березень 2011 року, мало місце в період з 16 серпня 2011 року по 24 листопада 2011 року, тобто період не припадає на цей проміжок (з 1 січня по 30 червня 2011 року), то за відповідне порушення повинна бути нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі, передбаченому ст.126 Податкового кодексу України.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року, з приводу того, що на думку суду це положення кодексу розповсюджується на порушення податкового законодавства з податку на прибуток, так як законодавець передбачив особи до яких не застосовуються штрафні санкції, а саме це повинні бути платники податку на прибуток та звітний період квартал (другий-четвертий), що є звітним по податку на прибуток. Також в даній статті зазначено «за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності», а суд вважає, що несвоєчасна сплата податкового зобовязання не є наслідками діяльності платника податків.

Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позивач, не довів суду про неправомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0000221600 від 19.10.2011 року яким нарахований штраф у сумі 2666,70грн. прийнято судом правомірно, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсним податкове повідомлення рішення №0000221600 від 19.10.2011 року яким нарахований штраф у сумі 2666,70грн., відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 01 грудня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 06 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.