Постанова № 21791194, 29.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/20810/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14год. 45хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивача не зявився,

представника відповідача Бояра С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Димитрові до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10242197,00грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Димитрові, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення (а.с.25), до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10242197,00грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість відповідно до податкової декларації, які є узгодженими з дати їх подання.

Просить суд стягнути кошти за податковим боргом з рахунків Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85322, Донецька області, м. Димитров, вул. Ватутіна, б.1, код ЄДРПОУ 32087941) у банках, обслуговуючих такого платника податків по податку на додану вартість у розмірі 10242197,00грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав лист, в якому зазначив, що у відповідача станом на 22.11.2011 року існує податковий борг по податку на додану вартість, не заперечує проти рішення суду про встановленні способу і порядку виконання судового рішення про стягнення з рахунків на користь держави заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10242197,00грн. та просить розглянути справу без участі представника податкового органу.

Представник відповідача надав до суду заяву вих. №4-730 від 22.11.2011 року, в якої зазначив, що позовні вимоги ДПІ у м. Димитрові щодо стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10242197,00грн. визнає в повному обсязі (а.с.39).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Димитровської міської ради 25.03.2003 року №12591200000000014, ідентифікаційний код 32087941, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5,7), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Димитрові з 31.03.2003 року за №144, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 30.06.2011 року №26910/29-014-4 (а.с.22).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Димитрові:

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року №9008245957 від 04.10.2011 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 3657311,00грн. та штраф, нарахований платником самостійно у звязку з виправленням помилки у сумі 182866,00грн. (а.с.10);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року №9008006490 від 20.09.2011 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 1198443,00грн. (а.с.12);

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року №9007142247 від 22.08.2011 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 1455838,00грн. (а.с.13);

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року №11972 від 07.09.2011 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 2122239,00грн. та штраф, нарахований платником самостійно у звязку з виправленням помилки у сумі 106112,00грн. (а.с.14);

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року №9007142386 від 22.08.2011 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 1447036,00грн. та штраф, нарахований платником самостійно у звязку з виправленням помилки у сумі 72352,00грн. (а.с.16).

Але відповідачем узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість не сплачені, внаслідок чого виник податковий борг у загальному розмірі 10242197,00грн.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписи п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України визначають, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у м. Димитрові відповідачу направлена перша податкова вимога від 05.04.2003 року №1/36 та друга податкова вимога від 07.05.2003 року №2/52, які були отримані відповідачем, про що є записи на корінцях вимог. (а.с.17,18).

Також податковим органом було прийняте рішення №37 від 09 червня 2003 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.19).

Податковим органом було зареєстровано активи платника податків в податкову заставу 03.08.2009 року №8933752, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.21).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с.26).

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також відповідачем до суду надана заява про встановлення способу та порядку виконання постанови суду, в якій просить у випадку задоволення позовних вимог ДПІ у м. Димитрові по даній справі встановити порядок виконання постанови шляхом розстрочення виконання судового рішення по справі №2а/0570/20810/2011 на 120 місяців таким чином: у 2011 році погашення в сумі 85351,64грн. в грудні 2011 року; у 2012 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2012 року по грудень 2012 року; у 2013 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2013 року по грудень 2013 року; у 2014 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2014 року по грудень 2014 року; у 2015 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2015 року по грудень 2015 року; у 2016 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2016 року по грудень 2016 року; у 2017 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2017 року по грудень 2017 року; у 2018 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2018 року по грудень 2018 року; у 2019 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2019 року по грудень 2019 року; у 2020 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2020 року по листопад 2020 року. (а.с.33,35)

В обґрунтування заяви ДП «Красноармійськвугілля» зазначає наступне, на даний момент своєчасне виконання постанови суду у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово - економічним становищем підприємства, а саме негативною динамікою виробничих показників, а також у зв'язку з не доодержанням бюджетного фінансування, яке привело до недоліку коштів.

Фінансовий стан підприємства не стабільний, фінансово залежне від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності, про що свідчать дані балансу на 30 червня 2011 року та звіт про фінансові результати за І квартал 2011 року. Також, причинами нестабільного фінансового становища за 1 півріччя 2011 є: - дефіцит коштів на поточну діяльність, у зв'язку із чим відбулося значне зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу; - недолік бюджетного фінансування для оснащення лав і прохідницьких вибоїв, відсутність мінімально необхідного фінансування на підтримку в працездатному стані діючого очисного фронту; - зріст цін на товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва. ДП «Красноармійськвугілля» просить звернути увагу суду на той факт, що рухоме та нерухоме майно ДП «Красноармійськвугілля» знаходиться у податковій заставі. Перебування майна відповідача в заставі значно ускладнює виконання Постанови суду, оскільки виключає можливість вільного розпорядження належним підприємству майном.

До того ж, згідно наказу Мінпаливенерго від 10.11.2005 року №568 ДП "Красноармійськвугілля" включено в перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно вимогам Закону України від 23.06.2005 № 2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із субєктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості. (а.с.47)

Відповідно до ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий документ із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Згідно листа позивача ДПІ не заперечує проти надання розстрочки податкового боргу в судовому порядку. (а.с.46)

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява ДП «Красноармійськвугілля» про встановлення способу та порядку виконання постанови суду підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Димитрові до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10242197,00грн. задовольнити.

Стягнути кошти за податковим боргом з рахунків Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85322, Донецька області, м. Димитров, вул. Ватутіна, б.1, код ЄДРПОУ 32087941) у банках, обслуговуючих такого платника податків по податку на додану вартість у розмірі 10242197,00грн.

Розстрочити виконання судового рішення - постанови від 29 листопада 2011 року по справі №2а/0570/20810/2011 за позовом Державної податкової інспекції у м. Димитрові до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10242197,00грн. на 120 місяців таким чином: у 2011 році погашення в сумі 85351,64грн. в грудні 2011 року; у 2012 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2012 року по грудень 2012 року; у 2013 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2013 року по грудень 2013 року; у 2014 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2014 року по грудень 2014 року; у 2015 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2015 року по грудень 2015 року; у 2016 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2016 року по грудень 2016 року; у 2017 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2017 року по грудень 2017 року; у 2018 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2018 року по грудень 2018 року; у 2019 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2019 року по грудень 2019 року; у 2020 році погашення в сумі 1024219,68грн. по 85351,64грн. щомісяця з січня 2020 року по листопад 2020 року.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 листопада 2011 року в присутності представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 01 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.