Постанова № 21791011, 01.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/6406/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Кичинській Т.А.

за участю:

представника позивача Якименко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання дій МДПІ щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість неправомірними та зобовязати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію утриматись від використання в своїй діяльності, а також від надання іншим особам рішення № 679/290 від 12 травня 2011 року про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ПОСЕЙДОН” реєстрації платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання дій МДПІ щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість неправомірними та зобовязати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію утриматись від використання в своїй діяльності, а також від надання іншим особам рішення № 679/290 від 12 травня 2011 року про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26 травня 2011 року ТОВ «БК «ПОСЕЙДОН» отримало рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 679/290 від 18.05.2011 року, яке прийнято на підставі відсутності ТОВ «БК «ПОСЕЙДОН» за юридичною адресою. З вказаними висновками податкового органу позивач не згодний з огляду на те, що посадовими особами Дніпропетровської МДПІ не проводились дії спрямовані на підтвердження відсутності позивача за місцем реєстрації. Позивач постійно здійснює господарську діяльність за місцем реєстрації, рішення прийняте податковим органом є незаконним, тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов із зазначених у позові підстав.

Представник відповідача не погодився з доводами вказаними в адміністративному позові, просив відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного. 11.05.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців до Дніпропетровської МДПІ надійшла інформація щодо внесення запису про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» за її місцезнаходженням. На підставі п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПКУ 12.05.2011 року Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області було прийнято рішення № 679/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Вважає, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ прийнято обґрунтовано і підстав для його скасування немає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» зареєстроване як юридична особа Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 14.02.2007 року, ідентифікаційний код 34919047, являється платником податку на додану вартість з 15.08.2007 р., свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100058973 від 15.08.2007 р. (а.с. 8-13).

12.05.2011 року Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області прийнято Рішення № 679/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України, у звязку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.6).

Позивач отримав рішення Дніпропетровської МДПІ 26.05.2011 року, та вважаючи його неправомірним оскаржив до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з положень Розділу V Податкового кодексу України (далі ПК України), яким врегульовані питання реєстрації юридичної особи платником податку та анулювання такої реєстрації.

Так, відповідно до абз. «ж» п.184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податків і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі Закон України № 755-IV) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 978 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1400/18695 (далі - Положення).

Відповідно до п.12 ст. 19 Закону України № 755-IV, у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобовязаний надіслати рекомендованим листом протягом пяти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі, якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, визначено в п. 14 ст. 19 цього Закону, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Анулювання реєстрації, визначено в п.2 розділу V Положення, здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до п.п. 5.1,5.2 Положення, податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджених документів (відомостей).

В судовому засіданні було встановлено, що відсутність позивача за місцезнаходженням підтверджується слідуючими документами, складеними відповідачем, а саме: 1). Актом б/н від 28.04.2011 р., складеним за результатами перевірки відповідності місцезнаходження платника податків, проведеної посадовими особами відділу податкової міліції Дніпропетровської МДПІ Горбаньовим С.В. та Кірічок Л.А та відповідно до висновків якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, м. Підгородне, вул. Шосейна, 78 не знаходиться (а.с.61); 2). Довідкою № 665/16-19 від 28.04.2011 року відділу податкової міліції Дніпропетровської МДПІ про не встановлення місцезнаходження платника податку (а.с.60).

На підставі наведеної документів відповідачем сформовано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням Форми № 18-ОПП від 29.04.2011 року № 97/10/29-025, та направлено державному реєстратору для прийняття рішення у відповідності із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (а.с.59).

Між тим, з урахуванням вищенаведених норм, суд вважає, що відповідачем не було зясовано належним чином обставини, що свідчать про відсутність юридичної особи - ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» за місцем знаходження і державному реєстратору було направлено повідомлення Форми № 18-ОПП, що було складено на підставі недостовірних відомостей.

Так, відповідно до п.3.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України від 17.05.2010 р. № 336 (далі Положення № 336), встановлено, що до кожного платника податків, якій відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не зясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків зясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до п.п. 3.2, 4.1,4.2 Положення № 336, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції. Начальник підрозділу податкової міліції за отриманим запитом на встановлення місцезнаходження платника податків, який має стан «10» приймає рішення про організацію підрозділом податкової міліції заходів для встановлення місцезнаходження платника податків та обовязково здійснює вихід за його адресою.

Пунктами 4.5 та 4.8 вказаного Положення передбачено, що за встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності, і про кожний проведений захід оформлюються відповідні документи (довідка або рапорт).

В судовому засіданні відповідачем не були надані достовірні докази того, що ним була дотримана процедура встановлення місцезнаходження відповідача, передбачена вищевказаним Положенням. До суду не були надані ні рапорти працівників органу ДПС та податкової міліції, які б свідчили про те, що відповідачем дійсно здійснювались заходи щодо фактичного встановлення місцезнаходження юридичної особи та її керівників, ні будь-які інші докази, які б підтверджували обґрунтованість висновків про не встановлення місцезнаходження платника податків, зроблений органом податкової міліції.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що проведення перевірки місцезнаходження позивача посадовими особами ДПІ та податкової міліції, складення відповідних довідок про не встановлення місцезнаходження підприємства було здійснено відповідачем протягом одного дня 28.04.2011 року (а.с.60-61), що свідчить про формальний підхід з боку відповідача до встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН».

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» зареєстровано з 14.02.2007 р. за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, м. Підгородне, вул. Шосейна, 78, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи видане Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (а.с.8), Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07.11.2011 р. (а.с.78-81), Статутом ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» (а.с.31-40).

Судовим оглядом документів, залучених до матеріалів справи встановлено, що один із засновників ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» - ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, м. Підгородне, вул. Шосейна, 78, з 16.06.2006 року (а.с.14-15), підприємство взято на облік в Дніпропетровській МДПІ, в податковій звітності підприємства за 2011 рік вказувалась адреса місця знаходження (а.с. 16-25).

Таким чином, відповідачем безпідставно було зроблено висновок про відсутність за місцезнаходженням позивача, що призвело до безпідставного направлення до державного реєстратора повідомлення Форми № 18-ОПП для проведення заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з п.11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа зобовязана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну карту про підтвердження відомостей про юридичну особу.

ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» зареєстроване 14.02.2007 року, черговий строк подачі реєстраційної карти про підтвердження відомостей про юридичну особу наставав 14.03.2011 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором Абрамовою Т.І. зроблено запис № 5 про підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру, приєднаної до матеріалів справи (а.с.63-65).

В ході розгляду справи було встановлено, що на виконання положень п.12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державним реєстратором Абрамовою Т.І., після отримання повідомлення Дніпропетровської МДПІ про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням Форми № 18-ОПП (а.с93) 29.04. 2011 р. на адресу ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» був направлений лист в якому позивачеві пропонувалось у строк до 29.05.2011 року підтвердити реєстраційні відомості про юридичну особу (а.с.91).

Судовим оглядом матеріалів реєстраційної справи, що надійшла від державного реєстратора Дніпропетровської районної державної адміністрації Абрамової Т.І., було встановлено, що лист № 886/04-11, відправлений державним реєстратором на адресу ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» (а.с.91), був повернутий поштою 05.05.2011 р. з відміткою «немає такого адреса» (а.с. 92). 11.05.2011 року державним реєстратором були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про відсутність юридичної особи - ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» , за її місцезнаходженням (а.с.6).

Між тим, позивачем до матеріалів справи були надані докази, що свідчать про безпідставність внесення державним реєстратором відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Так, судовим оглядом реєстраційної справи, наданої державним реєстратором, було встановлено, що у порушення вимог п.12 ст. 19 Закону України № 755-IV, державний реєстратор Абрамова Т.І. направила на адресу ТОВ «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» не рекомендований лист з повідомленням юридичній особі щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки, а просте поштове відправлення (а.с.92). Тобто, позивач не був належним чином повідомлений про необхідність підтвердження державному реєстратору до 29.05.2011р. реєстраційних відомостей про юридичну особу.

За таких обставин, державним реєстратором безпідставно були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підприємства за місцезнаходженням, оскільки, такі відомості він міг внести лише у випадку, якщо йому було б повернуто рекомендованого листа, як це визначено в п. 14 ст. 19 цього Закону України № 755-IV.

Щодо позовних вимог в частині поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд зазначає, що оскільки вони є похідним від первісної, порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

В викладеного слідує, що поновлення реєстрації субєкта права як платника податку на додану вартість здійснюється органом державної податкової служби України, де така особа знаходилась на обліку в якості платника податку на додану вартість шляхом виконання обовязку по направленню рішення суду, яке набрало законної сили до ДПА України.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що субєкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобовязання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Що стосується позовних вимог в частині, щодо зобовязання Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію утриматись від використання в своїй діяльності, а також від надання іншим особам рішення № 679/290 від 12 травня 2011 року про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ПОСЕЙДОН”реєстрації платника податку на додану вартість, суд вважає, що в цій частині вимоги не відповідають положенням ч.4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства, і тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, викладеного в рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 679/290 від 12.05.2011 р., а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 10-12, 60, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання дій МДПІ щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість неправомірними та зобов”язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію утриматись від використання в своїй діяльності, а також від надання іншим особам рішення № 679/290 від 12 травня 2011 року про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» реєстрації платника податку на додану вартість задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 679/290 від 12 травня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН»(код ЄДРПОУ 34919047, фактична адреса: Дніпропетровська область, м. Підгороднє, вул. Шосейна, буд. 78).

Зобов]язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН» в реєстрі платників податку на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПОСЕЙДОН»(код ЄДРПОУ 34919047, фактична адреса: Дніпропетровська область, м. Підгороднє, вул. Шосейна, буд. 78) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.В. Тулянцева