Постанова № 21790935, 15.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/15766/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: 24.11.2011 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб в сумі 141,68грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не сплатила податковий борг, який виник у звязку з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: з несплатою до державного бюджету нарахованих контролюючим органом узгоджених сум податкового зобовязання. Представник позивача в судове засідання не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Заперечень проти адміністративного позову суду не надала. На адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про неможливість вручення «за закінченням терміну зберігання». 25.11.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було направлено ухвалу від 25.11.2011 року до Відділу у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області із проханням надати суду інформацію стосовно місця реєстрації відповідача.

20.12.2011 року на адресу суду надійшла відповідь із зазначенням місця проживання ОСОБА_2, за якою направлялась поштова кореспонденція суду.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб виникли частково до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування нарахування зобовязання, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства лише частково, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а в іншій частині обґрунтування зобовязань, слід застосовувати норми Податкового кодексу України.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про плату за землю» які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

За ОСОБА_2 зареєстровано 5/50 частки домоволодіння по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02.09.85 1-ою ДДНК за реєстром №5-2553. Згідно рішення виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів №1393 від 26.12.90р., за гр. ОСОБА_2 затверджено 23/100 частки, але перереєстрація права власності не проводилась.

Відповідачка перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, як платник земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Таким чином відповідач, як власник земельної ділянки є платником земельного податку і зазначена сплата є його обов'язком.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Частиною 3 статті 14 Закону передбачено, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно із ч.3 ст.17 цього Закону земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Державною податковою інспекціє у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було нараховано податкові зобовязання по сплаті земельного податку у сумі 38,12 грн., яке підлягає сплаті до 16.08.2010р. та 38,11 грн., яке підлягає сплаті до 15.11.2010 р. згідно розрахунку №0021851702 від 05.05.2010р. Податкове повідомлення було отримано платником, про що свідчить особистий підпис на корінці податкового повідомлення 15.06.2010р.; донараховано податкове зобов'язання у сумі 76,23 грн., яке підлягає сплаті згідно розрахунку № 0022971705 від 29.04.2011р. Податкове повідомлення було отримано платником, про що свідчить особистий підпис на корінці податкового повідомлення 29.06.2011р.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було виставлено першу податкову вимогу та № 1/285 від 18.08.10 та вручено відповідачу під розпис 18.11.2010р., другу податкову вимогу № 1/285 від 18.08.10 і вручено відповідачу під розпис 20.08.2010р.

Щодо нарахування податкового зобовязання ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська по земельному податку за податковий повідомленням-рішенням № 0022971705 від 29.04.2011 року на суму 76,23 гривні суд застосовує норми Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (в редакції від 20.04.2011 року).

Згідно п.286.5. ст.286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктом 58.2. ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.58.3. ст.83 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.59.1. ст.59 кодексу передбачено, а саме, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення № 0022971705 від 29.04.2011 року відповідач отримав 29.06.2011 року, що підтверджується його особистим підписом на корінці вказаного податкового повідомлення-рішення.

Як було зазначено вище, державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було виставлено першу податкову вимогу та № 1/285 від 18.08.10 та вручено відповідачу під розпис 18.11.2010р., другу податкову вимогу № 1/285 від 18.08.10 і вручено відповідачу під розпис 20.08.2010р.

Враховуючи наявність переплати по земельному податку з фізичних осіб у сумі 10,78 гривень сума заборгованості відповідача, яка підлягає стягненню зменшується на суму такої переплати та фактична становить 141,68 гривень.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобовязання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 141,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь бюджету р/р 33213813700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, код платежу 13050300 в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб суму 141грн. 68коп. (сто сорок одна гривня 68коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2012 року

Суддя

С.В. Златін