Постанова № 21790760, 13.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/221/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи:

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах Держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму 1288,80 грн.

ВСТАНОВИВ :

18 січня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Могилів-Подільський міжрайпрокурор в інтересах Держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплачував страхові внески до фонду, в звязку з чим, утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1288,80 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, Могилів-Подільський міжрайпрокурор в інтересах Держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.

Прокурор в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Представник Позивача в судове засідання не з`явився. 13.02.2012р. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 20).

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не зявився, повноважного представника не направив.

Копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі та призначення судового засідання на 13.02.2012 року, отримана Відповідачем 30.01.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем та перебуває на обліку в УПФУ в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі за № 0212032226 як платник єдиного внеску (а.с. 5).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" ( надалі - Закон 1058), під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 11 Закону 1058, визначає коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 ст.14 Закону 1058 встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3 ст. 11 даного Закону.

За змістом ч. 1 ст.19 Закону 1058 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст.14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Верховною Радою України 08.07.2010р. прийнято Закон України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №2461-VI, який набрав чинності 17.07.2010р. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

В силу ч. 6 статті 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Базовим звітним періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.

Протягом липня-грудня 2010 року ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення ним сплати єдиного податку (сплата за торгівельний патент) однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачених Законом 1058, Відповідачем не проведено.

В зв'язку з вищевикладеним, за ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року на загальну суму 1288,80 грн. (1792,80 грн. (сума мінімального страхового внеску за період з липня по грудень 2010 року) 504,00 грн. (сума єдиного податку (42% від вартості торгівельного патенту), що перераховується до Пенсійного фонду України) = 1288,80 грн. (недоїмка із сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року), що підтверджується повідомленнями-розрахунками (зв. бік а.с. 7, 9) та розрахунком ціни позову (а.с. 6).

Дана сума боргу виникла внаслідок порушення платником порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійний фонд України №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст.106 Закону 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

З урахуванням вказаних вище положень, Позивачем, на адресу Відповідача були направлені вимоги про сплату боргу, а саме:

- № Ф 827 від 17.11.2010 р., яку він отримав 12.02.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

- № Ф 1105 від 01.02.2011 р., яку він отримав 15.02.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

На час розгляду адміністративної справи Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед Позивачем.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Беручи до уваги, що на день розгляду справи Відповідачем не спростовано доводів Позивача, вимога про сплату богу визнана судом правомірною, заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи, не погашена, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню з урахуванням норм статті 94 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. 3-тя Гвардійська, 19, р/р 25604323390203 в філії ВОУ АТ «Ощадбанк», МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року на суму 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: