Постанова № 21790526, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2012 р. 15:20 Справа №2а-965/12/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Кисельовій А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення 1994,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(далі відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1994,40 грн. за 2010 рік.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки страхові внески.

Ухвалами суду від 18.01.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судове засіданні представник позивача не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”№ 2464-VI від 08.07.2010 року, яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Порядок, підстави та строки сплати внесків із загальнообовязкового державного пенсійного страхування в 2010 році встановлені Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-ІV всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Відповідно до п.5 статті 14 Закону страхувальниками також є застраховані особи, зазначені у п.3 статті 11 Закону: фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) є платниками страхових внесків.

Судом встановлено, ОСОБА_1 22.07.2009 року зареєстрована як фізична особа підприємець Красногвардійською районною державною адміністрацією.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим (далі-Управління) як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 являлась страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідно до п.2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. N 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за N 1136/17152 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), ФО - СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Таким чином, з вищевказаного Порядку вбачається, що фізичні особи підприємці подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом, та відповідно базовим звітним періодом для сплати суми страхового внеску до Пенсійного фонду України для них є також календарний рік.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2461-У 1 “Про внесення змін у закони України “Про державний бюджет України на 2010 рік”і “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що вступив у силу з 17.07.2010, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподатковування і члени родин зазначених осіб, що беруть участь у проведені ними підприємницької діяльності, сплачують страхові внески в порядку визначеному Законом №1058. Сума страхових внесків встановлюється зазначеними особами самостійно для себе і членів родин, що беруть участь у проведенні такими особами підприємницької діяльності і не перебувають з ними в трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого чи єдиного податку, що перерахована в Пенсійний фонд, повинна складати не менш мінімального розміру страхового внеску за кожну особу і не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, загального оподаткованого доходу, з якого сплачують страхові внески.

Судом встановлено, що відповідно до самостійно сформованого звіту щодо нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у 2010 році, відповідач зобовязався сплатити 1994,40 гривень.

У встановлений термін відповідно пп.4 п. 8 Розділу ХУ заключних положень Закону №1058 і п. 4.1 ст.4 Інструкції, підприємцем не були сплачені у повному обсязі внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Заборгованість за даними позивача складає 1994,40 грн.

Позивачем на адресу відповідача спрямована вимога від 05.12.2011 року №Ф 808Ф на загальну суму 2451,88 гривень.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог по стягненню заборгованості з сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також довідки про заборгованість станом на день розгляду справи відповідачем не погашена. У порушення ст. 71 КАС України відповідачем не надані докази сплати заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1994,40 гривень, розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим (ЄДРПОУ 22300381) заборгованість в розмірі 1994,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.