Постанова № 21790435, 12.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2011 р. (09:58) Справа №2а-5533/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК

про скасування вимоги

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1 – представник, довіреність № 5 від 10.01.2011 року

від відповідача – ОСОБА_2 – представник, довіреність № 46/09-5 від 04.01.2011 року

Суть спору: Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (далі відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-679 від 08.04.2010 року.

Вимоги мотивовані тим, що 08.04.2010 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим виставлено вимогу № Ю-679 про сплату боргу в сумі 950321,02 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків станом на 01.04.2010 року. Позивач зазначає, що вимогу про сплату боргу виставлено у зв’язку з несплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, однак, ним своєчасно були сплачені страхові внески, утому числі за вересень 2009 – лютий 2010 року. На думку позивача, відповідачем протиправно перерозподілено страхові внески підприємства, які сплачені за вересень 2009 року – лютий 2010 року, на користь погашення іншої заборгованості.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.10.2011 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні на позов та пояснив, що на даний час заборгованості за підприємством зі страхових внесків не існує, проте на дату прийняття вимоги станом на 01.04.2010 року борг позивача згідно з карткою особового рахунку існував саме у сумі 946014,02 грн. У листопаді 2010 року управлінням виконано рішення Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-3197/08/8 та скасований перерозподіл страхових коштів, які надходили від позивача у 2008 році в рахунок погашення рішення № 1032 від 13.12.2007 року. Таким чином, з урахуванням виконання рішення суду у справі № 2а-3197/08/8, недоїмка зі страхових внесків станом на 01.04.2010 року складала 369632,31грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049.

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094 та є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, далі Закон №1058).

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

П.п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 передбачають, що страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У ч. 3 ст. 20 Закону № 1058 визначено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону –один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі –Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частинами 2, 3 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 5. ст. 106 Закону України № 1058 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до пп. «б», «в» п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Як зазначає відповідач, спірну вимогу № Ю-679 від 08.04.2010 року прийнято на суму недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з вересня 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 946014,02 грн.

В ході судового розгляду справи судом досліджено довідку ДП ВД «Таврида» про суми розрахунків по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 р. по березень 2010р., довідку ДП ВД «Таврида» про сплату сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 р. по березень 2010р. за даними бухгалтерського обліку позивача.

Зі змісту вищенаведених документів вбачається, що позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період, зокрема, з вересня 2009 року по лютий 2010 року, що також підтверджується платіжними документами позивача та не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що заборгованість, яка існувала за даними Управління ПФУ у підприємства станом на час виставлення оскаржуваної вимоги, виникла в зв'язку з діями Управління ПФУ по самостійному перерозподілу грошових коштів підприємства, сплачених як поточні страхові внески.

Такі дії представник відповідача обґрунтовує посиланням на ч. 5 ст. 106 Закону № 1058, якою визначено право органів Пенсійного фонду за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення та право здійснювати зарахування поточних сум страхових внесків, сплачених страхувальником на погашення наявної недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Так, постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року у справі №2а-3197/08/8 визнані протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня «Таврида», сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня «Таврида», на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-3197/08/8, що набрало законної сили 23.07.2009 року, встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення за рішенням № 1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за Рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1032 від 13.12.07 року, визнані судом протиправними.

Не оспорюючи право відповідача на перерозподіл страхових внесків в звичайних умовах, суд дійшов висновку, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право та відповідних повноважень по перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків саме під час примусового виконання рішення № 1032 від 13.12.07 р. та його оскарження в суді.

Виходячи з позиції суду, викладеної у справі № 2а-3197/08/8, борг за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення №1032 від 13.12.2007 року (яке набрало законної сили 05.06.08 р.), де оскаржуване рішення було визнано судом законним та обґрунтованим і не було скасовано, а отже борг за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку не раніше 05.06.2008 року. Саме з цього часу поточні платежі можуть та повинні бути перерозподілені на погашення існуючого боргу, у тому числі за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року, і до 05.06.08р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення № 1032 від 13.12.07 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 22.09.2009 р. було роз’яснено резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.2008 р. у адміністративній справі № 2а-3197/08/8, яка була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 р.

Також, слід зазначити, що після набрання ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 22.09.2009 р. про роз’яснення судового рішення законної сили, відповідач виконав постанову Окружного адміністративного суду АРК по справі № 2а-3197/08/8 та вніс зміни до картки особового рахунку позивача з урахуванням вищенаведеної постанови та ухвали від 22.09.2009 р. про роз’яснення судового рішення в ручному режимі.

Результатом таких дій стала відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків та укладення між позивачем та відповідачем договору розстрочки на сплату фінансових санкцій та пені.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ відкрито виконавче провадження від 11.02.2008 року про стягнення з підприємства (боржник) на користь Управління ПФУ (стягувач) суми за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058, вимога про сплату боргу є виконавчим документом. У зв’язку з тим, що у Центральному ВДВС СМУЮ відкрито виконавче провадження за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року та ведеться примусове його виконання, Управління ПФУ не має право одночасно включати до вимоги суму боргу за рішенням № 1032, що може призвести до подвійного стягнення суми за цим рішенням.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що незважаючи на те, що відповідачем до картки особового рахунку у ручному режимі були внесені зміни та страхові внески підприємства зараховані за призначенням, це тільки зменшило суму недоїмки, оскільки у ДП ВД «Таврида» ще до винесення оскаржуваної вимоги існувала заборгованість зі страхових внесків, яка виникла з 2005 року та постійно прирощувалась.

На даний час виконано рішення Окружного адміністративного суду АРК у справі №2а-3197/08/8 від 16.12.2008 року та 20.12.2010 року, між підприємством ДП ВД «Таврида» та УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК укладений договір розстрочки на сплату фінансових санкцій та пені. Таким чином станом на 01.04.2010 року у підприємства ДП ВД «Таврида» з урахуванням виконання рішення Окружного адміністративного суду АРК № 2а-3197/08/8 за рахунком №2560870448712 заборгованість складає 346220,29 грн., за рахунком №2560870548713 заборгованість складає 23412,02 грн.

За таких обставин, незважаючи на те, що на даний час у позивача відсутня заборгованість за страховими внесками, на момент прийняття вимоги № Ю-679 від 08.04.2010 року, з урахуванням виконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду АРК у справі №2а-3197/08/8 від 16.12.2008 року, за Державним підприємством Видавництво і друкарня «Таврида», згідно з даними особового рахунку, малась заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 369632,31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги наявність заборгованості зі сплати страхових внесків у позивача станом на 01.04.2010 року в сумі 369632,31 грн., з урахуванням виконання рішення Окружного адміністративного суду АРК у справі №2а-3197/08/8, та не доведення позивачем факту її відсутності, суд вважає, що вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № Ю-679 від 08.04.2010 року про сплату боргу належить скасувати частково на суму 580688,71 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.10.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.10.2011 р.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № Ю-679 від 08.04.2010 року про сплату боргу в сумі 580688,71 грн.

3. В інший частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ЗКПО 05905680) 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Яковлєв С.В.