Постанова № 21790424, 17.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

17 листопада 2011 р. (14:44) Справа №2а-13252/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЯковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. №01 від 04.01.2011 р.

від відповідача не зявився.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно- каналізаційного господарства м.Сімферополя» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі (далі відповідач) від 17.10.2011 р. №00000804102. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення податковим органом позапланової невиїзної документальної перевірки було помилково встановлено порушення платником податків вимог чинного законодавства, в наслідок чого неправомірно прийняте рішення про збільшення суми податкового зобовязання по ПДВ та протиправно застосовані штрафні санкції.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові .

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Представник позивача у судовому засіданні , яке відбулось 17.11.2011 р., надав додаткові документи, витребувані судом, наполягав на розгляді справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вивчивши надані позивачем документи, вислухавши його клопотання позивача, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості направлення відповідачем представника, наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податкового кредиту за рахунок ФОП ОСОБА_2 за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011 р., за результатами якої 04.10.2011 р. склав акт № 380/41-2/20671506 . У зазначеному акті зафіксоване, що в порушення п.п. 7.4.1., п.п.7.4.5. п. 7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.п 14.1.19 п. 14.1 ст.14, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6, сь.198, п.201.1. п.2-1.8, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит по ПДВ за листопад-грудень 2010р., січень 2011 р. на суму 8344 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 17.10.2011 р. прийнято податкове повідомлення рішення №0000804102, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 8344 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 1864,25 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час проведення позивачем господарської діяльності в період часу, який перевірявся відповідачам , платники податку на додану вартість, обєкти, база та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сума, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізнялась більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складалась із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України)

П.201.6. ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України)

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Працівники податкового органу в акті перевірки № 380/41-2/20671506 від 04.10.2011 р. зазначили, що встановлено завищення позивачем податкового кредиту по ПДВ за листопад-грудень 2010р. та січень 2011 р. на 8343,69 грн., в наслідок того, що договори, укладені з СПД ОСОБА_2 , є нікчемними з причин відсутності поставок товарів. Відповідач визначив в акті перевірки , що договори з зазначеним контрагентом були укладені з метою ухилення від сплати податків третіми особами. Податковий орган вказав,що обладнання , яке в подальшому було поставлено позивачу та встановлено СПДОСОБА_2,останнім отримано від ТОВ «Бред Строй» , який його не міг отримати від ПП «Родіна ХХІ», ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Ечкі» , у яких відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

На вимогу суду позивачем надані копії укладених з СПД ОСОБА_2 договорів №01-10 від 01.02.2010 р. ( про технічне,гарантійне обслуговування і підтримку в справному стані електокотлів «Proterm», «Еко», газових котлів «Колви», «Маяк» у скількості 18 штук та систем теплопостачання на його обєктах в м. Сімферополі), № 01-10А від 01.02.2010р. (про ремонт, прокладку трубопроводів гарячого та холодного водопостачання на обєктах ВОС МГУ, ПГУ, СГУ, ЄУ «Аеропорт»), № 07-10 від 19.07.2010р. ( про реконструкцію системи опалення в мех. майстернях та лабораторіях АБК КОС «Укромне»). Предметом зазначених договорів є надання послуг по ремонту систем водопостачання, проведення робіт по технічному ремонту обладнання , яке вже було встановлено на обєктах позивача. Платником податків також надані копії актів здачі-приймання робіт, виконаних на підставі зазначених договорів , податкових накладних №25 від 19.11.2010 р, №26 від 29.11.2010 р., №27 від 13.12.2010р., № 28 від 15.12.2010р., №29 від 29.12.2010р., № 30 від 29.12.2010р., №1 від 27.01.2011 р.,№2 від 27.01.2011 р., оформлених СПД ОСОБА_2 , докази проведення розрахунків з ним за виконані роботи.

Згідно з умовами зазначених договорів послуги були надані СПД ОСОБА_2.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано документів, яки б спростовували твердження позивача щодо отримання послуг від СПД ОСОБА_2. , оплату ним їх вартості. Ним також не надано доказів того, що виконання СПД ОСОБА_2. умов зазначених вище договорів відбувалось за участю ПП «Родіна ХХІ», ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Ечкі», наявності у позивача будь-яких правовідносин з вказаними субєктами господарювання.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних , проведення розрахунків платником податків, отримання ним послуг, керуючись зазначеними вище положеннями ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час проведення операцій , ПК України, суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ , сплачені СПД ОСОБА_2. під час розрахунків за надані ним послуги .

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 380/41-2/20671506 від 04.10.2011 р. про порушення платником податків вимог Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв в період часу, за який був сформований податковий кредит по ПДВ, та ПК України не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення рішення відповідача №0000804102 від 17.10.2011 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.10.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 24.11.2011 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі №0000804102 від 17.10.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м.Сімферополя» ( м.Сімферополь, вул..Гурзуфська 5, код ЄДРПОУ 20671506) 3.40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.