Постанова № 21790195, 05.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2011 р. Справа №2а-1482/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіАлександрова О.Ю.,

при секретарі Сидельової М.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, довіреність №597/9/5 від 07.02.11р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

доКримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя»

про стягнення заборгованості

Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 141539,13 грн., у тому числі: 65188,21 збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держави, 62916,59 грн. збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв та 13434,33 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища. Позовні вимоги мотивовані тим, що Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» порушило вимоги Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в наслідок чого за ним склалася заборгованість у сумі 141539,13 грн. Заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачується.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» зареєстроване виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 07.09.2004 року, є платником податків та зборів (обов’язкових платежів).

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Враховуючи вищевикладене, відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”, що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.5.4. ст..5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання , не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що відповідачем 02.11.2010 року до Джанкойської ОДПІ надано податковий розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету за ІІІ квартал 2010р. на суму 67188,21 грн. (а.с. 25).

Однак, в порушення Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 р., який діяв на момент правопорушення, відповідач частково сплати самостійно визначене зобов’язання у розмірі 2000 грн. Таким чином заборгованість зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету складає 65188,21 грн.

Також, судом встановлено, що відповідач 02.11.2010 року надав до Джанкойської ОДПІ розрахунок зі збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв у сумі 72916,59 грн. за ІІІ квартал 2010 року (а.с. 28).

Заборгованість відповідачем частково сплачена у розмірі 10000 грн. Таким чином, заборгованість складає 62916,59 грн.

Крім того, відповідачем до Джанкойської ОДПІ надано розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (а.с. 32) за ІІІ квартал 2010 року та уточнюючий розрахунок за ІІІ квартал 2010 року на суму 13434,33 грн., у тому числі збору на суму 12794,60 грн. та штрафних санкцій самостійно нарахованих на суму 639,73 грн.

Заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища не сплачена та складає 13434,33 грн.

Згідно ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” № 2181-Ш від 21.12.2000 року на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/38 від 26.10.2001 року(отримана відповідачем 06.11.2001р., про що свідчить його підпис на корінці вимоги) та друга податкова вимога № 2/213 від 12.12.2001 року (отримана відповідачем 17.12.2001 року, про що свідчить його підпис на корінці вимоги).

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

          Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Також позивач у своєму позові вказує, що стягнути заборгованість у відповідності до Закону України № 2181 не можливо в зв’язку з тим, що:

-          підприємство відноситься до цілісного майнового комплексу, який не підлягає приватизації і опис активів для продажу не можливий;

-          неодноразові звернення до органу управління про виділення коштів в рахунок погашення податкового боргу не дають позитивних результатів;

-          на неодноразові звернення до органу управління про розрив контракту з керівником – звернення не задовольняються в зв’язку з тим, що підприємству своєчасно не затверджуються необхідні тарифи;

-          вилучення готівки не можливе в зв’язку з тим, що рахунки підприємства знаходяться під арештом ВДВС;

-          неодноразові звернення до органу управління про реорганізацію (інше) перевтілення підприємства не дають позитивного результату.

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено застосування позивачем заходів досудового стягнення сум податкового боргу, передбачених статтею 6 Закону №2181.

Суд вважає неспроможними заперечення відповідача проти позову з цих підстав, що підприємство відповідача є державним підприємством та усе майно підприємства є цілісним майновим комплексом, що не підлягає приватизації і знаходиться у власності АРК, тому, оскільки чинним законодавством не встановлено пільги чи особливого порядку щодо стягнення податкової заборгованості підприємств, які відносяться чи мають частку державної власності.

Суд зазначає, що сплата податків та зборів це обов’язок кожного платника податку, встановленій Конституцією та законами України.

Суд вважає, що включення відповідача до Переліку майнових комплексів, підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що належать Автономній Республіці Крим, які не підлягають приватизації і знаходяться у сфері управління міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, затверджений Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 року №984-2/2000, не звільняє його від обов’язку щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та не позбавляє органи державної податкової служби (зокрема, Джанкойську ОДПІ АР Крим) на подання до суду позовів про стягнення податкової заборгованості з відповідача.

Згідно з п.11.1 ст.11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Суд зазначає, що позивачем не заявлена вимога про звернення стягнення на активи відповідача, зокрема, на цілісний майновий комплекс.

Суд звертає увагу представника відповідача, що діючим законодавством не встановлено заборони стягнення податкової заборгованості на підставі рішень (постанов) судів з підприємств, що не підлягають приватизації, та представник відповідача під час розгляду справи в суді не послався на будь-який закон або інший нормативно-правовий акт, що встановлює таку заборону.

Суд зазначає, що ні суд, ні податковий орган не встановлює порядок примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості за рахунок цілісного майнового комплексу, яке знаходиться на балансі відповідача, оскільки визначення порядку та способу виконання рішення суду відноситься до компетенції органів державної виконавчої служби, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”. Суд зазначає, що відсутність коштів, майна, на яке може бути накладень арешт, та яке може бути реалізоване для задоволення вимог кредитору, а також іншого майна у боржника є підставою для закриття виконавчого провадження, а не для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість приватизації майна суд не приймає до уваги, оскільки ця обставина не звільняє від сплати податків, а також не позбавляє податковий орган права на судовий захист – звернення до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

Таким чином, заборгованість відповідачем не сплачена та складає 141539,13 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 141539,13 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.04.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 11.04.2011 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (96100, м. Джанкой, вул. Советська, 15-а, ЄДРПОУ 03348100) у дохід Державного бюджету м. Джанкой 141539,13 грн. заборгованості, у тому числі:

65188,21 грн. заборгованості зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держави (код платежу 13040100, п/р 31315300700014, ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824);

62916,59 грн. заборгованості зі збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв (код платежу 13020100, р\р 31114017700014, ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824);

13434,33 грн. заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (код платежу 50080200, р\р 33112329700014, ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Александров О.Ю.