Постанова № 21790193, 15.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2011 р. (11:35) Справа №2а-8928/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Лагуна Феодосія»

про стягнення заборгованості в сумі 113304,88 грн.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 представник, довіреність № 29 від 06.04.2011 року

від відповідача не зявився

Суть спору: Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Лагуна Феодосія» (далі відповідач) заборгованості в сумі 113304,88 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата орендної сплати за землю.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.09.2011 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, враховуючі думку представника позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 22.11.2005 року зареєстрований Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та є платником податків та зборів, передбачених ст. 9 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота Лагуна Феодосія» та Феодосійською міською радою АР Крим 26.08.2008 року укладені договори оренди земельних ділянок № 040801900292 площею 50000,00 (кадастровий номер 01:116:000:000:101:510:18), що знаходиться за адресою: м. Феодосія, район Ближні Очерети, зона Ближні очерети та № 040801900291 площею 15000,00 (кадастровий номер 01:116:000:000:101:510:17), що знаходиться за адресою: м. Феодосія, район Ближні Очерети, зона Ближні очерети.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Обєктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим 31.01.2011 року подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 2890 на 2011 рік на загальну суму 225270,11 грн., відповідно до якого орендна плата за землю згідно з договорами оренди з січня 2011 року по листопад 2011 року складає 18772,51 грн. та 18772,50 грн. за грудень 2011 року.

Також, відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю № 10083 від 16.03.2011 року за 2011 рік у розмірі 94532,37 грн., у тому числі за лютий 2011 року у розмірі 21023,73 грн., з березня по травень 2011 року по 24502,88 грн. на місяць.

У звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, позивачем 10.03.2011 року направлено відповідачу податкову вимогу № 113 на суму 18775,46 грн.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобовязання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 113304,88 грн., у тому числі за січень 2011 року 18772,51 грн., за лютий 2011 року 21023,73 грн., з березня по травень 2011 року - 73508,64 грн.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи надіслання позивачем податкової вимоги № 113 від 10.03.2011 року та дотримання строків, передбачених п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, станом на день розгляду позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу в сумі 18775,46 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 18775,46 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення цієї суми належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Лагуна Феодосія» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, 44, ЄДРПОУ 35212982, р/р 26004047060201 АТ «Сведбанк» (публічне) на користь місцевого бюджету м. Феодосія (код податку 13050200 на р/р 33211812700024 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 34740709) податковий борг з плати за землю в сумі 18775,46 грн.

3. В інший частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.