Постанова № 21790164, 12.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

12 вересня 2011 р. (18:12) Справа №2а-7415/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєв С.В., при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. від 18.07.2011 р.

від відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-орхідея» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі відповідач) від 07.06.2011 р. № 0006062301 та №0006092301. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення податковим органом планової виїзної документальної перевірки було складено акт, в якому зроблені помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» . Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції,безпідставно прийнято рішення про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, явку свого представника у судові засідання не забезпечив про час та дні їх проведення був сповіщений належним чином.

За клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.09.2011 р. , представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, на розгляді справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. За результатами зазначеної перевірки 27.05.2011 р. був складений акт №6874/23-7/32681249 , в якому зафіксоване ,зокрема, порушення позивачем п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 980678 грн. , зменшено залишок відємного значення попереднього звітного періоду ряд.24 Декларації про податок на додану вартість за квітень 2010р. у сумі 19810 грн., липень 2010р. у сумі 2589 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 07.06.2011 р. було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0006062301 , згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на 980678 грн., застосовані штрафні санкції у сумі 246224,95 грн. та № 0006092301 , згідно з яким платнику податків зменшено розмір відємного значення по ПДВ за квітень 2010р. на 19810 грн., за липень 2010р. - на 2589 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час проведення позивачем господарської діяльності, дотримання податкового законодавства при здійсненні якої перевірялося податковим органом, платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

П.п. 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сума, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізнялась більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складалась із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого відємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень - рішень набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України)..

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено,що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” та ПК України сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.

Працівники податкового органу у акті перевірки №6874/23-7/32681249 від 27.05.2011 р. визначили,що перевіркою повноти визначення податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, встановлено завищення його на суму 1003477 грн. , яке сформовано за рахунок контрагентів-постачальників ТОВ «Сигматрейд-2009» на суму ПДВ 16666,67 грн., ТОВ «БМ Технологія» - на суму ПДВ 986811,48грн. Зазначений висновок податкового органу ґрунтується на тому ,що при проведені перевірок ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецьк та ДПІ у Суворовському районі м. Одеси встановлено нікчемність правочинів , укладених з позивачем, та обнульовані податкові зобовязання та податкові кредити вказаних контрагентів позивача. Саме це зазначено підставою для формування висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за на суму 1003477грн.

На вимогу суду позивачем надані документи (копії яких залучені до матеріалів справи), яки свідчать про те,що в період часу, який перевірявся позивачем від ТОВ «Сигматрейд-2009» отриманий товар - пшеницю 6 класу на суму 100000 грн. ( в тому числі ПДВ 16666,67 грн.), а від ТОВ «БМ Технологія» - товару ( зернових культур, запчастин) на суму 5920868,85 грн. ( в тому числі 986811,48 грн.) . Вартість зазначеного товару ( в тому числі ПДВ) була сплачена позивачем.

Надані позивачем документи свідчать про те,що суми ПДВ, перераховані ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» при оплаті вартості придбаних у них товарів, віднесені ним до складу податкового кредиту .

Крім того до матеріалів справи залучені копії документів, яки свідчать про те,що товар , придбаний у ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» в період часу, що перевірявся, в подальшому реалізовувався позивачем іншим субєктам господарювання.

Представник позивача наполягав на тому ,що кошті, отримані під час реалізації товару, раніше придбаного у ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» , іншим контрагентам були ним також враховані під час формування податкових зобовязань по ПДВ в період часу,що перевірявся.

У акті перевірки №6874/23-7/32681249 від 27.05.2011 р. податковим органом визначено,що за період часу,що перевірявся позивачем задекларовано податкових зобовязань по ПДВ у сумі 14123523 грн. , не встановлено заниження податкового зобовязання по ПДВ.

Вивчивши надані сторонами документи, приймаючи до уваги факт підтвердження наявності у позивача товару в обсягах, яки не відрізняються від зазначених у документах , оформлених з ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» ,його подальної реалізаці, відсутність доказів наявності у платника податків можливості придбати в період часу, що перевірявся, зазначений товар у інших контрагентів, для подальшої його реалізації , суд приходить до висновку, що податковим органом в акті перевірки твердження про безтоварність правочинів , укладених з зазначеними вище контрагентами, зроблені на підставі припущень.

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних , проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару від ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» , його подальшої реалізації іншим субєктам господарювання, керуючись зазначеними вище положеннями ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ПК України , суд вважає , що позивач мав право віднести до податкового кредиту (включити в суму бюджетного відшкодування) суми ПДВ, сплачені ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» під час розрахунків за придбаний у них товар.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем в умовах визнання правильності формування сум податкових зобовязань по ПДВ за рахунок, в тому числі коштів ,отриманих від реалізації товару, придбаного у ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» , іншим субєктам господарювання не надано доказів ані не отримання позивачем товару від ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія», ані доказів того, що товар, який в подальшому був реалізований платником податків, був ним придбаний не у ТОВ «Сигматрейд-2009» та ТОВ «БМ Технологія» .

З огляду на зазначене стає зрозумілим , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №6874/23-7/32681249 від 27.05.2011 р. про порушення платником податків вимог Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв в період часу, за який був сформований податковий кредит по ПДВ, не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень рішень відповідача від 07.06.2011 р. №0006062301 та №0006092301.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.09.2011р. , були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.09.2011 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 07.06.2011 р. № 0006062301 та №0006092301 .

3.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Союз-орхидея» ( м. Сімферополь, вул. Кубанська 23 а, код ЄДРПОУ 32681249) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.