Постанова № 21790076, 15.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2012 р. № 2-а- 16066/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання Островській М.О.,

за участю представників: позивача-Звєздова С.О., Колісниченко П.Ю., відповідача-Ламанової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000700847 від 16.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14144,54 грн., у тому числі за основним платежем 9429,69 грн., за штрафними санкціями 4714,85 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне. Викладені в акті перевірки від 31.10.2011р. № 2140/47-0/03361715 висновки суб'єкта владних повноважень є помилковими. Позивач стверджує, що у спірних правовідносинах податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ “Спецтрубомонтаж” визначений вірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Винесене спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки суперечить закону, бо безпідставно, тобто за відсутності визначеної законом підстави факту вчинення правопорушення, покладає на платника податків додатковий обов'язок оплатити на користь Державного бюджету України суму грошового зобов'язання.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові заперечила проти задоволення позовних вимог про що надала письмові заперечення.

В обґрунтування заперечень проти позову пояснила, що оскільки станом на час здійснення господарських операцій свідоцтво про реєстрацію ТОВ “Спецтрубомонтаж” було анульоване, тому ТОВ “Спецтрубомонтаж” не вважається платником податку на додану вартість, отже у ТОВ “Спецтрубомонтаж” відсутні правові підстави виписувати податкові накладні, а позивач не може формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ “Спецтрубомонтаж”.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість з субєктом господарювання ТОВ “Спецтрубомонтаж” за серпень 2011 р., за результатами якої складено акт від 31.10.2011р. № 2140/47-0/03361715.

Вказаним актом перевірки встановлено, що Комунальне підприємство каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод” до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року віднесено суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код ЄДРПОУ 31939034) у розмірі 9429,69 грн., чим порушено вимоги п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України.

Такого висновку податковий орган дійшов з того, що позивач до складу податкового кредиту відніс суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Спецтрубомонтаж», свідоцтво платника на додану вартість якого анульовано 15.06.2011 року.

Начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000700847 від 16.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14144,54 грн., у тому числі за основним платежем 9429,69 грн., за штрафними санкціями 4714,85 грн.

Як вбачається з наявних у справі документів, між позивачем, Комунальне підприємство каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод” (у якості замовника) та ТОВ “Спецтрубомонтаж” (у якості підрядника) було укладено договір підряду № 104/5-КС/10 від 31.05.2010р., предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту об'єкта позивача.

На виконання договору підряду № 104/5-КС/10 від 31.05.2010р. ТОВ “Спецтрубомонтаж” були виписані податкові накладні № 1 від 01.08.2011р. та № 127 від 18.08.2011р.

За переліченими податковими накладними ТОВ “Спецтрубомонтаж” на користь позивача були виконані будівельні роботи.

Як встановлено судом та сторонами не заперечувалось, у ході судового розгляду рішенням Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова анульовано свідоцтво реєстрації платника на додану вартість ТОВ “Спецтрубомонтаж”.

Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2-а-8300/11/2070 прийнята постанова від 19.07.2011р., якою скасовано рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “Спецтрубомонтаж”, зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова поновити реєстрацію ТОВ “Спецтрубомонтаж” як платника податку на додану вартість з 15.06.2011р. Постанова набрала законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листу Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010р. у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку ( п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України)

Згідно з вимогами п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 201.8., 201.9., 201.10. ст.. 201 вказаного кодексу визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. по справі № 2-а-8300/11/2070 набрала законної сили, рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “Спецтрубомонтаж” скасовано з 15.06.2011р., то саме з даного часу ТОВ “Спецтрубомонтаж” поновлено порушене право, а відтак позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Спецтрубомонтаж», оскільки останній є платником податку, свідоцтво якого не є анульованим, тобто, є дійсним, а тому оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідачами не доведено правомірність своїх рішень та дій, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 16.11.2011 р. №0000700847.

Стягнути з Державного бюджету на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка,2) витрати по сплаті судового збору в сумі 28,23 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 20 лютого 2012 р.

СуддяБартош Н.С.