Постанова № 21789147, 17.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/635/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю представників:

представника позивача: ОСОБА_1, (довіреність від 18.01.2012 № 518/08-52

відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 484,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначило, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує внесоки на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим станом на 19.12.2011 утворилась заборгованість в сумі 484,80 грн.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога з повідомленням про вручення № Ф-969 від 06.06.2011 на суму 484,80 грн., однак конверт з вищезазначеною вимогою повернувся на адресу УПФУ у м. Алчевську з відміткою пошти: “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував, у звязку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив стягнути заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 484,80 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, конверт повернувся до суду з відміткою пошти: “за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Згідно частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою. Таким чином, на підставі викладеного, керуючись нормами КАС України відповідно до яких адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку та виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка відповідача або його уповноваженого представника без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.(а.с.18).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Алчевської міської ради 15.09.2006, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. (а.с. 4) та знаходиться на обліку як платник страхових внесків в управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з даними звіту за 2010 рік сум нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України ОСОБА_2 самостійно визначила собі суми внесків за 2010 рік у розмірі 2296,80 грн., з яких у 2010 році сплатила 1640,46 грн. (а.с. 9-10)

Частково заборгованість сплачувалась відповідачем і у 2011 році, що відображено у розрахунку заборгованості. (а.с. 6)

Однак, станом на час звернення позивача до суду з даним позовом загальна сума заборгованості, що підлягає сплаті становить 484,80 грн. (а.с.9,10)

Зазначена сума страхових внесків ОСОБА_2 своєчасно не сплачена.

Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу № Ф-969 від 06.06.2011 на суму 484,80 грн., однак, конверт з вищезазначеною вимогою повернувся на адресу УПФУ у м. Алчевську з відміткою пошти: “за закінченням терміну зберігання”. У встановленому Законом порядку дану вимогу не оскаржено (а.с.7,8).

З картки особового рахунку громадянина підприємця (а.с.19), звіту за 2010 рік (а.с.9,10) та вимоги № Ф-969 від 06.06.2011 (а.с.7) вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 484,80 грн.

Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”№ 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу)

Таким чином суд визнає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 .№ 1058, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення несплаченої суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду Украйни в м. Алчевську Луганської області (94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул.Ленінградська, 43, код 21792347, р/р 25605301727 в ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 484,80 грн. (чотириста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

СуддяТ.В. Смішлива