Постанова № 21788050, 09.12.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2011 р. справа № 2a-3890/11/0970

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головавтотрансінспекції та структурного підрозділу територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до приватного підприємства ДВС про стягнення фінансових санкцій за постановою за №124288 від 09.06.2011 року в розмірі 1 700,00 грн., -

ВС Т А Н О В И В:

17.11.2011 року Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головавтотрансінспекції та структурного підрозділу територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області (надалі позивач, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області) звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства ДВС(надалі відповідач) про стягнення фінансових санкцій за постановою за №124288 від 09.06.2011 року в розмірі 1700,00 грн.

Судом, після одержання позовної заяви, 18.11.2011 року постановлено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що 19.05.2011 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області виявлені допущені відповідачем порушення вимог положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, пункту 6.3 Наказу Міністерства транспорту та звязку України за №340 від 07.06.2010 року Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за №811/18106 (надалі - Наказ), а саме: надання послуг з перевезення вантажу (блоки) транспортним засобом КАМАЗ 5410, державний номерний знак АТ 3008 АВ, який не обладнаний тахографом, без наявності індивідуальної контрольної книжки. Виявлені порушення зафіксовані в акті за №239516 від 19.05.2011 року. За наслідками розгляду вказаного акту 09.06.2011 року позивачем винесено постанову №124288 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн. відповідачем добровільно не сплачена.

Заперечення проти адміністративного позову, у відповідності до вимог частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, відповідач до суду не подав.

Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 19.05.2011 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області виявлено та задокументовано в акті за №239516 факт надання відповідачем в м. Підволочиську Тернопільської області послуг із вантажних перевезень транспортним засобом (державний номерний знак АТ 3008 АВ), належного приватному підприємству фірма ДВС, який не обладнаний тахографом, без наявності індивідуальної контрольної книжки, що є порушенням вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспортта пункту 6.3 Наказу Міністерства транспорту та звязку України за №340 від 07.06.2010 року Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів(а.с. 9). Позивачем, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспортза виявлене порушення щодо відповідача, постановою про застосування фінансових санкцій за №124288 від 09.06.2011 року, застосовано фінансові санкції в розмірі 1 700,00 грн. (а.с. 11).

Відповідачем у передбачений строк загальна сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. добровільно не сплачена (а.с. 13).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначені Законом України Про автомобільний транспорт.

Статтею 6 Закону України Про автомобільний транспортвстановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України за №1190 від 08.09.2004 року Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспортівизначено, що урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).

Згідно вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспортвизначено перелік документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення, згідно положень якої автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1. Наказу вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані тахографами.

Згідно з пунктом 6.3. Наказу водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України Про автомобільний транспортвстановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 21, 27 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспортідержавний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обовязковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова позивача, у відповідності до вимог пункту 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, відповідачем до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась (а.с. 13).

Суд зазначає, що при наданні відповідачем послуг із вантажних перевезень наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, в тому числі пунктом 6.3. Наказу, є обовязком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з приватного підприємства ДВС(вул. О. Сорохтея, 41/202, м. Івано-Франківськ) фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн. за постановою про застосування фінансових санкцій за №124288 від 09.06.2011 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Змістовний аналіз норм Закону України Про автомобільний транспорт, постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що Головавтотрансінспекція та її структурні підрозділи на місцях, як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що уповноважений застосовувати до порушників законодавства України у даній сфері адміністративно-господарські санкції, у випадку невиконання такими порушниками вимоги про їх сплату у добровільному порядку вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд дійшов до переконання, що таке право Головавтотрансінспекції та її територіальних управлінь випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт і є невідємною частиною передбаченого законом права застосовувати санкції до тих субєктів господарювання, що допустили відповідні порушення.

Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 160, 163 та 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок № 31110106700002, УДК в місті Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100, з приватного підприємства ДВС, ідентифікаційний код 32361007, фінансові санкції в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок за постановою за №124288 від 09.06.2011 року.

Постанову суду у відповідності до вимог частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України звернути до негайного виконання.

Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова складена 09.12.2011 року.