Постанова № 21787894, 14.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/23776/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16год. 15хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровська В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 року №0002601540

за участю представників сторін:

від позивача: Акуленко О.А.,

від відповідача: Кінаш В.М., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Сніжне - Міськсвітло», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 року №0002601540 яким нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 9465,00грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року в сумі 9465,00грн. спірним податковим повідомленням-рішенням. З урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Вважає акт перевірки таким, що не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства, зокрема п.150.1 ст.150 з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, в яких зазначив, у звязку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 20.05.2010 року №2275-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Абз.2 п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

З аналізу викладених норм Податкового кодексу України слідує, що положення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачають, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкту оподаткування отримане субєктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Сніжне - Міськсвітло» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 14.03.2006 року №12781020000000382, ідентифікаційний код юридичної особи 34093245, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та довідка АБ №041680 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.18,19), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сніжному (раніше: Торезька ОДПІ Сніжнянське відділення) з 15.03.2006 року за №864, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.71). Свою діяльність здійснює на підставі статуту (а.с.40).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

16.09.2011 року ДПІ у м. Сніжному здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень), наслідки якої викладені в акті перевірки від 16.09.2011 року №847/15-34093245 (а.с.24).

В висновках акту перевірки встановлено, що КП «Сніжне - Міськсвітло» занижено грошове зобовязання з податку на прибуток на 9465,00грн.

За результатами перевірки керівником податкового органу 28.09.2011 року на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, за порушення п.150.1 ст.150, з урахуванням п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002601540, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 9465,00грн. (а.с.21)

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток: в порушення п.150.1 ст.150 з урахуванням п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України комунальним підприємством «Сніжне - Міськсвітло» в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року завищено відємне значення оподаткування за І квартал 2011 року (рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) на суму відємного значення обєкта оподаткування за підсумками 2010 року у розмірі 41151,00грн.

Таким чином, на думку податкового органу, до рядка 06.6 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011року)» було включено відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року в сумі 41151,00грн., яке виникло за рахунок включення відємного значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до складу валових витрат першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не збитками І кварталу 2011 року. Це вплинуло на завищення відємного значення обєкта оподаткування по декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року по коду рядка 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 рядок 04) (+,-)» на суму 41151,00грн.

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, те, що до рядку 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І квартал 2011 року позивач неправомірно відніс суму в розмірі 41151,00грн.

З метою встановлення правильності розрахунку позивача значення рядка 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1-й квартал 2011 року необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2009 2010 роки.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст.3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011 року) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2009 року (а.с.153,140), за підсумками цього року позивач мав позитивне значення обєкта оподаткування в сумі «20135,00грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз.1 п.22.4 ст.22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI, в декларації за 2010 рік (а.с.135) з урахуванням уточнювального розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.138) у складі валових витрат позивач відобразив суму 71943,00грн. (77783,00грн. 5840,00грн.).

У відповідності до абз.2 п.22.4 ст.22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року (а.с.102) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010 року складає 71943,00грн. (а.с.135,138) та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І квартал 2011року.

Із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вірно включено до складу відємного значення 1-го кварталу 2011 року суму 71943,00грн., як збиток 2010 року (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 71943,00грн. Відповідач з цього приводу не заперечує та правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1-го кварталу 2011 року, з урахуванням висновків акта перевірки, він не оскаржує.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI.

Так, згідно із п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування.

Разом з тим пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011року.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кварталу 2011 року (а.с.102) є від'ємне значення в сумі «-41151,00грн.» (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й квартал 2011 року у рядку 06.6 (а.с.105).

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає висновків акту перевірки, про те, що до складу 2-го кварталу 2011 року позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010 року в сумі 41151,00грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року, який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п.3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кварталу 2011року.

В нормі п.3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року.

Податковим органом було нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток таким чином: а саме рядок 07 збільшено на суму відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду (рядок 06.6), тобто 21463,00грн. + 41151,00грн. = 62614,00грн. Із цієї суми нараховане податок на прибуток від діяльності, а саме 62614,00грн. х 23% (ставка податку) = 14401,00грн. Та з урахуванням самостійно нарахованої платником суми податку 4936,00грн., сума донарахованого податкового зобовязання по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року за спірним податковим повідомленням-рішенням складає 9465,00грн. (14401,00грн. 4936,00грн.)

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення рішення від 28.09.2011року №0002601540 яким нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 9465,00грн. підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 року №0002601540, задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному від 28.09.2011року №0002601540 яким нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 9465,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3грн. 40коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 лютого 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 17 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.