Ухвала суду № 21787868, 16.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд У Х В А Л А

про відмову у прийняті подання

16 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/2135/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши подання Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відповідно до Рішення про застосування повного арешту майна платника податків від 15.02.2012 року №2,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відповідно до Рішення про застосування повного арешту майна платника податків від 15.02.2012 року №2.

В обґрунтування подання посилається на те, що Порядок застосування адміністративного арешту майна платників податків визначено у ст.94 Податкового кодексу України та наказом ДПА України від 07.11.2011 року за №1398, яким затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 04.01.2012 року №9/20322. Відповідно до ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом. Пункт 94.2 стаття 94 Податкового кодексу України, зазначає підстави застосування адміністративного арешту майна зокрема, у випадку, передбаченому п.п.94.2.3 Податкового кодексу України, а саме:

- «платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу ДПС». Таким чином, у випадку наявності зазначеної підстави, органи ДПС вправі застосувати до платника податків адміністративний арешт майна.

Просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» відповідно до Рішення про застосування повного арешту майна платника податків від 15.02.2012 року №2.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п.94.10 ст.94 Податкового кодексу. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу ДПС (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Із матеріалів справи вбачається, що 10 та 14 лютого 2012 року спеціалізована бригада перевіряючих здійснила вихід за юридичною адресою ТОВ «ПБП «Азовінтекс», однак, посадові особи платника податків відмовились від допуску проведення перевірки фахівців ДПС у Донецькій області Чернуха О.А. і Глаз С.А., про що складено акти відмови від допуску посадових осіб податкової служби до проведення документальної перевірки від 10.02.2012 року №19/35-2/24155428 та від 14.02.2012 року №20/35-2/24155428, відповідно.

Таким чином, 15.02.2012 року начальником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя було прийнято Рішення про застосування повного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс».

Крім того, в матеріалах справи є розписка головного бухгалтера відповідача про отримання зазначеного рішення та в якій зазначено, що рішення №2 винесено з порушенням норм діючого законодавства України і буде оскаржуватися в судовому порядку.

Відповідно до ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) стягнення коштів за податковим боргом.

Суд бере до уваги, що провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Також ч.4 ст.1833 передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Судом встановлено наявність спору із змісту розписки платника податків про отримання рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, стосовно якого внесено подання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті подання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті подання Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відповідно до Рішення про застосування повного арешту майна платника податків від 15.02.2012 року №2.

Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвалу про відмову в прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

Суддя Шинкарьова І.В.