Постанова № 21787845, 09.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1665/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16год. 25хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника заявника Шестакова М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітприлад» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 1698,25грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Державна податкова інспекція у м. Краматорську, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітприлад» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 1698,25грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що у підприємства податковий борг становить 1698,25грн. по податку на додану вартість, який виник згідно податкової декларації та податкового повідомлення-рішення. Через несплату податкових зобовязань у підприємства виник податковий борг з податку на додану вартість. У звязку з виникненням у ТОВ «Аналітприлад» податкового боргу ДПІ у м. Краматорську була сформована та виставлена підприємству податкова вимога №467 від 08.12.2011 року, яка отримана відповідачем 09.12.2011 року.

В судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в поданні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву про погодження у повному обсязі із сумою подання ДПІ у м. Краматорську щодо стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 1698,25грн. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає, що вимоги заявника про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітприлад» податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 1698,25грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітприлад» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 07.08.2008 року №12701020000002787, ідентифікаційний код юридичної особи 36081959, що підтверджено довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4,6), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську з 08.08.2008 року за №2061, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податку за формою 4-ОПП від 26.01.2012 року №39/10/29-014-013 (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав до Державної податкової інспекції у м. Краматорську податкову декларацію по податку на додану вартість за листопад 2011 року №9012835454 від 20.12.2011 року, якою нарахував податкове зобовязання в сумі 500,00грн. (а.с.10).

На теперішній час податковий борг по вищезазначеній декларації платником податків несплачений, що суперечить п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України. В зворотному боці облікової картки відповідача по податку на додану вартість зазначено, що 30.12.2011 року збільшено недоїмки по декларації №9012835454 від 20.12.2011 року на суму 500,00грн. (а.с.20).

Суд вважає, в цій частині, а саме стягнення податкового боргу у сумі 500,00грн., вимоги заявника підлягають задоволенню.

Крім того, ДПІ у м. Краматорську нараховано суму штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 2040,00грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011 року №0001181502, яке отримане відповідачем 25.11.2011 року. Строк сплати суми по рішенню 05.12.2011 року.

У звязку з тим, що відповідачем зазначена сума штрафної санкції сплачена частково, сума податкового боргу складає 1198,25грн.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п.56.1 ст. 56 кодексу, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Керуючись п.56.11 ст.56 цього кодексу, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так в п.102.1 ст.102 кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 14.1.175 статті 14 передбачено термін податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

З урахуванням викладених норм, суд визначає, що з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Спір про право в даному випадку має місце, тому що предметом спору є податкове повідомлення-рішення, яке платником податків може бути оскаржено до суду, та яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання.

Таким чином, вимоги заявника в частині стягнення податкового боргу у розмірі 1198,25грн. задоволенню не підлягають.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Заявником приймались заходи по погашенню податкового боргу. На підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

П.59.3 ст.59 кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була вручена податкова вимога від 08 грудня 2011 року №467, яка отримана відповідачем 09.12.2011 року (а.с.16).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

П.95.2 ст.95 кодексу передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п.3 ч.1 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено довідкою ДПІ у м. Краматорську. (а.с.9)

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с.23).

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає частково визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги визначені податковим органом у поданні підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення суми податкового боргу у розмірі 500,00грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітприлад» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 1698,25грн. задовольнити частково.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітприлад» (84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Нестерова, буд.21, код ЄДРПОУ 36081959) з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 500,00грн. у рахунок Державного бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок №31112029700059, код платежу 30 14010100, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

В іншій частині подання відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 лютого 2012 року в присутності представника заявника.

Постанова у повному обсязі складена 14 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.