Постанова № 21787702, 10.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/23518/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретаріКусти Ю.Ф.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В. при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши адміністративну справу за позовом Колективного підприємства Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу

до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька

про скасування або визнання нечинним вимоги про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р., зобовязання відповідача до завершення судового розгляду по справі № 2а-8771/10/0570 утриматися від вчинення певних дій щодо стягнення недоїмки по страховим внескам і суми фінансових санкцій

За участю

представників сторін:

від позивача: Дудік О.М.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір.

Позивач, Колективне підприємство Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування або визнання нечинним вимоги про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р., зобовязання відповідача до завершення судового розгляду по справі № 2а-8771/10/0570 утриматися від вчинення певних дій щодо стягнення недоїмки по страховим внескам і суми фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що вимога про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р. прийняті з порушенням п. 8.2, 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. та ч. 12 ст. 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Також позивач посилається на те, що Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до прийняття рішення Вищим адміністративним судом по справі № 2а-8771/10/0570 не мало законних підстав на прийняття вимоги про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надавши заперечення які долучені до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані вимога про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р. прийняті на підставі рішення суду по справі № 2а-8771/10/0570 яке набрало законної сили.

09.02.2012 р. через канцелярію суду позивачем надано клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого просив суд визнати протиправним неузгоджений акт перевірки № 03-18/194 від 29.05.2009 р., сума недоїмки в якому завищена на 64617,85 грн., а сума фінансових санкцій на 75730,76 грн., відповідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р., скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р., що складені згідно неузгодженого акту перевірки № 03-18/194 від 29 травня 2009 р., зобов»язати відповідача прийняти рішення про розстрочку сплати позивачем узгодженою недоїмки на 60 місяців, зобов»язати відповідача утриматися від прийняття Рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування неузгодженої суми недоїмки.

Зазначене клопотання подано позивачем після початку судового розгляду справи по суті, а саме після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами, що не передбачено приписами ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України. В зв»язку з чим суд не приймає до розглядає вимоги позивача, які зазначені у клопотанні про зміну позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ

Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька проведена планова перевірка Колективного підприємства Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.10.2001 р. до 01.05.2009 р. та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.01.2000 р. до 31.12.2008 р. на наслідками якої складено Акт № 03-13/194 від 29.03.2009 р. Актом перевірки встановлені певні порушення.

На підставі Акту перевірки № 03-13/194 від 29.03.2009 р. УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняті вимога про сплату боргу № Ю-172/03-23/3 від 29.05.2009 р., якою визначена сума боргу платника страхових внесків в розмірі 257575,32 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій № 815/02-51/13519123 від 16.07.2009 р. в розмірі 229110,86 грн.

Зазначені рішення суб»єкта владних повноважень оскаржені позивачем у судовому порядку, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. по справі № 2а-8771/10/0570 позовні вимоги Колективного підприємства Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій, зобов»язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправною вимогу про сплату боргу від 29.05.2009 р. № Ю-172/03-23/3 в частині визначення недоїмки з внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 64617,85 грн. та визнано протиправним рішення від 16.07.2009 р. № 825/02-51/13519123 про застосування фінансових санкцій в частині застосування санкцій в розмірі 75730,76 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 р. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. залишена без змін.

18.07.2011 р. УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняті вимога про сплату боргу № 03-22/83 в розмірі 192838,94 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 в розмірі 153380,10 грн.

Вищезазначені вимога та рішення були оскаржені позивачем у адміністративному порядку до органів Управління Пенсійного фонду, за наслідками чого були залишені без змін.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями на час спірних правовідносин, далі по тексту Закон 1058) який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, позивач є таким суб»єктом, а саме - страхувальником.

Статтею 1 Закону 1058 визначено поняття страхувальника це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 19 Закону 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно пункту 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 зі змінами та доповненнями (далі по тексту Інструкція) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Відповідно пункту 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи). При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера "У" (узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Суд зазначає наступне, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. Вимога надсилається страхувальнику у разі якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, при цьому вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом, зазначене передбачено п. 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Законодавцем не передбачено обмежень щодо формування вимоги в залежності від тих чи інших обставин, проте чітко визначено, що наявність недоїмки зі сплати страхових внесків вимога формується щомісяця на всю суму боргу.

Вимога про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. в розмірі 192838,94 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р. в розмірі 153380,10 грн. за своїм правовим змістом є ідентичними з вимогою про сплату боргу від 29.05.2009 р. № Ю-172/03-23/3 в частині 192838,94 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 16.07.2009 р. № 825/02-51/13519123 в частині 153380,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. по справі № 2а-8771/10/0570, у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправними вимоги про сплату боргу від 29.05.2009 р. № Ю-172/03-23/3 в частині 192838,94 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 16.07.2009 р. № 825/02-51/13519123 в частині153380,10 грн. - відмовлено.

Зазначеною постановою суду від 22.07.2010 р. було встановлено, що вимога про сплату боргу від 29.05.2009 р. № Ю-172/03-23/3 в частині 192838,94 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 16.07.2009 р. № 825/02-51/13519123 в частині 153380,10 грн. прийняті УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька правомірно.

Частина 12 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починаючи з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. У разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Суд зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька позивачу вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування фінансових санкцій пеня не нараховувалась.

Щодо посилання позивача на те, що УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька до прийняття рішення Вищим адміністративним судом по справі № 2а-8771/10/0570 не мало законних підстав на прийняття вимоги про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Статтею 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду по справ № 2а-8771/10/0570 від 20.07.2010 р. набрала законної сили 14.09.2010 р. та підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивача про зобовязання відповідача до завершення судового розгляду по справі № 2а-8771/10/0570 утриматися від вчинення певних дій щодо стягнення недоїмки по страховим внескам і суми фінансових санкцій, суд зазначає, що зазначена вимога не може бути позовною вимогою відповідно до ст. 105 КАС України. Також суд зазначає, що така вимога була заявлена позивачем у клопотанні про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, у задоволенні якого було відмовлено.

Також щодо посилання позивача на заборгованість з заробітної плати а також з інших податків та зборів, відсутність грошових коштів суд зазначає, що частиною 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У звязку з вищенаведеним суд вважає, оскаржувані рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

З урахування зазначеного, суд дійшов висновку у задоволенні позовних вимог Колективного підприємства Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування або визнання нечинним вимоги про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р., зобовязання відповідача до завершення судового розгляду по справі № 2а-8771/10/0570 утриматися від вчинення певних дій щодо стягнення недоїмки по страховим внескам і суми фінансових санкцій відмовити.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Колективного підприємства Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування або визнання нечинним вимоги про сплату боргу № 03-22/83 від 18.07.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 1065/02-62/13519123 від 18.07.2011 р., зобовязання відповідача до завершення судового розгляду по справі № 2а-8771/10/0570 утриматися від вчинення певних дій щодо стягнення недоїмки по страховим внескам і суми фінансових санкцій - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 лютого 2012 року.

Повний текст постанови буде складено та підписано 10 лютого 2012 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.