Постанова № 21787662, 30.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 р. справа № 2а-26019/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріСкокіні О.Л.

за участю:

представника позивача - Христенко С.В.

представника відповідача - Маковецької Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003302340/0, 0003312340/0 від 27.08.2010 року, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003302340/0, 0003312340/0 від 27.08.2010 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобовязань з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням 0003302340/0 від 27 серпня 2010 року за основним платежем у сумі 1116312 грн. та штрафних санкціях у сумі 916692,10 грн. та податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0003312340/0 від 27 серпня 2010 року за основним платежем у сумі 899646 грн. та штрафних санкціях у сумі 459196,5 грн. Вказані рішення прийняті на підставі акту перевірки від 16.08.2010 року № 1413/23-2/32001618. Даний акт складено за результатами планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Донецькій облавтодор» Відкрите акціонерне товариство державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року. Перевіркою було встановлено заниження валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», ТОВ «Рамьер», ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донбасс Стройсервис» на суму 1116312 грн. чим порушено п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», ТОВ «Рамьер», ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донбасс Стройсервис» у сумі 899646 грн., чим порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Такі висновки перевіряючими були зроблені виходячи з того, що перевіркою встановлено укладення позивачем нікчемних правочинів з зазначеними контрагентами, які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, які вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемними. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Окрім цього, позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню зазначених угод підтверджуються первинними документами.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати частково податкові повідомлення-рішення № 0003302340/0, № 0003312340/0 від 27 серпня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові та підтримав заявлені вимоги. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0003302340/0, № 0003312340/0 від 27 серпня 2010 року прийняті податковим органом в межах вимог діючого податкового законодавства. Усі угоди укладені позивачем з ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», ТОВ «Рамьер», ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донбасс Стройсервис» мають ознаки нікчемності та укладались без мети настання реальних правових наслідків. Факт безтоварності зазначених угод був встановлений під час проведення перевірки, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток, у звязку з чим були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, як платник податків.

Позивач має відокремлені підрозділи до яких також відноситься «Ясинуватьський облавтодор».

16.08.2010 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Донецькій облавтодор» Відкритого акціонерного товариство державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» про що складено акт № 1413/23-2/32001618.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Донецькій облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.5 та п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 та п.п. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.1.1 та п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.1 та 8.3.2, п. 8.3, пп. 8.6.1 п. 8.6, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1116312 грн., у т.ч. за 3 квартали 2009 року у сумі 277981 грн., за 2009 ріку у сумі - 1109386 грн. та за 1 квартал 2010 року у сумі 6926 грн. та зменшено відємне значення обєкту оподаткування у сумі - 215942 грн., у т.ч. за 1 квартал 2010 року у сумі 215942 грн., у т.ч. за 1 квартал 2010 року у сумі 215942 грн.

- п.п. 7.2.1 та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 та п.п. 7.3.5 п. 7.3, п.п. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством занижений податок на додану вартість на суму - 918393 грн. у т.ч. у квітні 2009 року на суму - 272105 грн., у травні 2009 року у сумі - 19107 грн., у червні 2009 року у сумі - 379505 грн., у липні 2009 року у сумі - 132896 грн., у вересні 2009 року у сумі - 4167 грн., у жовтні 2009 року у сумі - 551 грн., у листопаді 2009 року у сумі - 26428 грн., у грудні 2009 року у сумі - 19508 грн., у січня 2010 року у сумі - 8821 грн. у лютому 2010 року у сумі - 23825 грн., у березні 2010 року у сумі - 31480 грн. та завищення на суму 18747 грн. у т.ч. у серпні 2009 року у сумі - 18747 грн.

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2010 року № 0003312340/0, яким донараховано податку на додану вартість у сумі 899646 грн. та застосовано штраф у сумі 459196,5 грн., від 27 серпня 2010 року № 0003302340/0, яким донараховано податку на прибуток у сумі 1116312 грн. та застосовано штраф у сумі 916692,10 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за наслідками адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, у звязку з чим позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Висновки про порушення позивачем вимог діючого податкового законодавства були зроблені податковим органом виходячи з виявлення ознак нікчемності договорів укладених позивачем з ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», ТОВ «Рамьер», ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донбасс Стройсервис.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, щодо виявлення ознак нікчемності правочинів з вказаними контрагентами з огляду на таке.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», ТОВ «Рамьер», ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донбасс Стройсервис».

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кілонсол Трейдінг Компані» (Постачальник) були укладені договори про придбання фарби для розмічання, розчиннику №14/04-08 від 14.04.08р., №02-018 від 12.06.08р., №16/10-08/1 від 16.10.08р. та № 27/02-09 від 27.02.09.

Згідно умов цих договорів, постачальник зобовязується виготовити та передати, а покупець прийняти та своєчасно оплатити фарбу для розмітки доріг, склокульки та розчинник на умовах договору. Асортимент, кількість та ціна на товар, що відвантажується за договором встановлюється у специфікаціях, які є його невідємною частиною. Договорами також передбачено, що поставка кожної окремої партії товару здійснюється на протязі 10-ти банківських днів з моменту отримання заявки. Доставка (транспортування) товару здійснюється транспортом та за рахунок виробника. Датою відвантаження товару вважається дата, що вказана в накладній.

Щодо підтвердження документально поставки позивачу товарів за договорами про придбання фарби для розмічання, склокульок та розчиннику, укладених між Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліносол Трейдінг Компані» від 12.06.08р. без номеру та від 16.10.2008р. №16/10-08/04 та підтвердження документально використання в подальшій господарській діяльності позивача та його філій товарів, поставлених на підставі вказаних договорів, суд зазначає наступне.

На підтвердження виконання умов договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліносол Трейдінг Компані» видавало позивачу податкові та видаткові накладні.

Надані документи підтверджують факти придбання у 2009 році ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» у ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» ТМЦ (фарби у кількості 140550кг, склокульок у кількості 23500кг., розчиннику у кількості 2380кг., сольвенту у кількості 510кг.) на загальну суму 3774457,94грн., у тому рахунку у 2-му кварталі 2009р. 3116333,68грн., та у 3-му кварталі 2009р. на суму 658124,26грн.

Для підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» ТМЦ, ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» надало суду ТТН за 2009р.

Також, згідно акту перевірки податкової інспекції в частині, що не заперечується позивачем визначено, що виробником фарби розміточної Clinosol Solid RM-1 Traffic та розчинника 646 є ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора». Також, між ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» та ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» укладено договір зберігання майна (лакофарбових виробів) №30/03-09 від 30.03.09р.

Вказані обставини пояснюють причини зазначення у наданих ТТН у якості вантажовідправника ТОВ «ЛЗ «Аврора» (тобто відвантаження фарби, склокульок та розчинника здійснювалось зі складу виробника лакофарбових виробів - ТОВ «ЛЗ «Аврора»), та у подальшому через ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», ТМЦ постачалось на адресу філій ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Отже, згідно наданих ТТН встановлене документальне підтвердження факту перевезення ТМЦ (фарби, склокульок, розчинника) від ТОВ «ЛЗ «Аврора» через ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» до філій ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Таким чином, наданими ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» товарно-транспортними накладними спростовується визначене актом перевірки твердження податкового органу, щодо відсутності документів, що підтверджують фактичне перевезення ТМЦ, придбаного позивачем у ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані».

Отже, згідно даних вказаних регістрів значиться, що ТМЦ (фарба, склокульки, розчинник), які придбані у ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» оприбутковані філіями Автодору (Автодор №3, Маріупольський автодор, Красноармійський автодор) за Дт201 «Сировина та матеріали». (кореспонденція рахунків Дт201 «Сировина та матеріали»-Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»).

Отже даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів підтверджується факт придбання позивачем у ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» ТМЦ (фарби розміточної, склокульок та розчинника), його транспортування та оприбуткування позивачем у 2009р. згідно договорів від 12.06.2008р. без номеру та від 16.10.08р. №16/10-08/04.

Щодо подальшого використання ТМЦ, придбаного ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» у ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», суд зазначає наступне.

У якості підтвердження використання ТМЦ (фарби, склокульок, розчинника) у господарській діяльності позивача ним до суду надані Акти виконаних робот (форма КБ2в), «Звітів про витрачання основних матеріалів у будівництві у зіставленні з виробничими нормами», Матеріальні звіти.

Згідно «Звітів про рух матеріалів у майстра, виконроба», операції по списанню розчинника, склокульок, та Фарби Clinosol відображено бухгалтерськими проводками: Дт субрахунків 23 «Виробництво»-Кт201 «Сировина та матеріали».

Отже, з вищенаведеного випливає, що філіями ДП «Донецький автодор» вартість придбаних у ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» ТМЦ використовувались та списувались для використання у господарській діяльності.

Щодо підтвердження документально поставки товарів за договорами від 25.03.09р. №2503/09/15, від 05.04.09р. №0504/09/20 від 25.04.09р. №2504/09/23, від 12.04.09р. №120515/05/29 від 21.05.09р. №250015/05/30 від 25.05.09р. №250515/05/31, укладених між філією «Ясинуватьський облавтодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Рамьєр», слід зазначити наступне.

В матеріалах справи наявні Договори (однотипні) на постачання ТМЦ: №2503/09/15 від 25.03.09р., №0504/09/20 від 05.04.09р., №2504/09/23 від 25.04.09р., №120515/05/29 від 12.05.09р., №250515/05/30 ВІД 21.05.09р., №250515/05/31 що укладені між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (Покупець) та ТОВ «Рамьєр» (Продавець), згідно пунктів яких визначено, що доставка товару здійснюється автотранспортом Покупця. Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставлених рахунків та накладних протягом трьох днів з моменту відвантаження. У разі прострочення платежу за відвантажений товар, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивач надав суду податкові та видаткові накладні, що були видані йому ТОВ «Рамьєр».

Наданими документами підтверджується придбання у 2009р. філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ТМЦ у ТОВ «Рамьєр» ТМЦ загальною вартістю - 132883,3грн. (ПДВ-26576,67грн.), у тому числі у березні 2009р. на суму - 37348,0 (ПДВ -7469,6грн), у квітні 2009р. на суму - 41357,83грн. (ПДВ -8271,57грн.), у травні 2009р. на суму - 54177,5грн. (ПДВ- 10835,5грн.).

На підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ «Рамьєр» ТМЦ, філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» позивачем до суду надані товарно-транспортні накладні та подорожні листи. Зазначеними документами підтверджується факт перевезення ТМЦ (паливо-мастильних матеріалів, запасних частин, солі) від ТОВ «Рамьєр»» до Ясинуватської філії ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивачем також були надані приходні ордери, за квітень-травень 2009р., регістри бухгалтерського обліку Ясинуватського автодору за 2009р.

Отже, згідно даних вказаних документів значиться що ТМЦ, придбані у ТОВ «Рамьєр» оприбутковані Ясинуватською філією ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, а саме: оприбуткування паливно-мастильних матеріалів відображено кореспонденцією рахунків; Дт203 «Паливно-мастильні матеріали»-Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; оприбуткування запасних частин Дт207 «Запасні частини» - Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; оприбуткування солі відображено кореспонденцією рахунків Дт201 «Сировина та матеріали».

Таким чином, наданими первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, іншими документами підтверджується документально постачання товарів позивачу за договорами поставки від 25.03.09р. №2503/09/15, від 05.04.09р. №0504/09/20, від 25.04.09р. №2504/09/23, від 12.04.09р. №120515/05/29, від 21.05.09р. №250015/05/30, від 25.05.09р. №250515/05/31, укладених між філією «Ясинуватський облавтодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Рамьєр».

Щодо питання про подальше використання ТМЦ, придбаного філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» у ТОВ «Рамьєр», суд зазначає наступне.

У якості підтвердження використання ТМЦ, придбаного у ТОВ «Рамьєр» в господарській діяльності позивача, ним надані лімітні картки, матеріальні звіти за 2009р.

Отже, з наведеного випливає, що філією «Ясинуватський автодор» придбані у ТОВ «Рамьєр» ТМЦ використовувались та списувались при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво, загальновиробничі та адміністративні потреби, ремонт основних засобів.

Таким чином, наданими документами підтверджується документально використання у подальшій господарській діяльності позивача товарів, поставлених на підставі договорів поставки від 25.03.09р. №2503/09/15, 05.04.2009р. №0504/09/20, від 25.04.2009р., №2504/09/23, від 12.05.2009р., №120515/05/29, від 21.05.2009р. №250015/05/30, від 25.05.2009р. №250515/05/31, укладених між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та товариством з обмеженою відповідальністю «Рамьєр».

Щодо підтвердження документально поставки позивачу товарів за договорами купівлі-продажу від 22.09.2009р. №50, від 21.10.2009р. №60, від 04.11.2009р. №0411/864/63, від 05.11.2009р. №0511/639/64, від 24.11.2009р. №2411/448/66, від 25.11.2009р. №2511/436/68, від 01.12.2009р. №76, від 08.12.2009р. №77, від 21.12.2009р., №78, від 23.12.2009р. №79, від 12.01.2010р. №6, від 20.01.2010р. №7, від 26.01.2010р. №11, від 05.02.2010р. №14, 08.02.2010р. №15, від 08.02.2010р. №16, від 15.02.2010р. №17, від 23.02.2010р. №20, від 01.03.2010р. б/н, від 25.03.2010р. б/н, від 29.03.2010р. б/н, укладених між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи наявні Договори купівлі-продажу ТМЦ (однотипні) 22.09.2009р. №50, від 21.10.2009р. №60, від 04.11.2009р. №0411/864/63, від 05.11.2009р. №0511/639/64, від 24.11.2009р. №2411/448/66, від 25.11.2009р. №2511/436/68, від 01.12.2009р. №76, від 08.12.2009р. №77, від 21.12.2009р., №78, від 23.12.2009р. №79, від 12.01.2010р. №6, від 20.01.2010р. №7, від 26.01.2010р. №11, від 05.02.2010р. №14, 08.02.2010р. №15, від 08.02.2010р. №16, від 15.02.2010р. №17, від 23.02.2010р. №20, від 01.03.2010р. б/н, від 25.03.2010р. б/н, від 29.03.2010р. б/н, що укладені між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» (Продавець).

Згідно вказаних договорів, продавець зобовязується поставити та передати, а покупець прийняти та сплатити матеріали, надалі «Товар», ціна та кількість якого відповідає наданим документам видатковим накладним, які є невідємною частиною дійсного Договору. Товар, що постачається за своєю якістю та комплектності повинен відповідати вимогам ГОСТу, технічним умовам заводу-виготовлювача. Сплата за товар, що постачається у відповідності з дійсним договором повинна бути проведена у гривнях на р/р Прдавця у наступному порядку: Покупець зобовязаний провести сплату у розмірі 100% від вартості отриманого їм товару у продовж 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних видаткових документів.

На підтвердження виконання умов договорів позивач надав до суду податкові та видаткові накладні, що були видані йому ТОВ «Укрспецстройтранс». Цими документами підтверджується придбання у 2009р.-2010р. філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ТМЦ у ТОВ «Укрспецстройтранс» ТМЦ загальною вартістю - 480173,33грн. (ПДВ-96034,67грн.)

Для підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ «Укрспецстройтранс» ТМЦ, філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» надані товарно-транспортні накладні та подорожні листи.

Отже, згідно вказаних документів встановлене документальне підтвердження факту перевезення ТМЦ (паливо-мастильних матеріалів, запасних частин, солі, щебеню, шлаку, піску, вугілля) від ТОВ «Укрспецстройтранс» до Ясинуватської філії ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем були також надані приходні ордери, за вересень2009р.- березень 2010р. регістри бухгалтерського обліку Ясинуватського автодору за 2009р-2010р.

Отже, згідно даних вказаних документів значиться що ТМЦ, придбані у ТОВ «Укрспецстройтранс» оприбутковані Ясинуватською філією ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, а саме: оприбуткування паливно-мастильних матеріалів, вугілля відображено кореспонденцією рахунків: Дт203 «Паливно-мастильні матеріали»-Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; оприбуткування запасних частин Дт207 «Запасні частини» - Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками; оприбуткування солі, щебеню, шлаку, відображено кореспонденцією рахунків Дт201 «Сировина та матеріали».

Таким чином, наданими первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, іншими документами підтверджується документально постачання ТМЦ позивачу за договорами від 22.09.2009р. №50, від 21.10.2009р. №60, від 04.11.2009р. №0411/864/63, від 05.11.2009р. №0511/639/64, від 24.11.2009р. №2411/448/66, від 25.11.2009р. №2511/436/68, від 01.12.2009р. №76, від 08.12.2009р. №77, від 21.12.2009р., №78, від 23.12.2009р. №79, від 12.01.2010р. №6, від 20.01.2010р. №7, від 26.01.2010р. №11, від 05.02.2010р. №14, 08.02.2010р. №15, від 08.02.2010р. №16, від 15.02.2010р. №17, від 23.02.2010р. №20, від 01.03.2010р. б/н, від 25.03.2010р. б/н, від 29.03.2010р. б/н, укладеними між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс».

Щодо питання про подальше використання ТМЦ, придбаних філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» у ТОВ «Укрспецстройтранс», суд зазначає наступне.

У якості підтвердження використання ТМЦ, придбаного у ТОВ «Укрспецстройтранс» в господарській діяльності позивача надані лімітні картки, матеріальні звіти, інші документи що містять інформацію про напрям витрачання ТМЦ.

Отже, з наведеного випливає, що філією «Ясинуватський автодор» придбані у ТОВ «Укрспецстройтранс» ТМЦ використовувались та списувались при здійсненні господарської діяльності, а саме, на виробництво, загальновиробничі та адміністративні потреби, ремонт основних засобів.

Таким чином, наданими для проведення дослідження документами підтверджується документально використання у подальшій господарській діяльності позивача товарів, поставлених на підставі договорів купівлі-продажу від 22.09.2009р. №50, від 21.10.2009р. №60, від 04.11.2009р. №0411/864/63, від 05.11.2009р. №0511/639/64, від 24.11.2009р. №2411/448/66, від 25.11.2009р. №2511/436/68, від 01.12.2009р. №76, від 08.12.2009р. №77, від 21.12.2009р., №78, від 23.12.2009р. №79, від 12.01.2010р. №6, від 20.01.2010р. №7, від 26.01.2010р. №11, від 05.02.2010р. №14, 08.02.2010р. №15, від 08.02.2010р. №16, від 15.02.2010р. №17, від 23.02.2010р. №20, від 01.03.2010р. б/н, від 25.03.2010р. б/н, від 29.03.2010р. б/н, укладених між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс».

Щодо документального підтвердження поставки позивачу товарів за договорами від 04.06.09р. №42, від 04.06.09р. №38, від 16.06.09р. №48, від 22.06.09р. №53, укладених між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Стройсервіс», суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні договори (однотипних) №42 від 04.06.09р., №38 від 04.06.09р., №48 від 16.06.09р., №53 від 22.06.09р., що укладені між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький автодор» ДАК «Автомобільні дороги України» (Покупець) та ТОВ «Донбас-Стройсервіс» (Продавець).

Згідно умов договорів, продавець зобовязується поставити та передати, а Покупець прийняти та сплатити запасні частини, у подальшому «Товар», ціна та якість якого відповідають товаросупровідним документам видатковим накладним, які є невідємною частиною дійсного договору. Товар, що постачається за своєю якістю повинен відповідати вимогам ГОСТу, технічним умовам заводу-виготовлювачу.

Загальна сума Договору складає:

- за договором №42 від 04.06.09р. 38300,0грн.

- за договором №38 від 04.06.09р. - 18002,0грн.

- за договором №48 від 16.06.09р. 35000,0грн.

- за договором №53 від 22.06.09р. 29999,0грн.

Оплата за Товар, що постачається у відповідності з дійсним Договором, повинна бути здійснена у гривнях на р/р Продавця у наступному порядку: Покупець зобовязаний здійснити сплату у розмірі 100% від вартості отриманого ним товару у продовж 10 банківський днів з моменту підписання сторонами відповідних видаткових документів.

На підтвердження виконання умов договорі до суду позивачем надані видаткові та податкові накладні, що були видані позивачу ТОВ «Донбас-Стройсервіс».

Вказаними документами підтверджується придбання у 2009р. філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ТМЦ у ТОВ «Донбас-Стройсервіс» ТМЦ загальною вартістю - 101084,17грн. (ПДВ-20216,83грн.)

Також, для підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ «Донбас-Стройсервіс» ТМЦ, філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» надані подорожні листи. Вказані документи підтверджують факт перевезення ТМЦ (запасних частин,) від ТОВ «Донбас-Стройсервіс» до Ясинуватської філії ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Також, до суду надані: приходні ордери, за червень 2009р., регістри бухгалтерського обліку Ясинуватського автодору за 2009р.

Отже, згідно вказаних документів значиться що ТМЦ, придбані у ТОВ «Донбас-Стройсервіс» оприбутковані Ясинуватською філією ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на рахунку бухгалтерського обліку 207 «Запасні частини» (кореспонденція рахунків Дт207 «Запасні частини» - Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»).

Отже, даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів підтверджується факт придбання позивачем у ТОВ «Донбас-Стройсервіс» ТМЦ (запасних частин), його транспортування та оприбуткування позивачем у червні 2009р.

Таким чином, підтверджується документально поставка позивачу товарів (запасних частин) за договорами укладеними між ДП «Донецький автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Стройсервіс» від 04.06.2009р №42, від 04.06.2009р. №38, від 16.06.2009р. №48, від 22.06.2009р №53, укладених між філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Донбас-Стройсервіс».

Щодо питання про подальше використання ТМЦ, придбаного Філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» у ТОВ «Донбас-Стройсервіс», суд зазначає наступне.

У якості підтвердження використання ТМЦ (запасних частин) у господарській діяльності позивача позивачем були надані завірені копії Матеріальних звітів, Лімітних карток.

Отже, з наведеного випливає, що філією «Ясинуватський автодор» придбані у ТОВ «Донбас-Стройсервіс» ТМЦ (запасні частини) використовувались та списувались при здійсненні господарської діяльності, а саме на ремонт основних засобів та загальновиробничі потреби.

Таким чином, наданими для проведення дослідження документами підтверджується використання у подальшій господарській діяльності позивача товарів, поставлених на підставі договорів від 04.06.2009р. №42, від 04.06.2009р. №38, від 16.06.2009р. №48, від 22.06.2009р., №53, укладених між філією «Ясинуватський автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Донбас-Стройсервіс».

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача вищеперелічені первинні документи, підтверджують факт правомірності включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що були сплачені на виконання умов зазначених договорів, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угод та про те, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту витрати повязані з виконанням цих договорів.

Слід також зазначити, що ухвалою суду від 18 січня 2011 року було призначено судово-економічну експертизу.

Факти завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту були спростовані висновками судово-економічної експертизи, які бралися до уваги судом при прийнятті рішення.

Крім того, висновками судово-економічної експертизи була підтверджена правильність складання позивачем у всіх первинних документів, що надавалися у якості доказів.

Суд враховує, що відповідачем при обґрунтуванні обставин нікчемності правочинів порушені вимоги підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205. Згідно з вказаним підпунктом цього порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, у відношенні керівників контрагентів позивача не було порушено кримінально справу та не виносився вирок, щодо встановлення вини вказаних осіб.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Також суд не приймає до уваги на посилання відповідача на розбіжності в Cистемі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки податкове законодавство не містить положень, які дозволяли б податковому органу зменшувати податковий кредит ПДВ в залежності від розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість перевірки первинних документів контрагентів позивача ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», ТОВ «Рамьер», ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донбасс Стройсервис та відсутність на підприємствах вказаних контрагентів основних засобів трудових ресурсів не є підставою визнання угод нікчемними. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначених угод, виходячи з фактичного їх виконання.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що податковим органом в судовому засіданні не була доведена у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, керуючись ст. 11 КАС України, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом скасування податкових повідомлень-рішень.

У порядку ст. 94 КАС України присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі - 3,40 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003302340/0, 0003312340/0 від 27.08.2010 року задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0003302340/0, 0003312340/0 від 27.08.2010 року.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30 січня 2012 року.

Повний текст постанови складено 4 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі відсутності в судовому засіданні сторони по справі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.