Постанова № 21787516, 24.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. справа № 2а-22016/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріСкокіні О.Л.

за участю:

представника позивача Азарова О.А.,

представника відповідача - Сімоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000912342/0 від 30.08.2010 року та податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0000902342/0 від 30.08.2010 року. Вказані рішення прийняті на підставі акту перевірки від 16.07.2010 року № 682/23-2-31266421. Даний акт складено за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріон» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року по взаємовідносинам з ТОВ «Юзпрогрестрейд» та з ТОВ «Макоптторг». Перевіркою було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Юзпрогрестрейд», ТОВ «Макоптторг» були укладені нікчемні угоди внаслідок чого, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , з п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., ч. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у позивача були відсутні підстави для виникнення податкового кредиту та валових витрат по операціям з придбання товарів, а тому податковий кредит та валові витрати, задекларовані ТОВ «Оріон» по взаємовідносинам з ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд» безпідставно. У звязку з вказаними порушеннями, позивачем занижено податку на прибуток в періоді, що перевірявся в сумі 2696703,00 грн. та податку на додану вартість на загальну суму - 2157361,00 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 30 серпня 2010 року № 0000912342/0 позивачу донараховано податку на додану вартість 2157361 грн. та застосовано штраф у сумі - 1078680,50 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 30 серпня 2010 року № 0000902342/0 позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 2696703 грн. та застосовано штраф у сумі 2569612,80 грн. Нікчемність правочинів на думку податкового органу випливає з того, що вказані угоди не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, її вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемними. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Окрім цього, позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню зазначених угод підтверджуються первинними документами повністю. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000912342/0, № 0000902342/0 від 30 серпня 2010 року. Просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ № 0000912342/0, № 0000902342/0 від 30 серпня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000912342/0, № 0000902342/0 від 30 серпня 2010 року, прийняті у звязку з порушенням позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим відбулося завищення сум податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ та заниження суми податку на прибуток. Заниження податків відбулося оскільки до податкового кредиту та валових витрат віднесені витрати за нікчемними угодами, що укладалися між позивачем та ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд». Такі висновки зроблені виходячи з того, що усі господарські операції з ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд» не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчать про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Враховуючи, зазначене у відповідності до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України вищевказані угоди є нікчемними. Посилаючись на зазначені обставини представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРІОН» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області 08.12.2000 року, перебуває на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

16 липня 2010 року Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Оріон» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року по взаємовідносинам з ТОВ «Юзпрогрестрейд» та з ТОВ «Макоптторг».

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2010 року № 682/23-2-31266421, яким встановлені порушення п.п. 5.1 п. 5.2.1 п. 5.2, ч. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток у сумі 2696703,00 грн., порушення п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 2157361,00 грн.

За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2010 року № 0000912342/0, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 2157361 грн. та застосовано штраф у сумі - 1078680,50 грн.

За наслідками перевірки також було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2010 року № 0000902342/0, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 2696703 грн. та застосовано штраф у сумі 2569612,80 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угод укладених між позивачем та ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд». Відповідач вважає, що здійснення позивачем операцій з ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд» мало безтоварний характер. Вказані операції на думку податкового органу, були спрямовані на заниження обєкту оподаткування, несплати податків, з метою отримання позивачем податкової вигоди, штучного формування валових витрат.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд».

Згідно договору купівлі-продажу товару № 3 укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «Юзпрогрестрейд» (продавець) від 23 лютого 2009 року продавець продає, а покупець купує товари у відповідності до специфікаціями, доданими до цього Договору, що є невідємними його частинами, що іменуються в подальшому «товар», на умовах, що оговорені в даному договорі.

Згідно договору на поставку товару № 3 укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «Маккоптторг» (продавець) від 25 серпня 2008 року, ТОВ «Маккоптторг» продає, а покупець ТОВ «Оріон» купує товари у відповідності до специфікаціями, доданими до цього Договору, що є невідємними його частинами, що іменуються в подальшому «товар», на умовах, що оговорені в даному договорі.

На суму придбаних товарів у ТОВ «Юзпрогрестрейд» та у ТОВ «Макоптторг» ТОВ «Оріон» сформувало валові витрати у сумі - 10786811,00 грн., в т.ч. за три квартали 2008 року у сумі 411476,00 грн., за 2008 рік у сумі 1599668,00 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 1306318,00 грн., за півріччя 2009 року у сумі - 3058771,00 грн., за три квартали 2009 року у сумі 5314777,00 грн., за 2009 рік у сумі 9187143,00 грн.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На суму придбаних товарів у ТОВ «Юзпрогрестрейд» та у ТОВ «Макоптторг» ТОВ «Оріон» сформувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі - 2157361,00 грн. в тому числі за серпень 2008 року у сумі - 82295,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 103007,00 грн., за листопад 2008 року у сумі - 67178,00 грн., за грудень 2008 року у сумі - 67453,00 грн., за лютий 2009 року у сумі - 163921,00 грн., за березень 2009 року у сумі - 97343,00 грн., за квітень 2009 року у сумі - 93748,00 грн., за травень 2009 року у сумі - 165671,00 грн., за червень 2009 року у сумі 88100,00 грн. за липень 2009 року у сумі - 159486,00 грн., за серпень 2009 року у сумі - 283338,00 грн., за вересень 2009 року у сумі - 11349,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 503904,00 грн., за листопад 2009 року у сумі - 7217,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 263351,00 грн.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд» видавало позивачу видаткові та відповідно податкові накладні.

Судом встановлено, що фактично умови вищезазначених договорів виконувалися сторонами у спірному періоді.

Факт виконання вищевказаних договорів підтверджуються договорами купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, рахунками на оплату товару, платіжними дорученнями, виписками банку, щодо проведення розрахунків, подорожніми листами, а отже позивач правомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту витрати понесенні у звязку з виконанням вищевказаного договору.

Слід також зазначити, що ухвалою суду від 12 жовтня 2010 року було призначено судово-економічну експертизу.

Факти завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту були спростовані висновками судово-економічної експертизи, які бралися до уваги судом при прийнятті рішення.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача вищеперелічені первинні документи, підтверджують факт правомірності включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що були сплачені на виконання умов зазначених договорів, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угод та про те, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту витрат витрати повязані з виконанням договорів з ТОВ «Юзпрорестрейд» та ТОВ «Макоптторг».

Крім того, позивачем надано, доказ перевезення ТМЦ, що були придбані за договорами з ТОВ «Юзпрорестрейд» та ТОВ «Макоптторг», власними силами.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «Оріон» (Орендатор) укладали договори оренди грузового автомобілю у 2007, 2008, 2009 році. Перевезення ТМЦ транспортом позивача також підтверджується подорожніми листами, довідкою з ДАІ про те, що за гр. ОСОБА_3 значиться автомобіль, наказами про прийняття на роботу водія.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «Юзпрогрестрейд», ТОВ «Макоптторг», а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат зазначених сум.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що ТОВ «Юзпрогрестрейд», ТОВ «Макоптторг» не знаходяться за юридичною адресою, а також на те, що за даними інформаційної бази «Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Макоптторг», ТОВ «Юзпрогрестрейд» та їх податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів, складських та торгівельних приміщень, транспорту для ведення господарської діяльності.

Отже, ненаходження за юридичною адресою контрагента, відсутність складських приміщень, відсутність трудових ресурсів та складських та торгівельних приміщень на підприємстві контрагента не може свідчити про нікчемність укладених угод.

Суд також зазначає на тому, що матеріалами справи також підтверджується оприбуткування товару, який позивач придбав у ТОВ «Юзпрогрестрейд», ТОВ «Макоптторг», а саме: договорами, видатковими та податковими накладними, специфікаціями, рахунками про сплату, виписками з банку.

Суд враховує, що відповідачем при обґрунтуванні обставини нікчемності правочинів порушені вимоги підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205. Згідно з вказаним підпунктом цього порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, у відношенні керівників контрагентів позивача не було порушено кримінально справу та не виносився вирок, щодо встановлення вини вказаних осіб.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на розбіжності в Cистемі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки податкове законодавство не містить положень, які дозволяли б податковому органу зменшувати податковий кредит ПДВ в залежності від розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З наведених норм вбачається, що неможливість перевірки первинних документів контрагентів постачальників ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Макоптторг» та відсутність на підприємстві контрагентів основних засобів трудових ресурсів не є підставою визнання угод нікчемними. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначених угод, виходячи з фактичного її виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та задовольняє позов повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000902342/0-16198 від 30.08.2010 р. та № 0000912342/0-16190 від 30.08.2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Оріон» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 24 січня 2012 року.

Повний текст постанови складено 29 січня 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

У разі відсутності в судовому засіданні сторони по справі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.