Постанова № 21787385, 21.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/13785/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1

відповідача-1ОСОБА_2 (дов.)

відповідача-2не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Начальника Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області Волкова Едуарда Станіславовича, Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області

про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення та спонукання утриматися від здійснення дій

ВСТАНОВИВ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду із позовною заявою до Начальника Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області Волкова Едуарда Станіславовича (надалі відповідач-1, начальник ДПІ у м. Торезі Волков Е.С.), Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області (надалі відповідач-2, ДПІ у м. Торезі) про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.06.2008р. №0000661720/0; зобов'язання утриматись від здійснення подібних дій.

Позов мотивовано незгодою позивача із висновками акту перевірки від 28.05.2008р. № 501/17-2/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, щодо заниження податку з доходів фізичних осіб за перше півріччя 2007р.

Позивач зазначає, що у вказаний період він перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, та перейшов на загальну систему оподаткування з наступного податкового періоду після перевищення граничного обсягу виручки.

Позивач вважає, що оподаткування за загальними правилами доходу отриманого понад встановлений граничний обсяг виручки у періоді, в якому позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності - не передбачене.

У судовому засіданні від 21.10.2011р. позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач-2 надав письмові заперечення до адміністративного позову, відповідно до яких просить відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на правомірність висновку щодо необхідності оподаткування за загальними правилами доходів, які перевищують встановлений обсяг виручки для субєктів, що знаходяться на спрощений системі оподаткування, обліку та звітності.

Також, відповідач-2 вказує на відсутність у позивача документів, що підтверджують його витрати, та на відмову позивача від написання заяви для прийняття витрат за встановленими нормами.

У судовому засіданні від 21.10.2011р. представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити повністю.

Відповідач-1 надав заперечення на позовну заяву, які за змістом ідентичні до заперечень відповідача-2.

Відповідач-1 у судове засідання від 21.10.2011р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявились, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_3 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія В00 №670099.

Позивачу видане свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 15.12.2006р., терміном дії 2007 рік.

03.07.2007р. позивач подав звіт субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку за другий квартал 2007р., у якому зазначено обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з почутку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році у розмірі 814811,50 грн., із яких 678711,50 грн. безпосередньо за другий квартал 2007р., сума фактично сплаченого єдиного податку 750,00 грн.

З третього кварталу 2007р. позивач знаходиться на загальний системі оподаткування згідно поданої заяви.

З 05.05.2008р. по 23.05.2008р. ДПІ у м. Торезі проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р., за наслідками якої складений відповідний акт від 28.05.2008р. № 501/17-2/2481407970.

Згідно висновку вказаного акту перевіркою встановлено порушення ст. 13, ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», - занижений податок з доходів від підприємницької діяльності за І півріччя 2007р. на суму 47221,73 грн.

На підставі вказаного акту, ДПІ у м. Торезі прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2008р. №0000661720/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 47221,73 грн. (за основним платежем).

Вказане податкове повідомлення-рішення підписане начальником ДПІ у м. Торезі Волковим Е.С.

Згідно акту від 28.05.2008р. № 501/17-2/2481407970, перевіркою підтверджено валовий дохід відповідача за перше півріччя 2007р. у розмірі 814811,50 грн.

Таким чином, перевіряючими встановлено перевищення у другому кварталі 2007р. граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік (500000,00 грн.) при здійсненні підприємницької діяльності без створення юридичної особи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності - на суму 314811,50 грн.

У звязку із зазначеним встановлено заниження податку з доходів від підприємницької діяльності на суму 47221,73 грн.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується щодо фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

При цьому, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно ст. 2 зазначеного Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Статтею 6 зазначеного Указу встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

У відповідності до ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Суд зазначає, що реалізація права субєкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від дотримання останнім установлених Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» вимог.

Несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотриманні субєктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» вимог.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Таким чином, дії ДПІ у м. Торезі по визначенню позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за другий квартал 2007р. є - правомірними.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» встановлено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.9 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із акту від 28.05.2008р. № 501/17-2/2481407970 вбачається, що перевіряючими не були розраховані витрати позивача за другий квартал 2007р. у звязку з відсутністю підтверджуючих документів та відмовою позивача від прийняття витрат за відповідними нормами.

У книзі обліку доходів та витрат (форма №10) здійсненні витрати у другому кварталі 2007 року не відображені у звязку з знаходження позивача на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Також, позивач посилається на неможливість надання документів, що підтверджують здійснення витрат у другому кварталі 2007р. у звязку з пожежею в офісі позивача (05.10.2007р.), про що надано відповідний акт про пожежу від 08.10.2007р. та виписку із друкованого видання.

У акті від 28.05.2008р. № 501/17-2/2481407970 досліджено рух грошових коштів по рахункам позивача у банках, але без зазначення витрат позивача.

До судового засідання ДПІ у м. Торезі наданий розрахунок витрат позивача з моменту перевищення розміру отриманої виручки на спрощеній системі оподаткування, у якому зазначено, що на підставі руху грошових коштів по особовому рахунку визначено витрати позивача у розмірі 2736,20 грн.

Виписка про операції по особовому рахунку та копія договору банківського рахунку № р/с 260055001685 від 03.04.2006р. наявні у матеріалах справи.

Інших документів, які б підтверджували здійсненні позивачем витрати до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач-2 зобовязаний був врахувати вказані витрати у розмірі 2736,20 грн. при визначенні оподатковуваного доходу позивача, який, із урахуванням цих витрат, складає 46 811,30 грн. (314811,50 грн. - 2736,20 грн.).

Тобто, визначене відповідачем-1 податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб неправомірно завищено на 410,43 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, тобто право на судовий захист має лише та особа, яка є субєктом порушених прав.

Згідно положень КАС України не передбачається захист прав, свобод та інтересів у превентивному порядку, тобто на майбутнє особи без встановлення факту конкретного порушення законодавства.

Таким чином, у Суду не має підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання утриматись від здійснення подібних дій.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги такими, що мають підстави для часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Начальника Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області Волкова Едуарда Станіславовича, Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2008 року №0000661720/0 частково на суму 410 (чотириста десять) гривень 43 (сорок три) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) 1 (одну) гривню 14 (чотирнадцять) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 21 жовтня 2011 року, повний текст виготовлено 31 жовтня 2011 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.