Постанова № 21787325, 12.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/15929/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Крилової М.М.

при секретарі                                                  

при секретарі Полежай Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних відносин», ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління державної реєстрації Донецької міської ради про зобов’язання вчинити певні дії,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2, діє за довіреністю від 22.07.2011;

представника відповідача ОСОБА_3, діє за довіреністю від 27.09.2011;

представника третьої особи ОСОБА_4, діє за довіреністю від 01.03.2011, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних відносин» (відповідач 1), ОСОБА_1 (відповідач 2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління державної реєстрації Донецької міської ради про зобов’язання вчинити певні дії, а саме визнання недійсними реєстраційних документів (запис про проведення державної реєстрації) ТОВ «Інститут земельних відносин» з моменту реєстрації, через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути та ліквідувати шляхом припинення даної юридичної особи, зобов’язати Управління державної реєстрації Донецької міської ради виключити з ЄДРПОУ ТОВ «Інститут земельних відносин».

Представник позивача в обґрунтування позову посилається на те, що відповідач 1 зареєстроване як юридична особа та засновником є відповідач 2. З письмових пояснень, що надані відповідачем 2, вона грошових вкладів у статутний фонд підприємства не вносила, відкривати рахунки в банківських установах та інших доручень пов’язаних з діяльністю підприємства нікому не доручала, відношення до фінансово-господарської діяльності не має, де знаходиться підприємство, печатка та оригінали статутних документів не знає. Позивач наполягає на тому, що відповідач 1 було зареєстровано з порушенням встановленого законом порядку та є підставою вважати, що установчі документи не відповідають вимогам законодавства з моменту реєстрації підприємства, запис про проведення державної реєстрації вчинено з порушенням закону, який не можна усунути, а тому юридична особа підлягає припиненню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні вимоги не визнав та пояснив, що порушень при реєстрації підприємства допущено не було, тому відсутні підстави припинення даної юридичної особи. Представник відповідача 1 просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Про час і місце судового засідання відповідач 2 повідомлявся у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляду справи не надходило. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КАС України, - суд відкладає розгляд справи у разі неприбуття у судове засідання сторони, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки. Оскільки, є відомості про те, що судова повістка відповідачу 2 вручена, то неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи у судовому засіданні пояснила, що порушень Закону та протиправних дій з боку державних реєстраторів не було, тому просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних відносин» 27.09.2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, про що здійснений запис № 12661020000011787, на податковому обліку перебуває у державній податковій інспекції у Ворошиловському районі, внесене до ЄДРПОУ за № 33792887, керівником визначена ОСОБА_1.

Разом з тим, з письмових пояснень, що надані ОСОБА_1 вбачається, що вона грошових вкладів у статутний фонд підприємства не вносила, відкривати рахунки в банківських установах та інших доручень пов’язаних з діяльністю підприємства нікому не доручала, відношення до фінансово-господарської діяльності не має, де знаходиться підприємство, печатка та оригінали статутних документів не знає.

На думку позивача наведене свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних відносин» було зареєстровано з порушенням встановленого законом порядку та є підставою вважати, що реєстраційні документи не відповідають вимогам законодавства з моменту реєстрації підприємства.

Суд не погоджується з такими висновками позивача з огляду на наступне.

Частина 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (надалі – Закон України № 755) визначає, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Положення саме цієї норми закону позивач визначив підставою для припинення юридичної особи відповідача 1.

Суд зазначає, що для застосування наведених положень необхідною умовою є встановлення порушення, які не можна усунути, допущені при створенні юридичної особи. Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як доказ порушення при створенні юридичної особи ТОВ «Інститут земельних відносин» позивач визначає лише письмові пояснення ОСОБА_1, що надані у липні 2011 року, однак, суд зазначає, що такі пояснення не є безумовним доказом порушень при створенні юридичної особи, оскільки створення відбулось у 2005 році.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України № 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

З частини 1 статті 17 Закону України № 755 вбачається, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України № 755 установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Як зазначає представник третьої особи, 27.0-9.2005 року уповноваженою особою ТОВ «Інститут земельних відносин» до Управління державної реєстрації Донецької міської ради були надані документи, передбачені ст.24 Закону України № 755, а державний реєстратор, перевіривши надані документи, не виявив порушень та здійснив державну реєстрацію.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що в даному випадку відсутні норми діючого законодавства, які б свідчила, що державні реєстратори повинні були відмовити у проведенні державної реєстрації юридичної особи. Кожен суб’єкт владних повноважень повинен діяти суворо дотримуючись норм діючого законодавства в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений законом. Закон України № 755 не передбачає такого повноваження державного реєстратора як перевірка дійсного волевиявлення засновників здійснювати діяльність від імені підприємства, так само Закон не передбачає права чи обов'язку державного реєстратора при встановленні податковим органом факту реєстрації підприємства з порушенням встановленого законом порядку, визнавати недійсними попередні реєстраційні дії та виключати з ЄДРПОУ юридичну особу.

Відповідно до положень ст.ст. 56, 57 Господарського Кодексу України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Так, матеріали справи містять Статут ТОВ «Інститут земельних відносин», що затверджений загальними зборами учасників товариства 26.09.2005 року, який підписаний учасниками, зокрема, ОСОБА_1 Підписи учасників засвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_5, що свідчить про те, що бажання ОСОБА_1 стати учасником товариства виражається не безпосередньо, а через дії, які дають змогу з безперечністю встановити їх спрямованість. Такими діями на момент реєстрації підприємства було затвердження Статуту.

Також, позивач як підставу звернення до суду з заявленими вимогами визначив положення п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України, яке встановлює право податкового органу у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Суд зазначає, що позивачем заявлені вимоги щодо визнання недійсними реєстраційних документів (запису про проведення державної реєстрації), а не установчих (засновницьких) документів підприємства, що передбачено п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних відносин», ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління державної реєстрації Донецької міської ради про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

У судовому засіданні 12 жовтня 2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 14 жовтня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Крилова М.М.