Постанова № 21787303, 04.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/11646/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепрповській В.О.

за участю представників:

від позивача Ломова Н.А.

від відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції в інтересах держави до Орендного підприємства Селидівського винзавода «Самтрест» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 29021,81 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

11.07.2011 р, позивач, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція в інтересах держави , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Орендного підприємства Селидівського винзаводу «Самтрест» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 29021,81 грн.,-

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем числиться заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб, яка станом на час розгляду справи складає 24028,00 грн., та заборгованість перед бюджетом по податку з власників транспортних засобів, загальна сума якої становить 4993,81 грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати податкових зобовязань згідно податкових розрахунків з земельного податку, та податку з власників транспортних засобів, та нарахованих штрафних санкцій. В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що станом на період з 26.02.10 по 31.05.11 у відповідача утворилась податкова заборгованість за узгодженими податковими зобовязаннями у загальній сумі 29021,81 грн., у тому числі пеня на загальну суму 1054,81 грн., та штрафні санкції на загальну суму 5532,00 грн. (а.с.4).

З метою погашення податкового боргу за самостійно узгодженим податковим зобовязанням відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги, та прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення боргу підприємства рішенням №18 від 17 січня 2002р. «Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів» (а.с.10). Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не призвели до його погашення, тому вважає, що відповідач не виконує свої зобовязання перед бюджетом стосовно сплати платежів, чим завдає шкоди інтересам держави.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Орендне підприємство Селидівського винзаводу «Самтрест» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 13544196, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.5), перебуває на податковому обліку в Красноармійській обєднаній ДПІ по роботі з ВПП у м. Красноармійську з 12.04.1993 року за №12-1, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 24.02.2010 року (а.с.6).

Відповідачем до податкового органу поданий податковий розрахунок земельного податку №850 від 28.01.2011 року, яким був нарахований земельний податок на 2011 рік, на загальну суму 13872,00 грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня по грудень у сумі 1156,00 грн. (а.с.12), та податковий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за номером №6127 від 31.05.10 року., яким нарахований податок з власників транспортних засобів на 2010 рік на загальну суму 3639,00грн., у тому числі щоквартально починаючи з 1 кварталу на суму 1209,75 грн.; 2 квартал 909,75 грн.; 3 квартал 909,75 грн.; 4 квартал 909,75 грн. (а.с.14).

Але відповідачем, узгоджене податкове зобовязання з земельного податку, та зобовязання з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу на загальну суму у розмірі 29021,81 грн.

У звязку з несвоєчасним поданням податкової звітності Орендного підприємства Селидівського винзаводу «Самтрест», що є порушенням ст.14 Закону України «Про плату за землю» та у відповідності із п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нараховані штрафні санкції, визначені у податковому повідомленні-рішенні №0000751840/0 від 10.08.2010 року у сумі 5532,00грн., яке отримано відповідачем, про що є відмітка на корінці рішення (а.с.17). Вказана сума є узгодженою.

Судом встановлено, що Орендне підприємство Селидівського заводу «Самтрест» не сплатило суму земельного податку, в результаті чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 24028,00 грн.

З метою погашення податкового боргу за самостійно узгодженим податковим зобовязанням відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги: перша податкова вимога до Орендного підприємства Селидівського винзаводу «Самтрест» за формою «01» №1/18 від 03 жовтня 2001р., а також податкова вимога форми «01» №2/75 від 12 листопада 2001р. станом на 05.11.2001р.,та прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення боргу підприємства рішенням №18 від 17 січня 2002р. «Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів» (а.с.10), на підставі підпункту 7.2.1. пункту 7.2. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не призвели до його погашення. Вказане підтверджується зворотнім боком особової картки відповідача.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно п.п.238.1 ст.238 Податкового кодексу України передбачено, що сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу, як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, зазначеного у п.п. 234.4 ст.234 цього Кодексу.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по земельному податку, та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов, Красноармійсьої обєднаної державної податкової інспекції, в особі Ломової Н.А в інтересах держави до Орендного підприємства Селидівського винзаводу «Самтрест» про стягнення коштів за податковим боргом, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 29021,81 грн.,- задовольнити.

Стягнути кошти з Орендного підприємства Селидівського винзаводу «Самтрест» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Красноармійська, буд.138, код ЄДРПОУ 13544196), який має податковий борг з земельного податку у розмірі 24028,00 грн, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а саме суму податкового боргу у розмірі 29021,81 грн. на рахунок земельного податку: МФО 834016, рахунок №3321181700070, отримувач місцевий бюджет управління державного казначейства у м. Селидове ЄДРПОУ 34686427. Суму податку з власників транспортних засобів в сумі 4993,81 грн, а саме: основний платіж в сумі 3939,00 грн.; пеня в сумі 1054,81 грн. на р/р 33214807700070, отримувач: місцевий бюджет управління державного казначейства у м.Селидове, банк отримувача: УДК в Донецькій області (код за ЄДРПОУ 34686427), МФО 834016.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04.10. 2011 року, в присутності представників відповідача.

Постанову у повному обсязі складено 09.10.2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.