Постанова № 21787264, 29.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14750/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 27 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивачаГладкової Л.М.,

представника відповідачаШевченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Макіїввугілля», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 18 квітня 2007 року №0000911543/0/543, №0000921543/0/642, №0000931543/0/643, від 5 червня 2007 року №0001791543/0/897, №0001801543/0/896 (а.с.3-5, доповнення до позову - а.с.37-38).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2007 року позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 18 квітня 2007 року №0000911543/0/543, №0000921543/0/642, №0000931543/0/643, від 5 червня 2007 року №0001791543/0/897, №0001801543/0/896 задоволені. Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі №К-1508/08 від 04.08.2011 року касаційна скарга Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції задоволена частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2007 року у справі №2-а-284/07 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 29.08.2011 року суддею Шинкарьової І.В. призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірними повідомленнями-рішеннями відповідачем до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних термінів сплати земельного податку. Вважає зазначені повідомлення-рішення незаконними, оскільки штрафні санкції застосовані до позивача на підставі п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в той час, як питання порядку сплати земельного податку регулюються спеціальним законом - Законом України „Про плату за землю", який не встановлює такого виду санкцій за затримку платежів, як штраф. Просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 18 квітня 2007 року №0000911543/0/543, №0000921543/0/642, №0000931543/0/643, від 5 червня 2007 року №0001791543/0/897, №0001801543/0/896.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав судові заперечення проти позову (а.с.32-33), у якому зазначає, що прийнятими спірними повідомленнями-рішеннями за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання по земельному податку позивачеві були правомірно нараховані штрафні санкції, оскільки відповідно до ст. 26 Закону України «Про плату за землю» платники податків несуть відповідальність за порушення цього Закону, передбачену Земельним кодексом України та Законами України, таким чином, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб, в тому числі і зобовязань із сплати земельного податку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив суду, що податковий орган, керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» невірно визначив граничний термін сплати податку позивачем та неправомірно застосував до нього штраф на підставі цього закону. Просив позов задовольнити, визнати спірні повідомлення-рішення недійсними та скасувати їх.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що вважає правомірним застосування штрафних санкцій на підставі Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення граничного терміну сплати платежів за землю. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Державне підприємство „Макіїввугілля» є юридичною особою та включено до ЄДРПОУ за № 32442295, взято на податковий облік в Шахтарській ОДПІ 18.09.2003 року як платник окремих видів податків (а.с.23,24,80).

На підставі акту невиїзної документальної перевірки №200/15/32442295 від 30.03.2007 року з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку ДП „Макіїввугілля» за листопад 2005 року - січень 2007 року, яким були встановлені порушення позивачем граничних термінів сплати земельного податку (а.с.45-50), відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

-№0000911543/0/543 від 18 квітня 2007 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% в сумі 26 327 грн. за затримку на 425 календарних дні (а.с.6); -№0000921543/0/642 від 18 квітня 2007 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 761,45 грн. за затримку на 90 календарних дні (а.с.7). №0000931543/0/643 від 18 квітня 2007 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10% в сумі 1 959,14 грн. за затримку на 29 календарних дні (а.с.8).

На підставі акту невиїзної документальної перевірки 337/15/32442295 від 24.05.2007 року з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку ДП „Макіїввугілля» за січень - лютий 2007 року, яким також були встановлені порушення позивачем граничних термінів сплати земельного податку (а.с.45-50), відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення :

-№0001791543/0/897 від 5 червня 2007 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 1 141,35 грн. за затримку на 34 календарних дні (а.с.41); -№0001801543/0/896 від 5 червня 2007 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10% в сумі 103,25 грн. за затримку на 3 календарних дні (а.с.42). Судова колегія Вищого адміністративного суду України в своїй ухвалі від 04.08.2011 року зазначила, що не досліджено платіжні доручення позивача за відповідні спірні періоди відносно призначення платежу та періодів сплати податкового по земельному податку.

Правовою підставою прийняття спірних повідомлень-рішень зазначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов'язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 17.1 статті 17 зазначеного закону передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Статтею 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що під терміном „податкова декларація" у розумінні цього закону, є, окрім декларації, також „розрахунок".

Порядок узгодження сум податкового зобов'язання, визначений статтею 5 зазначеного Закону, де під самостійним узгодженням податкового зобов'язання розуміється подання платником податку до податкового органу податкової декларації з визначенням в ній податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до ч.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При цьому, для цілей цього підпункту під терміном „базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначеного законом з питань оподаткування, тобто період, у якому платник податку зобов'язаний звітувати перед податковим органом шляхом подачі декларації з визначенням податкових зобов'язань.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України «Про плату за землю» є загальною нормою з цих питань.

Порядок сплати земельного податку регулюється Законом України „Про плату за землю".

Відповідно до ст.14 зазначеного Закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня, до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Відповідно до п.2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 року №434 розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власником землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу були надані податкові розрахунки земельного податку на 2005, 2006, 2007 рік (а.с.61,81), якими визначені загальні суми земельного податку з розбивкою по місяцях.

Платіжними дорученнями ДП „Макіїввугілля" за даними розрахунками із визначенням призначення платежу до бюджету Розівської сільської ради сплачені наступні суми земельного податку:

-від 28.02.2007 року 81200,00грн. у рахунок погашення заборгованості (а.с.44);

- від 14.03.2007 року - 2918,52грн. за лютий 2007 року (а.с.44);

-від 01.03.2006 року - 9795,68грн. по строку сплати 28.02.2006 року (а.с.67);

-від 31.08.2007 року 20000,00грн. у рахунок погашення заборгованості (а.с.174);

-від 30.12.2005 року 4731,99грн. податок на землю (а.с.174).

Як вбачається із актів перевірок, саме сплата зазначених зобов'язань стала підставою для застосування штрафу та винесення спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем всі зазначені суми, незважаючи на визначення призначення платежу, були зараховані у рахунок погашення заборгованості за попередніми розрахунками.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

З наведеного вбачається, що позивач платіжними дорученнями фактично сплатив суму податкового боргу. Позивачем у ході судового розгляду не підтверджено сплату земельного податку за спірні періоди належними платіжними дорученнями.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строки сплати земельного податку встановлені законом, позивачем порушені, тому податковий орган, правомірно застосував до спірних правовідносин Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов'язань.

Враховуючи наведене, суд вважає що спірні повідомлення-рішення винесені відповідачем правомірно, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволені позовних вимог Державного підприємства "Макіїввугілля" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення від 18 квітня 2007 року №0000911543/0/543, №0000921543/0/642, №0000931543/0/643, від 5 червня 2007 року №0001791543/0/897, №0001801543/0/896 - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 вересня 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено 04 жовтня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.