Постанова № 21787252, 20.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/14629/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретарі          Куденков К.О.

за участю представників сторін:          

позивача:                              ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                              ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька

до           Комунального підприємства «Донпостачкомплект»

про           надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м.Донецька (надалі – позивач, ДПІ у Калінінському районі м.Донецька) звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Донпостачкомплект» (надалі – відповідач, КП «Донпостачкомплект») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі шляхом стягнення заборгованості з податку на прибуток підприємства у сумі 126571,36 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу, що згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України є підставою для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

У судовому засіданні від 20.09.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні від 20.09.2011р. надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

КП «Донпостачкомплект» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 13478424, місцезнаходження: 83023, м. Донецьк, вул. Чернігівська, 21.

Згідно зворотного боку облікової картки платника – відповідача, за КП «Донпостачкомплект» обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 126571,36 грн., у тому числі пеня - 1506,28 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні не спростовував наявність зазначеного податкового боргу.

Друга податкова вимога від 26.06.2008р. № 2/770 отримана відповідачем, про що зазначено на відповідному повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (№ 18616019 від 17.05.2008р.) активи відповідача перебувають у податковій заставі.

У матеріалах справи наявна постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. у справі № 2а/0570/8196/2011 про стягнення з рахунків КП «Донпостачкомплект» 444772,61 грн. податкового боргу.

Відповідно до пояснень представника позивача вказана сума не була стягнута у зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача.

Згідно довідки від 20.09.2010р. №205/13 відповідач підтверджує відсутність грошових коштів на рахунках.

У судовому засіданні відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України.

Згідно п. 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як було зазначено, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується зворотним боком облікової картки платника - відповідача, та не спростовується відповідачем, а тому факт наявності у позивача права податкової застави є - безспірним.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Крім того, згідно п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Із наведеного вбачається, що здійснення заходів, що передують продажу майна платника податків – є неможливим через відсутність у відповідача грошових коштів на рахунках у банківських установах.

Таким чином, суд вбачає наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94,, 112, 136 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Комунального підприємства «Донпостачкомплект» про визнання позовних вимог Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька прийняти.

2. Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька до Комунального підприємства «Донпостачкомплект» задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі шляхом стягнення з Комунального підприємства «Донпостачкомплект» (ідентифікаційний код 13478424, місцезнаходження: 83023, м. Донецьк, вул. Чернігівська, 21) заборгованості з податку на прибуток підприємства у сумі 126571 (сто двадцять шість тисяч п’ятсот сімдесят одна) гривня 36 (тридцять шість) копійок (рахунок №31111029700005, код бюджетної класифікації 14010100, одержувач – Державний бюджет, Калінінський район м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, банк одержувача – ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016).

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 20 вересня 2011 року, повний текст виготовлено 22 вересня 2011 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Буряк І. В.