Постанова № 21787221, 16.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/10730/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт»

до Словянської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Словянський завод «Тореласт» (надалі позивач, ПАТ «Словянський завод «Тореласт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Словянська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.06.2011р. №0000272342, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011р. на суму 45132,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо завищення підприємством позивача суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2011р. у сумі 45132, 00 грн., через безпідставне включення до складу податкового кредиту, суми податку на додану вартість по податковим накладним, що видані позивачу ТОВ «Мартекс» за номенклатурою - відсотки за користування товарним кредитом по договору від 25.03.2008р. № 216-Пр/72.

В судовому засіданні від 16.08.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що висновки акту перевірки від 01.04.2011р. №271/23-3-36431800 щодо порушення позивачем вимог п. 188.1 ст.188, п.198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі ПКУ) при включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 45132, 00 грн., по договору товарного кредиту від 25.03.2008р. № 216-Пр/72 від 25.03.2008р. є обґрунтованими, а відтак у Словянською ОДПІ правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявлену ПАТ «Словянський завод «Тореласт» по декларації з податку на додану вартість за березень 2011р.

У судовому засіданні від 16.08.2011р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з мотивів викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ПАТ «Словянський завод «Тореласт» зареєстроване у якості юридичної особи 25.05.1994р., розпорядженням виконкому Словянської міської ради, змінами, що внесені 27.12.1995р., за номером 2148-р, 27.03.2000р. за номером 385-р та 14.02.2001р. за номером 10310. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 729555 від 04.04.2011р. ВАТ «Словянський завод «Тореласт» перейменовано у ПАТ «Словянський завод «Тореласт», про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб № 12771070010000085, код субєкта господарювання за ЄДРПОУ - 00300363, місцезнаходження - 84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Підїзна 3.

Словянською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2001р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.02.2011р. по 28.02.2001р.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено Акт документальної позапланової перевірки від 07.06.2011р. № 3045/23-4-00300363.

Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення вимог п. 188.1 ст.188, п.198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ при включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 45132,00 грн., по договору товарного кредиту від 25.03.2008р. № 216-Пр/72, з огляду на що завищено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість по декларації за березень 2001р. у розмірі 45132,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Словянською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011р. №0000272342, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011р. на суму 45132,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що стали підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування.

Між позивачем та ТОВ «Торгова група «Мартекс» укладено договір поставки від 25.03.2008р. № 216-ПР/73. Згідно п. 1.1 вказаного договору ТОВ «Торгова група «Мартекс» (постачальник) передає у власність ПАТ «Словянський завод «Тореласт» (покупець), а покупець відповідно зобовязується сплатити вартість продукції у кількості, в асортименті, по ціні та у строки, відповідно до умов договору та додатків до нього, що є невідємною частиною останнього.

Згідно п. 5.1 вказаного договору покупець зобовязаний сплатити 100% вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку постачальника.

Згідно із додатковою угодою № 1 до договору поставки від 25.03.2008р. № 216-ПР/73 п. 5.1 викладено у наступній редакції:

«5.1.1. Товар за даним договором продається з відстрочкою платежу на 7 календарних днів, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації (п. 2 спеціфікації до даного договору передбачає строк товарного кредиту 7 або 14 днів.);

5.1.2. у разі несвоєчасної сплати товару у відповідності з п. 5.1 даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% за кожний день користування. Сплата відсотків здійснюється в строк, на протязі 3-х банківських днів після їх нарахування.

5.1.3. Оплата товару та нарахованих відсотків проводиться у гривнях на поточний рахунок продавця…»

Згідно п. 8.2 вказаного вище договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати, відповідно до умов даного договору він оплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконання зобовязань за кожний день прострочення виконання зобовязань.

Позивачем несвоєчасно виконано зобовязання по договору поставки від 25.03.2008р. № 216-ПО/73, у звязку із чим за результатами судового вирішення питання про стягнення з ПАТ «Словянський завод «Тореласт» суми заборгованості по названому договору, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.10р. у справі № 6/94-10 стягнуто з ПАТ «Словянський завод «Тореласт» на користь ТОВ «Торгова група «Мартекс» 227643,80 грн. відсотків за користування товарним кредитом 9396,32 грн., 3% річних, 39987,20 коп., державного мита, 235,27 коп., витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 5000, 00 грн., витрат на оплату послуг адвоката.

На виконання вказаного судового рішення позивачем перераховано на користь ТОВ «Торгова група «Мартекс» (із врахуванням домовленості про розстрочку виплат) суму заборгованості декількома платежами у грудні 2010р., січні-лютому 2011р.

Відповідно ТОВ «Торгова група «Мартекс» виписало податкові накладні на сплачені проценти за користування товарним кредитом: № 110203 від 11.02.2011р., № 110202 від 11.02.2011р., № 141201 від 14.12.2010р., №180101 від 18.01.2011р., №110201 від 11.02.2011р., та сторонами складено Акти виконаних робіт: від 14.12.2010р. №1, від 18.01.2011р. №2, від 11.02.2011р. №3.

Копії вказаних документів наявні у матеріалах справи.

Правова позиція податкового органу обґрунтована висновком про те, що договір поставки від 25.03.2008р. № 216-ПР/73 від 25.03.2008р., не є договором товарного кредиту, оскільки не містить жодної умови про нарахування процентів по даному товарному кредиту, які б збільшували вартість товарів, що постачались на адресу позивача. Даним договором лише передбачена можливість відстрочки платежу на 7-14 днів та нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами у разі несвоєчасної сплати вартості товару.

Таким, чином податковим органом зроблено висновок, що суми щодо яких ТОВ «Торгова група «Мартекс» видані податкові накладні є саме відсотками, які нараховані за несвоєчасне виконання господарських зобовязань, передбачених у договорі та їх не можна вважати процентами по товарному кредиту, що збільшують договірну вартість товару та є складовою бази оподаткування податком на додану вартість, що надає право на їх включення до складу податкового кредиту.

Суд встановивши фактичні обставини справи, не погоджується із таким висновком податкового органу , з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.245. п. 14.1 ст. 14 ПКУ України передбачено, що товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості;

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови господарського суду апеляційної інстанції від 27.10.2010р. у справі № 6/94-10, вказаним судовим рішенням встановлено, що договір укладений між ПАТ «Словянський завод «Тореласт» та ТОВ «Торгова група «Мартекс» №216-ПР/73 від 23.05.2008р. (із врахуванням додаткової угоди № 1 від 05.05.2008р. - є договором товарного кредиту.

Вказане судове рішення набрало законної сили, доказів його скасування сторонами у ході розгляду справи не надано.

Враховуючи викладене висновки податкового органу, що договір від 25.03.2008р. №216-Пр/73, із врахуванням додаткової угоди від 05.05.2008р. № 216-ПР, яка є невідємною частиною останнього, не є договором товарного кредиту визнані судом необґрунтованими.

Інших підстав, які б спростовували право позивача на віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 45131,91 грн. до складу податкового кредиту за лютий 2011р. податковим органом не встановлено.

Таким чином, оскільки, судом визнано безпідставним зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011р., то, відповідно, необґрунтованим є застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Таким чином, оскільки висновки Акту перевірки від 07.06.2011р. №3045/23-4-00300363 є спростованими у ході розгляду справи, то суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року № 0000272342.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» (ЄДРПОУ 00300363, р/р 26007190033001 в Краматорській філії КБ «Приватбанк» МФО 335548, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Підїздна, 3) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 16 серпня 2011 року, повний текст виготовлено 23 серпня 2011 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.