Постанова № 21786927, 27.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 р. Справа № 2а-3813/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Крутоус І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Дніпродзержинську звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про звернення стягнення на активи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі заборгованості по платежам до бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 91644грн. 00коп. та податку з доходів фізичних осіб у сумі 19036грн. 97коп.

Від представника позивача в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі його представника, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач до справи надав клопотання розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа підприємець ОСОБА_1, зареєстрований Заводським райвиконкомом м.Дніпродзержинська 13.06.1995 року, також відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м.Дніпродзержинську з 13.06.1995р.

Крім того, згідно свідоцтва від 07.06.2002р. №54057967 відповідача зареєстровано як платника податку на додану вартість.

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.

Так, на підставі направлення від 26.03.2007р. №118 фахівцями податкового органу згідно ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання субєктом господарювання, ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.13.2006р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході перевірки встановлені порушення відповідачем:

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян»;

- п.п. 19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»донараховано податку з доходів фізичних осіб всього за 2006 рік 21470грн.59коп.

- п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та донараховано податку на додану вартість 61096грн.00коп. у тому числі за 2005 рік у сумі 27362грн.00коп., за 2006 рік у сумі 33734грн.00коп.

За результатами перевірки складено акт №126/17-220-2186815219 від 16.04.2007р. про результати виїзної планової перевірки субєкта господарювання, фізичної особи підприємця ОСОБА_1. за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р.

На підставі Акту перевірки №126/17-220-2186815219 від 16.04.2007р. винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р»№0001911701/0/10991 від 27.04.2007р., згідно якого сума податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями складає 91644грн.00коп., та №0001921701/0/10992 на суму 21470грн.59коп.

Але у визначений строк відповідач в повному обсязі не перерахував нараховані штрафні санкції, його податкові зобов'язання стали податковим боргом.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 110680грн.97коп., втому числі податок на додану вартість у сумі 91644грн.00коп., податок з доходів фізичних осіб у сумі 19036грн.97коп., які на сьогоднішній день не погашені.

30.10.2008р. відносно відповідача виставлена перша податкова вимога за №1/862 на суму 110681грн.97коп., яка вручена йому 12.11.2008р.

18.12.2008р. відносно відповідача виставлена друга податкова вимога за №2/1024 на загальну суму податкового боргу у розмірі 110681грн.97коп., яку останній отримав 17.03.2009р. засобами поштового звязку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності п.п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит; в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку; є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. 7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами

За нормами пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначення процедури оскарження дій органів стягнення встановлюється Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон), який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Згідно ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і цільовими фондами за рахунок їхнього майна.

Згідно із п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки з податків, інших платежів, штрафів та інших санкцій з громадян за рішенням суду.

Отже, стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На час розгляду справи податковий борг у загальній сумі 110681грн.97коп. у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому податкові зобовязання відповідача підлягають погашенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість сумі 91644грн.00коп. (девяносто одна тисяча шістсот сорок чотири грн.00коп.), (на р/р 31110029700013, код платежу 14010100, одержувач відділення Державного Казначейства м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012); податок з доходів фізичних осіб у сумі 19036грн.97коп. (девятнадцять тисяч тридцять шість грн.97коп.) (на р/р 31110029700013, код платежу 11010200, одержувач: відділення Державного Казначейства м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова