Постанова № 21786889, 17.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 р. Справа № 2а-5338/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Тимцунік Ю.В.

за участю: представників позивача Ребрина Н.Г., Левошова О.Л.

представників відповідача Горовець С.М., Лазнєва Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобовязання ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»виконати вимоги від 01.07.2009р. №06-05-15/5283 на загальну суму 140961грн.28коп., а саме: а) відшкодувати суму незаконних виплат підприємства, які виникли внаслідок проведення виплат з оплати праці з порушенням чинного законодавства, у розмірі 22361грн.60коп., в тому числі шляхом предявлення позову до суду по стягненню з винних осіб коштів та скоригувати розрахунки з державними цільовими фондами на суму 5999грн.90коп.; б) відшкодувати суму незаконних виплат підприємства, яка виникла внаслідок проведення виплат працівникам добових у завищених розмірах, за послуги мобільного звязку та придбання проїзних квитків при відсутності підтвердження звязку вказаних витрат з господарською діяльністю у розмірі 23020грн.00коп., а також, позивач просить стягнути з ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»в дохід державного бюджету частину прибутку в сумі 89579грн. 80коп.

03.09.2010р. позивач до матеріалів справи надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить: відшкодувати до державного бюджету завищену вартість виконаних робіт у сумі 616750грн.00коп.; відшкодувати суму незаконних виплат підприємства, які виникли внаслідок проведення виплат з оплати праці з порушенням чинного законодавства, у розмірі 22361грн.60коп., в тому числі шляхом предявлення позову до суду по стягненню з винних осіб коштів та скоригувати розрахунки з державними цільовими фондами на суму 5999грн.90коп.; відшкодувати суму незаконних витрат підприємства, які виникли внаслідок проведення виплат працівникам добових у завищених розмірах, за послуги мобільного звязку та придбання проїзних квитків при відсутності підтвердження звязку вказаних витрат з господарською діяльністю у розмірі 23020грн.00коп.; стягнути частину прибутку у сумі 89579грн.80коп.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Відзиви на позовні вимоги, які за своїм змістом є запереченнями проти позову, долучені до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень представники зазначили, що ними були здійснені дії на усунення виявлених ревізією фінансових порушень, посилаються, що обовязкові вимоги позивача від 01.07.2009р. №06-05-15/5283 виконані в повному обсязі. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»(далі ДП «ДДБМ») є відокремленим самостійним структурним підрозділом ДП «Дніпропетровський метрополітен», яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України, засноване на державній власності і виконує винятково функції, повязані з будівництвом метрополітену в м.Дніпропетровську.

Відповідно до п.1.1.4.4 плану роботи Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на ІІ квартал 2009 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 07.04.2009р. №481-09 спеціалістами КРУ проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної ревізії складено акт №06-23/35 від 28.05.2009 р., відповідно до якого у ході ревізії встановлено випадки викривлення у фінансовій звітності та бухгалтерському обліку сум отриманих доходів та фактично понесених витрат, а саме з зниження фінансового результату (а.с.15-18 Акту ревізії), що є порушенням ч. 1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»п.5 П(С)БО № 15 «Дохід», п. 6 П(С)БО № 15 «Витрати», п.5 П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати»та п.48 «Порядку відчуження об'єктів державної власності», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803. Тобто, на думку позивача, відповідачем, при отриманні коштів, доходів не здійснено нарахування по обліку Дирекції та перерахування в дохід державного бюджету частини прибутку в розмірі 15% на суму 89579грн.79коп., що суперечить п.17 ст.2 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

За висновками акту в порушення вимог п.4.14 Колективного договору заохочення працівників здійснювалося незалежно від показників виконання плану надходження доходів від іншої операційної діяльності.

Також, згідно акту встановлено, що в порушення вимог законодавства, а саме п.п.1, 5, 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», п.1.5 розділу 1 Інструкції про службові відрядження з межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 .N59, п. 1 Постанови КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»від 23.04.1999 №663, підприємством здійснено витрати на мобільний зв'язок, придбання проїзних квитків та завищення витрат на відрядження на загальну суму 23020грн.00коп., Позивач посилається, що зазначені витрати не передбачені ні Колективним договором, ні Галузевою угодою та суперечать п.1.2.6 «Положення про Дирекцію» від 20.12.2007.

За актом ревізії протягом ревізійного періоду за рахунок коштів Дирекції здійснювалися витрати, які не передбачені ні Колективним договором, ні Галузевою угодою, а також без наявності відповідних документів, які б підтверджували б, що витрати здійснені виключно у виробничих цілях та повязані з господарською діяльністю, що є порушенням вимог п.1, п.5, п.6 «Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати». Крім того, Дирекцією порушено вимоги п.1.2.6 «Положення про Дирекцію»від 20.12.2007р., якими визначено, що у своїй діяльності Дирекція керується колективним договором та наказами ДП «Дніпропетровський метрополітен»

12.06.2009р. відповідач надав заперечення №07/261 до акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Дніпроптеровська дирекція будівництва метрополітену»за змістом яких виклав свої обґрунтовані пояснення щодо порушень зафіксованих в акті, які позивачем залишені без задоволення.

На виконання акту ревізії позивачем на адресу відповідача був направлений лист-вимога від 01.07.2009р. №06-05-15/5283 про усунення порушень, згідно якого відповідачу предявились вимоги: 1) відшкодувати до державного бюджету завищену вартість виконаних робіт у сумі 767801грн.30коп. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок №31111090700007 ГУДКУ в Кіровському районі м.Дніпропетровська, МФО 805012, код платежу 21080500 «Інші надходження»з послідуючим її відшкодуванням за рахунок виконавців робіт: ВАТ «Дніпрометробуд»- 754928грн.00коп., ТОВ «Дніпроптеровський вишукувально-будівельни інститут»7282грн.50кп., ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»3030грн.90коп., ДП «Дніпрометропроект»2559грн.90коп.; 2) відшкодувати незаконні виплати підприємства, які виникли внаслідок проведення виплати з оплати праці з порушенням чинного законодавства у сумі 22361грн.60коп.в т.ч. шляхом предявлення позовної заяви до суду по стягненню з винних осіб коштів та коригуванням розрахунків з державними цільовими фондами на сум 5999грн.90коп.; 3) відшкодувати за рахунок винних осіб незаконні виплати підприємства, які виникли внаслідок проведення виплат працівникам за послуги мобільного звязку та придбання проїзних квитків про відсутності підтвердження звязку вказаних витрат з господарською діяльністю та добові у завищених розмірах у сумі 23020грн.00коп. в т.ч. шляхом предявлення позовної заяви до суду по стягненню з них коштів; 4) перерахувати в дохід державного бюджету частини прибутку, яка склала 89579грн.80коп. відповідно до ст. 63 Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та ст.61 Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік»(а.с.38-39).

За результатами зустрічних перевірок, вимоги, які вказані у п.1 листа № 06-05-15/5283 від 01.07.2009р., щодо відшкодування сум у розмірі 7282грн.50коп., 3030грн.90коп., 2559грн.90коп. були виконані підрядниками у добровільному порядку.

У процесі розгляду матеріалів справи №34/310-09 між сторонами був укладений акт звірки взаємних розрахунків від 25.11.2009р. відповідно до якого відповідач визнав заборгованість на суму 140710грн.85коп. (а не 138177грн.78коп.), решта суми 614217грн.15коп. не визнана, що підтверджено матеріалами справи.

На виконання вимоги, вказаної у п.1 листа № 06-05-15/5283 від 01.07.2009р. відповідач пред'явив до господарського суду позов до ВАТ «Дніпрометробуд»про відшкодування до державного бюджету завищеної вартості робіт на суму 754928грн.00коп. за рахунок підрядників, заздалегідь сплативши державне мито і суму за інформаційно-технічне забезпечення на загальну суму 7914грн.01коп. 3-ою особою на стороні ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»був контролюючий орган КРУ в Дніпропетровський обл.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 18.12.2008р. по справі №34/310-09 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін. Таким чином, суд залишив вимоги контролюючого органу щодо відшкодування до державного бюджету завищеної вартості робіт без задоволення, мотивуючи відсутністю правових підстав.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що діяльність підприємства, як замовника з будівництва метрополітену, не передбачає отримання прибутку. Тобто, посилається, що Дирекція не вводить в експлуатацію обєкти основних засобів, які будуються за рахунок цільового фінансування та не нараховує на них амортизацію. Витрати на утримання служби замовника (технічний нагляд) є складовою частиною цільового фінансування капітальних інвестицій, тому вони не відповідають признакам доходу згідно з п. ПС (Б)О №15 «Дохід». Щодо виплат працівникам заохочення, відповідач стверджує, що вони проводяться щомісячно, а не за півріччя. Тобто, беручи до уваги фактичні обставини, керівництвом прийнято рішення про заохочення працівників за листопад і грудень 2008р., незважаючи на невиконання чистого доходу. Вважає, що в даному випадку необґрунтованого нарахування та виплати на заохочення не відбулось, а висновки, викладені в акті ревізії по даному питанню, свідчать про недостатнє вивчення документів, які були надані в розпорядження контролюючого органу в повному обсязі.

Відповідач у запереченнях зазначає, що посилання позивача на п.1, п.5, п.6 «Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати» вважає неправомірними тому, що підприємство дійсно понесло витрати на придбання скетч-карт, які згідно п.5 та п.6 відображені в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів і є витратами звітного періоду. Зазначене стосується й витрат на придбання проїзних квитків. Та взагалі, відповідач стверджує, що усі витрати на своє утримання здійснювало на підставі «Кошторису витрат на утримання апарату дирекції будівництва метрополітену», і у своїй діяльності керувалось наказами та Колективним договором ДП «Дніпропетровський метрополітен», про те, ні наказами, ні Колективним договором дирекції не було заборонено здійснювати витрати на господарські потреби. Посилається, що Положенням про Дирекцію будівництва метрополітену, затвердженого 03.07.2003р. начальник дирекції має право розпоряджатися виділеними коштами і майном, відповідно до чинного законодавства та забезпечує додержання розрахункових витрат на утримання дирекції (п.5.2.10). Підприємством не було перевищено фактично понесених витрат над затвердженими ні в 2007р., ні в 2008р., що зафіксовано в акті.

Таким чином, відповідач зазначає, що, незважаючи на обовязковість вимог КРУ, їх частина, в даному випадку, не має правових підстав для задоволення, що також підтверджують рішення судових інстанцій. Вважає, що вимога щодо перерахування в дохід державного бюджету частини прибутку у сумі 89579грн.80коп. не має правових підстав, оскільки не має доказів, що компенсація (відшкодування витрат) має не цільовий характер, а тому є доходом, який у свою чергу є зобовязанням для податку. Крім того, вимога позивача щодо відшкодування за рахунок винних осіб на послуги мобільного звязку, придбання проїзних квитків та інше на загальну суму 23020грн.00коп. також не має правових підстав, оскільки на думку відповідача позивачем не доведено, що ці витрати безпідставні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п.2. ст.8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі зобовязанні проводити у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Статтею 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

У відповідності ст.11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та використанням державного майна і фінансових ресурсів»передбачено відповідальність керівника за невиконання вказаних вимог.

Згідно п.46 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою»про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін у судовому засіданні повністю спростовані вимоги позивача.

Так, судом не встановлено фактів порушення відповідачем чинного законодавства внаслідок проведення чинного законодавства внаслідок проведення виплат з оплати праці.

Також, позивачем не доведено, а відповідачем спростовано проведення виплат працівниками ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»добових у завищених розмірах за послуги мобільного звязку та придбання проїзних квитків (а.с.96 190).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви начальника ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»Горовця С.М. від 04.09.2009р., наказу дирекції від 04.09.2009р. №35 із нарахування заробітної плати останнього була утримана безпідставно нарахована премія у сумі 1712грн.17коп. та повернуті зайво перераховані внески до державних фондів у сумі 627грн.85коп. (а.с.85 90).

Одночасно, слід звернути увагу, що позивачем не визначено винних осіб стосовно вимоги щодо відшкодування виплат на загальну суму 28361грн.50коп., що в свою чергу, унеможливлює виконання вимоги КРУ про предявлення позовів до винних осіб.

Стосовно прибутку відповідача в сумі 89579грн.80коп., слід зазначити, що вона отримана за угодами, не визнаними недійсними. Більш того, Дніпропетровською міською радою 27.06.2007р. ухвалено рішення №225/16 про компенсацію Дирекції будівництва метрополітену ДП «Дніпропетровський метрополітен»витрат, повязаних з будівлями та спорудами, які підлягають знесенню, згідно з наданими розрахунками, по проектуванню і перенесенню компромісної, на підставі підготовленого технічного завдання. Вартість компенсації була визначена на підставі експертної оцінки.

Позивачем не доведено, що компенсаційні втрати не мають цільового характеру.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що обовязкові вимоги від 01.07.2009р. №06-05-15/5283 КРУ в Дніпропетровської області в частині усунення порушень виявлених в ході проведення ревізії ним виконані в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правильність дій відповідача, а також те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідні докази суду надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи і поясненнями представників сторін.

За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»про зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 05.12.2010р.

СуддяГ.В. Потолова