Постанова № 21786883, 17.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 р. Справа № 2а-2221/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Івановій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Фізичної особи ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по орендній платі на землю,

ВСТАНОВИВ:

Шепетівська ОДПІ звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного бюджету суми податкового боргу по орендній сплаті за земельну ділянку у розмірі 9840грн.04коп.

Позивач до матеріалів справи надав клопотання про розгляд справи без його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На адресу відповідача надіслано ухвалу про відкриття провадження, однак до справи надійшов конверт-повернення з адреси відповідача: АДРЕСА_1 з позначкою, що за зазначеною адресою не проживає. Згідно довідки Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб від 15.04.2010р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований 03.07.2009р. за адресою: АДРЕСА_2, на яку було відправлено поштову кореспонденцію з повідомленням про судове засідання. Згідно поштового повідомлення отримане відповідачем 27.07.2010р. (а.с.). Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до ст. 35 КАС України. Заперечення відповідача проти позову до суду не надходили.

Згідно ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справі у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2008 року Шепетівська міська рада (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди землі відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень, яка знаходиться в АДРЕСА_3. Земельна ділянка надана на підставі рішення ХХVІ сесії міської ради 5 скликання від 22 листопада 2007 року №14 п.2 п.п.2.4. Згідно п.п.2, 3, 4, 5, 8, 9 даного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5569кв.м. На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна. Жилі приміщення відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 286329грн.78коп. в рік. Договір укладено на 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і становить: 8589грн.89коп. в рік. (а.с.7).

Згідно змісту договору оренди землі від 11.01.2008р. п.п. 10, 11, 12 передбачено, що обчислення розміру орендної плати за змелю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що у 2009 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ч.2 ст.7 Закону України "Про плату за землю" збільшені в 3,1 раза. По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст.6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю". Тобто, по вказаних землях коефіцієнт індексації ставок земельного податку у 2009 році залишився на рівні 2008 року.

З доводів позивача випливає, що на виконання п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року N783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель" Державний комітет України із земельних ресурсів листом від 9 січня 2009 року N 14-22-6/87 повідомив Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, головні управління земельних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі про те, що грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.1996р., та грошова оцінка сільськогосподарських угідь, яка проведена станом на 01.07.1995р., підлягає індексації станом на 01.01.2009р. на коефіцієнт 3,022, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік 1,703, за 1997 рік 1,059, за 1998 рік 1,006, за 1999 рік 1,127, за 2000 рік 1,182, за 2001 рік 1,02, за 2005 рік 1,035, за 2007 рік 1,028 та за 2008 рік 1,152. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась.

Також позивач звертає увагу суду, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі на 2009 рік розраховується виходячи із середньорічного індексу інфляції за 2008 рік - 125,2 % відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою N 783.

Отже, позивач зазначає, що при обчисленні суми земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності нормативну грошову оцінку земель за 2008 рік необхідно індексувати на коефіцієнт 1,152. Таким чином, стверджує, що відповідач зобов'язаний був сплатити у 2009 році орендну плату за земельну ділянку в розмірі 9895,55грн. (8589,89x1,152). Оскільки у ОСОБА_1 була переплата в сумі 55,51грн. по орендній платі, то фактично у 2009 році розмір орендної плати склав 9840,04 =(9895,55грн.-55,51грн.).

Враховуючи викладене, позивач доводить, що відповідно до даних обліку Шепетівської ОДПІ фізична особа ОСОБА_1 станом на 11.01.2010 року має заборгованість по орендній платі за земельну ділянку розташовану АДРЕСА_3 перед бюджетом в сумі 9840грн.04коп. Заборгованість утворилась внаслідок несплати відповідачем податкового зобов'язання 17.08.2009р. та 16.11.2009р., тобто за 2009 рік (довідка про заборгованість гр.ОСОБА_1 по платежах до бюджетів усіх рівнів а.с. 15).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до 5.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст.93 Земельного кодексу України оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З статтею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ч.4 ст.2 Закону України «Про плату за землю»за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 14 Закону України «Про плату за землю»встановлює, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 17 Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування»платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов 'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Також нормою ст.17 Закону України «Про плату за землю», земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада поточного року.

Згідно з матеріалами справи оскільки ОСОБА_1 своєчасно не сплатив земельний податок йому на підставі ст. 26 Закону України «Про плату за землю»та п. 6,2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем направлені перша та друга податкові вимоги, які отримані платником відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення, а також прийняте рішення про стягення коштів та продаж активів платника податків за рахунок погашення податкового боргу.

З тверджень позивача, вжиті Шепетівською ОДПІ заходи, щодо погашення гр.ОСОБА_1. заборгованості належних результатів не дали.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення по суті.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що субєкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Фізичної особи ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по орендній платі на землю задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції (30400, Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул.Островського, 4; код ЄДРПОУ 21319774, р/р 34126999700006 ВДК у Шепетівському районі, код 23565207, банк ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013) 9840грн. 04коп. (девять тисяч вісімсот сорок грн. 04коп.) податкового боргу по орендній платі за земельну ділянку.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

СуддяГ.В. Потолова