Постанова № 21786837, 31.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/16/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніна О.С. при секретаріКириловій Х.Ю. за участю: представника позивача Рисіна О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/16/11 за позовом Комунального підприємства «Житлово експлуатаційна організація № 35»до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, треті особи: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради про визнання дій незаконними, визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ: У січні 2011 року Комунальне підприємство «Житлово експлуатаційна організація № 35» звернулося до Дніпропетровського адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просило: - визнати дії Центральної МДПІ у м. Кривому Розі по фактичному продовженню перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі незаконними; - визнати дії Центральної МДПІ у м. Кривому Розі по відображенню в акті перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, висновків про умисне ухилення посадових осіб КП «Житлово експлуатаційна організація № 35» від своєчасної сплати податкових зобов`язань незаконними; - визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.06.2010 за №3/20247412/240, від 29.07.2010 за №3/20247412/240/1, від 19.10.2010 за №3/20247412/240/2, від 07.12.2010 за №3/20247412/240/3 про нарахування штрафних санкцій у сумі 14061,28 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України на користь КП «Житлово експлуатаційна організація № 35» вартість судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було порушено законодавчо встановлені строки проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі та по її результатам зроблені необґрунтовані та неправомірні висновки.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надавши клопотання про розгляд даної справи без його участі, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення відповідача, заслухавши пояснення представника позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.06.2010 року відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №3/20247412/240 за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов`язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 14061,28 гривень.

Дане податкове повідомлення рішення було прийнято на підставі акту №3/20247412/40 від 11.06.2010 про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі(далі акт перевірки), яким зафіксовано факт порушення позивачем порядку відчуження активів, які перебувають у податковій заставі в період з 01.05.2007 по 01.05.2010 року.

Податкове повідомлення рішення №3/20247412/240 від 23.06.2010 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до МДПІ у Кривому Розі, ДПА у Дніпропетровській області, ДПА України. Рішеннями МДПІ у Кривому Розі, ДПА у Дніпропетровській області, ДПА України дане податкове повідомлення рішення, а також повідомлення рішення від 29.07.2010 за №3/20247412/240/1, від 19.10.2010 за №3/20247412/240/2, від 07.12.2010 за №3/20247412/240/3 про нарахування штрафних санкцій у сумі 14061,28 гривень були залишені без змін.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втрачають чинність.

У звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли у 2010 році, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати податкове законодавство, яке діяло до набрання чинності Податкового кодексу України.

Згідно п. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Законом, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з нормами цього Закону) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Відповідно до ст. 8 та ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також наказу Державної податкової адміністрації України від 20.09.04 № 544 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» (далі - Положення №544) податковому керуючому надано право здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі.

Порядок проведення перевірок зі збереження активів платника податків викладено в Положенні №544, який діяв на час проведення перевірки.

Крім того, перевірка збереження активів, які перебувають у податковій заставі не є плановою або позаплановою виїзною перевіркою в розумінні вимог Закону України від 04.12.90 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509), оскільки здійснення перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, визначено та регулюється нормами Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Положенням №544.

Згідно до п.2.4 Положення №544, перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, може проводитися протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня виникнення права податкової застави і до дня її зупинення.

При цьому, п.2.4 зазначеного Положення не обмежує податкового керуючого у кількості днів, необхідних для проведення перевірки стану збереження активів, а передбачає лише те, що така перевірка не може проводитись в неробочий час платника податків. Кількість перевірок стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, та періодичність їх проведення Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Положенням №544 не обмежується.

Тобто, виходячи з наведених норм, суд не може прийняти до уваги посилання позивача щодо незаконного продовження відповідачем перевірки стану активів, які перебувають у податковій заставі, оскільки вони є необгрунтованими.

Разом з тим, що стосується позовної вимоги щодо визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.06.2010 за №3/20247412/240, від 29.07.2010 за №3/20247412/240/1, від 19.10.2010 за №3/20247412/240/2, від 07.12.2010 за №3/20247412/240/3 про нарахування штрафних санкцій у сумі 14061,28 гривень, то суд вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2008 року було передано з балансу КП ЖЕО № 35 на баланс УКВМ сміттєвий кіоск розташований за адресою мкр-н. Гірницький, 13.

Крім того, 23 січня 2009 року було передано з балансу КП ЖЕО № 35 на баланс УКВМ основні засоби, залишковою вартістю 8762,28 гривень.

Отже, податкове повідомлення-рішення №3/20247412/240 від 23.06.2010 року було прийняте відповідачем за порушення відповідачем пп.1 п.6 ст. 8 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме самостійне відчуження керівниками КП ЖЕО №35 активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов`язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, на загальну суму 14061,28 гривень.

Відповідно до пп. 8.6.1. п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.

Згідно підпункту «а» вищезазначеного пункту Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгодженню з податковим органом підлягають операції з купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умови оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Позивач відповідно до свого Статуту, зареєстрованого державним реєстратором виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_6 28.08.2009 р. за № 12271050005002536 - є комунальним підприємством, засновником та власником майна якого є Криворізька міська рада, а саме підприємство у своїй діяльності підпорядковане і підзвітне Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради та знаходиться в управлінні Саксаганської районної у місті ради.

Крім того, положення п. 6.8 Статуту КП «ЖЕО № 35» зазначають, що майно підприємства є власністю територіальної громади міста Кривого Рогу і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Відповідно до п. 6.3 Статуту КП «ЖЕО № 35» майно підприємства складається з основних фондів та обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, але не є його власністю.

Тобто, позивач не є власником майна, яке знаходиться на його балансі, а користується ним на праві господарського відання, а власником даного майна є територіальна громада м. Кривого Рогу.

Крім того, відповідно до ч. 1. ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Приписами ч. 2 ст. 136 ГК України встановлено, що власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Тобто, власник майна може в будь-який час витребувати належне йому майно.

Отже, майно, перелічене в акті перевірки, було передано позивачем Управлінню комунальної власності виконкому Криворізької міської ради на підставі наказів УКВМ від 12.08.2008 року №119-ум та від 08.09.2008 №139-ум.

Таким чином, суд вважає, що при передачі позивачем Управлінню комунальної власності виконкому Криворізької міської ради зазначених в акті перевірки активів, фактично не відбулося їх відчуження, оскільки у правовому розумінні, відчуження, передбачає собою зміну власника майна, а в даному випадку власником переданих активів залишилась територіальна громада м. Кривого Рогу.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм права та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що передача позивачем зазначених активів, не є порушенням податкового законодавства в розумінні ЗУ «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відповідачем, в свою чергу, було необґрунтовано, неправомірно та безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2010 за №3/20247412/240.

Крім того, вирішуючи спір в частині визнання дій Центральної МДПІ у м. Кривому Розі по відображенню в акті перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, висновків про умисне ухилення посадових осіб КП «Житлово експлуатаційна організація № 35» від своєчасної сплати податкових зобов`язань незаконними, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки перегляд питань щодо умисного ухилення сплати податкових зобовязань не відноситься до компетенції адміністративного суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). В свою чергу, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір пропорційно до кількості задоволених вимог у сумі 1,70 гривень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги КП «Житлово експлуатаційна організація № 35» підлягають задоволенню в частині скасування рішень-повідомлень та частково стягнення на користь позивача судового збору.

Керуючись ст.ст. 99 -102, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Житлово експлуатаційна організація № 35» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, треті особи: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради про визнання дій незаконними, визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.06.2010 за №3/20247412/240, від 29.07.2010 за №3/20247412/240/1, від 19.10.2010 за №3/20247412/240/2, від 07.12.2010 за №3/20247412/240/3 про нарахування штрафних санкцій у сумі 14061,28 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь КП «Житлово експлуатаційна організація № 35» вартість судового збору у сумі 1,70 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.С. Луніна