Постанова № 21783147, 26.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/12435/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКальника Віталія Валерійовича при секретаріПетранцові О.Ю. за участю представників: позивачаПоуха Д.А., ОСОБА_6 відповідача 1Шаповал О.О. відповідача 2Ковкіної О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пятихатський зернопром 1»до відповідача 1 Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, відповідача 2 Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пятихатський зернопром 1»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача 1 Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, відповідача 2 Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, з позовними вимогами про: - визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області щодо прийняття Рішення про результати розгляду скарги від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008 та дій Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року №0000072340;

- визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008;

- визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 19 липня 2011 року №0000072340.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням від 19 липня 2011 року №0000072340 та рішенням про результати розгляду скарги від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають визнанню нечинними, оскільки винесені на підставі акту, який містить алогічні твердження та у повній мірі не відповідає вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що при винесенні рішення про результати розгляду скарги від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008 податкова адміністрація діяла в межах, встановлених законодавчими та нормативно-правовими актами, крім того, таке рішення не є нормативним актом, оскільки не встановлює, змінює чи скасовує норми права, не породжує права і обовязки субєкта господарювання. Отже, у частині позовних вимог до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області належить провадження закрити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що користуючись податковою інформацією, зібраною відповідно до вимог Податкового кодексу України, наданими для перевірки документами та поясненнями посадових осіб ТОВ «Пятихатський зернопром 1», податковою інспекцією справедливо зроблено висновок у акті перевірки щодо недодержання у момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Отже, податкове повідомлення-рішення є таким, що винесене правомірно та з урахуванням вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_7, що перебуває на посаді начальника виробництва ТОВ «Пятихатський зернопром 1». З пояснень свідка було встановлено яким чином ТОВ «НВО «МСК-Інвест»проводились роботи на виконання договору підряду від 01.12.10р.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідка, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пятихатський зернопром 1»(код ЄДРПОУ 36199512) зареєстроване Пятихатською районною державною адміністрацією 31 жовтня 2008 року, номер запису про державну реєстрацію №12141020000000583. Підприємство взято на податковий облік з 03 листопада 2008 року за №3680 та станом на час проведення перевірки перебувала на обліку у Жовтоводській обєднаній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06 листопада 2008 року №100149294, виданого Жовтоводською ОДПІ у Дніпропетровській області, індивідуальний податковий номер №361995104284, ТОВ «Пятихатський зернопром 1»був зареєстрований платником ПДВ з 06.11.2008р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 24 червня 2011 року на підставі посвідчення серія УДН №072633, виданого Жовтоводською ОДПІ, старшим державним податковим ревізор-інспектором сектору контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі, відділу податкового контролю юридичних осіб, інспектором ІІ рангу Ковкіною О.О., згідно пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та обставин, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Жовтоводської ОДПІ від 21 червня 2011 року №185 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пятихатський зернопром 1»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «НВО «МСК-Інвест»(код ЄДРПОУ 36199512) за грудень 2010 року та за січень 2011 року. За результатами перевірки складено Акт від 04 липня 2011 року №99/23-36199512.

Повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21 червня 2011 року №12/23 та копію наказу від 21 червня 2011 року №185 було направлено підприємству 21 червня 2011 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Пятихатський зернопром 1»ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_8.

Для проведення перевірки питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «Пятихатський зернопром 1»з ТОВ «НВО «МСК-Інвест»за період з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2011 року використано дані, зазначені у наступних матеріалах: декларації з податку на додану вартість ТОВ «Пятихатський зернопром 1»за грудень 2010 року, декларації з податку на додану вартість ТОВ «Пятихатський зернопром 1»за січень 2011 року, акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВО «МСК-Інвест»за періоди грудень 2010 року та січень 2011 року від 05 квітня 2011 року №688/23-2/34656392, складений ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Жовтоводською ОДПІ було направлено запит на підприємство ТОВ «Пятихатський зернопром 1»від 12 квітня 2011 року №3892/10/23-008 про надання документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «НВО «МСК-Інвест»(код ЄДРПОУ 36199512), на виконання якого позивачем надано копії наступних документів:

- Договір підряду від 01 грудня 2010 року №б/н;

- Рахунок-фактура від 24 грудня 2010 року №24/12;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24 грудня 2010 року №24/12;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року від 24 грудня 2010 року №24/12;

- Податкова накладна від 24 грудня 2010 року №259;

- Платіжне доручення від 21 січня 2011 року №37;

- Реєстр отриманих податкових накладних №12 за грудень 2010 року;

- Ліцензія, видана Дніпропетровською обласною державною адміністрацією підприємству ТОВ «НВО «МСК-Інвест»від 24 травня 2007 року серії АВ №340513, на право здійснення будівельної діяльності;

- Картка рахунку 15 за період з 01 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року;

- Договір поставки від 20 січня 2011 року №1;

- Рахунок-фактура від 20 січня 2011 року №30;

- Видаткова накладна від 20 січня 2011 року №30;

- Податкова накладна від 20 січня 2011 року №30;

- Платіжне доручення від 18 лютого 2011 року №90;

- Реєстр отриманих податкових накладних за січень 2011 року.

Актом перевірки встановлено наступне.

Підрядник в особі директора ТОВ «НВО «МСК-Інвест»ОСОБА_9 та замовник в особі директора ТОВ «Пятихатський зернопром 1»ОСОБА_6 уклали договір підряду від 01 грудня 2010 року №б/н, згідно якого підрядник зобовязується виконати по завданню замовника роботи, передбачені кошторисом. Підрядник зобовязується здати результат роботи замовнику, а замовник зобовязується прийняти результат роботи та сплатити за нього. Вартість роботи, яка підлягає виконанню, визначається згідно кошторисів, які надаються підрядником та складає 196283,0 грн.

Згідно наданих документів, у грудні 2010 років підрядник ТОВ «НВО «МСК-Інвест»виконав для замовника ТОВ «Пятихатський зернопром 1»роботи з виготовлення та підсилення конструкцій перехідних галерей, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24 грудня 2010 року №24/12 на загальну суму 196280,65 грн., у т.ч. ПДВ 32713,44 грн. Крім того, ТОВ «НВО «МСК-Інвест»надало ТОВ «Пятихатський зернопром 1»акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року від 24 грудня 2010 року №24/12 на суму 196280,65 грн., у т.ч. 32713,44 грн.

З наданих директором ОСОБА_6 пояснень, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_7, працівники підприємства ТОВ «НВО «МСК-Інвест»доставлялись до місця роботи транспортом підрядника, кількість працівників підприємством ТОВ «Пятихатський зернопром 1»не обумовлювались.

Відповідно податкової накладної від 24 грудня 2010 року №259, виданої ТОВ «НВО «МСК-Інвест»підприємство ТОВ «Пятихатський зернопром 1»до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 32713,44 грн. Оплата за отримані послуги здійснена в повному обсязі згідно платіжного доручення від 21 січня 2011 року №37.

Постачальник в особі директора ТОВ «НВО «МСК-Інвест»ОСОБА_9 та покупець в особі директора ТОВ «Пятихатський зернопром 1»ОСОБА_6 уклали договір поставки від 20 січня 2011 року №1, згідно якого постачальник зобовязується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно наданих документів, ТОВ «Пятихатський зернопром 1»у січні 2011 року отримало від постачальника сепаратор та труби самотічні згідно видаткової накладної від 20 січня 2011 року №30 на суму 96075,0 грн., у т.ч. ПДВ 16012,5 грн.

З наданих директором ОСОБА_6 пояснень, основні фонди, одержані від ТОВ «НВО «МСК-Інвест», отримані для власного виробничого використання та їх подальший продаж не відбувався. Як повідомив свідок ОСОБА_7, вони були змонтовані на території підприємства, та використовуються у господарській діяльності.

Відповідно податкової накладної від 20 січня 2011 року №30, виданої ТОВ «НВО «МСК-Інвест»підприємство ТОВ «Пятихатський зернопром 1»до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2011 року включено суму ПДВ у розмірі 16012,5 грн. Оплата за отримані послуги здійснена в повному обсязі згідно платіжного доручення від 18 лютого 2011 року №90.

За результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобовязань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Пятихатський зернопром 1»та його контрагентів ОДПІ встановлено розбіжності по взаємовідносинам ТОВ «НВО «МСК-Інвест»за грудень 2010 року на суму 32713,44 грн. та січень 2011 року на суму 16012,5 грн.

При проведенні перевірки Жовтоводською ОДПІ використано акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВО «МСК-Інвест»за періоди грудень 2010 року та січень 2011 року від 05 квітня 2011 року №688/23-2/34656392, складений ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, згідно якого встановлено фіктивність підприємства та нікчемність укладених з ним правочинів. Такий висновок податковою інспекцією зроблено з того, що підприємство за своєю юридичною адресою не знаходиться та ніколи не знаходилось, договори оренди приміщення не укладалися; фактичне місце здійснення діяльності встановити немає можливості, документи бухгалтерського та податкового обліку за юридичною адресою не знаходяться.

На підставі Акту перевірки від 04 липня 2011 року №99/23-36199512 у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року №0000072340, за яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість: за основним платежем 48726,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8179,25 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням, позивач звернувся із скаргою до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, у якій просив його скасувати. Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із винесеним Жовтоводською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням та рішенням ДПА про результати розгляду скарги, позивач звернувся із позовною заявою про їх оскарження до адміністративного суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зазначає, що правочини, укладені між позивачем та підприємством-контрагентом були укладені, виконані та оподатковані позивачем, що було відображено у податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року, наданих до Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області. Кожна сторона правочину виконала свої обовязки, передбачені умовами цих договорів належним чином, що підтверджується копіями первинних документів. Хибним є висновок податкової інспекції щодо не підтвердження господарських операцій належним чином оформленими документами, оскільки чинним законодавством не встановлено обовязкових форм документів, а зазначено про обовязковість використання типових форм державними підприємствами, та у випадку зазначення таких форм саме у договорі.

Порядок дій органів ДПС при визнанні нікчемності правочинів регламентується та роз'яснюється наказами ДПА України від 22 лютого 2008 року №106 «Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби» та наказом від 18 квітня 2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», Методичними рекомендаціями органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, доведеними до регіональних ДПА Листом від 03 лютого 2009 року №2010/7/10-1017/256.

Метою застосування вищезазначених Методичних рекомендацій є формування належної доказової бази у справах про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами, як засіб протидії застосуванню схем ухилення від оподаткування недобросовісними платниками, а також необхідність дослідження документообігу (аналіз усіх документів, де відображаються господарські операції), форм здійснення розрахунків, товарного потоку (дослідження фактичного руху товарів від товаровиробника по ланцюгу постачання до кінцевого споживача) для виявлення ознак нікчемності правочину.

Таким чином, висновки про нікчемність і таким чином тлумачення змісту правочинів можуть бути зроблені органами державної податкової служби самостійно під час проведення перевірок платника податків, без додаткового звернення в суди із відповідними позовами, обґрунтованість яких підлягає перевірці судом під час розгляду справи про застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 ГКУ або під час оскарження повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання платнику податків за результатами такої перевірки.

Оскільки дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, то й і аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податками на додану вартість в розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, виходячи з норм Податкового кодексу України, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року №0000072340, та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 19 липня 2011 року №0000072340.

Щодо визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області щодо прийняття Рішення про результати розгляду скарги від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008 та визнання нечинним такого рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення терміну правовий акт індивідуальної дії. За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів, нормативно-правовий акт виданий субєктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обовязкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії виданий субєктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообовязкових правил поведінки та стосується прав і обовязків чітко визначеного субєкта, якому він адресований.

Обовязковою ознакою як нормативно-правового так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обовязковість його приписів для відповідного субєкта, дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Суд доходить висновку, що прийняттям рішення за результатами розгляду скарги платника податків лише закінчується процедура апеляційного оскарження. Рішення органів державної податкової служби, які прийняті в межах процедури апеляційного узгодження податкового зобовязання, не є рішеннями субєкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обовязків у платника податків, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про результати розгляду скарги від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008 та про визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 02 вересня 2011 року №26148/10/25-008.

Керуючись статтями 157, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пятихатський зернопром 1» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року №0000072340.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 19 липня 2011 року №0000072340.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2012 року.

.

Суддя

В.В. Кальник