Постанова № 21786788, 20.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2012 р. о 15:49 Справа №2а-1370.1/09/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представника позивача - Джемілова А.Н., представника відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман") - Чукаткіна Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман",Товариства з обмеженою відповідальністю "МИС КО ЛТД"

про стягнення 1969323,46 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "МИС КО ЛТД"(далі - відповідач 2) про стягнення з ТОВ "Талісман" на користь держави вартість отриманого ним по договору поставки №01/02-08 від 01.02.2008 року між ТОВ "МИС КО ЛТД" з ТОВ "Талісман" у загальній сумі 1969323,46 грн.

Позов засновано на положеннях статей 207, 208 Господарського кодексу України і мотивовано тим, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено укладання між відповідачами договору поставки товару, який не був спрямований на настання реальних правових наслідків, товар фактично не був поставлений. На думку позивача, укладений правочин вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суперечною моральним засадам суспільства, а відтак він є нікчемним.

Ухвалами суду від 14.01.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.2009 року позовна заява залишена без розгляду. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010 року ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.2009 року скасовано, матеріали справи направлено до Окружного адміністративного суду АР Крим для продовження розгляду справи.

Матеріали справи отримано Окружним адміністративним судом 06.04.2010 року для продовження розгляду з присвоєнням справі номера 2а-1370.1/09/4/0170, передано на розгляд судді Цигановій Г.Ю.

Ухвалою суду від 05.05.2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №2а-4806/09/9/0170 та №2а-4810/09/9/0170. Ухвалою суду від 03.02.2012 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судовими рішеннями у справах №2а-4806/09/9/0170 та №2а-4810/09/9/0170 визнані помилковими доводи податкового органу про заниження відповідачем сум податкових зобов'язань та проведення безтоварних господарських операцій.

Відповідач 2 повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.

Заслухавши представників позивача і відповідача 1, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Талісман" щодо підтвердженні відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ТОВ "МИС КО ЛТД" у частині формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.04.2008 року по 31.08.2008 року. За результатами перевірки складено акт від 08.12.2008 року №311/23/23894253.

За даними вказаного акту перевірки ТОВ "МИС КО ЛТД" укладено із ТОВ "Талісман" договір від 01.02.2008 року №01/02-08 про поставку засобів захисту рослин та добрив.

Згідно із актом перевірки на виконання умов договору ТОВ "Талісман" отримало від постачальника товари на загальну суму 1964323,46 грн. із ПДВ. Крім того ТОВ "МИС КО ЛТД" надало ТОВ "Талісман" послуги з оренди оприскувача, вартість вказаних послуг склала 5000,00 грн. із ПДВ. Передача товарів підтверджується накладними (а.с. 43-48, 49-61, т. 1), а послуг - актом приймання-передачі (а.с. 48, т. 1).

Вартість товарів та послуг сплачено покупцем постачальнику шляхом проведення безготівкових розрахунків.

В акті перевірки зазначено, що у деяких видаткових накладних відсутні підписи осіб, які фактично отримали товар, крім того до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи про транспортування продукції. Зазначене, за актом перевірки, свідчить про відсутність фактичного отримання товарів і неможливість їх використання покупцем у своїй господарській діяльності.

Також перевіркою встановлено завищення відповідачем 1 сум податкового кредиту з податку на додану вартість, нарахованого на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "МИС КО ЛТД".

Крім того, за даними акту перевірки, у ТОВ "Талісман" відсутні складські приміщення, транспортні засоби та інша техніка для ведення діяльності з поставки продукції.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 1 вартість усього отриманого ним за угодою із відповідачем 2 в дохід держави на підставі статті 208 ГК України. Вимог до відповідача 2 у позовній заяві не вказано.

У зв'язку із цим суд звертає увагу позивача на те, що за його ж твердженням правочин фактично не був виконаний, тобто поставка товару не відбулась, відповідач 1 товарів не отримав.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення 1969323,46 грн. позивач включає до суми позовних вимог вартість послуг з оренди оприскувача, однак жодних доводів на підтвердження вимог в цій частині (зокрема, про нікчемність відповідного правочину) не зазначає.

Статтями 207, 208 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Зазначені норми матеріального права (статті 207, 208 Господарського кодексу України) слід застосовувати, виходячи з того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено в частині другій статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Разом із тим, заявлені вимоги не відповідають змісту статті 208 ГК України, згідно із якою стягненню в доход держави за рішенням суду підлягає все одержане сторонами (стороною) за зобов'язанням. Позивач же заявив вимогу про стягнення вартості одержаного за договором майна, що не передбачено вищевказаною нормою. До того ж позивач в обґрунтування позову сам зазначає, що за договором №01/02-08 від 01.02.2008 року відповідач 1 нічого не отримував.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.07.2009 року у справі №2а-4810/09/9/0170 (яка набрала законної сили) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ, яке прийнято на підставі акту перевірки від 08.12.2008 року №311/23/23894253, позов задоволено повністю.

В мотивувальній частині вказаного судового рішення вказано про необґрунтованість висновку ДПІ у Бахчисарайському районі про безтоварність угоди (договору №01/02-08 від 01.02.2008 року) за підставами відсутності документів, які свідчать про транспортування товару. Питання перевезення вантажів, оформлення супровідної документації, стосуються правовідношень з перевезень вантажів, що є самостійним видом правовідношень, та не стосуються укладеної угоди постачання.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині другій статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у будь-кого з відповідачів.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару (послуг), тому доводи позивача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Позивачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань відповідачами, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю відповідачів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

За таких обставин у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 20.02.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 24.02.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.