Постанова № 21786774, 14.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2012 р. (12:48) Справа №2а-517/11/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О., За участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 29 від 06.04.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим

до Державного підприємства Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі»

про стягнення заборгованості в сумі 981062,75 грн.,

Обставини справи: Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі» заборгованості в сумі 981062,75 грн., у тому числі 937257,06 грн. з податку на додану вартість та 43805,69 грн. з податку на прибуток підприємств, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не сплачуються у визначені законом строки узгоджені податкові зобовязання.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2011 року провадження у справі зупинено до завершення реорганізаційних дій щодо Державного підприємства Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.12.2011 року провадження по справі поновлено.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 14.02.2012 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що станом на день розгляду справи податкова заборгованість у розмірі 981062,75 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав до суду заперечення на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що заборгованість сплачується підприємством поступово та більша її частина вже сплачена, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, позивач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 29.11.1994 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державного підприємства Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 554430 від 27.07.2009 року.

Відповідач 25.02.1999 року взятий на облік як платник податків за № 291, про що свідчить довідка № 602 від 07.06.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває на загальній системі оподаткування та є платником, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин Було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність 01.01.2011 року з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідальність платників податків за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету було встановлено пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідачем до податкового органу в порядку податкової звітності були надані декларації з податку на додану вартість:

№44731 від 22.09.2008 року за серпень 2008 року на суму 75753,00 грн.,

№52325 від 20.10.2008 року за вересень 2008 року на суму 46667,00 грн.,

№68989 від 20.01.2009 року за грудень 2008 року на суму 81842,00 грн.,

№18309 від 21.04.2009 року за березень 2009 року на суму 4005,00 грн.,

№25081 від 19.05.2009 року за квітень 2009 року на суму 15741,00 грн.,

№28775 від 22.06.2009 року за травень 2009 року на суму 29719,00 грн.,

№36007 від 21.04.2009 року за червень 2009 року на суму 46152,00 грн.,

№42871 від 20.08.2009 року за липень 2009 року на суму 80867,00 грн.,

№59989 від 20.11.2009 року за серпень 2009 року на суму 130313,00 грн.,

№53460 від 20.10.2009 року за вересень 2009 року на суму 26173,00 грн.,

№67990 від 19.01.2010 року за грудень 2009 року на суму 1602,00 грн.,

№21160 від 20.05.2010 року за квітень 2010 року на суму 14493,00 грн.,

№23368 від 21.06.2010 року за травень 2010 року на суму 36888,00 грн.,

№29263 від 20.07.2010 року за червень 2010 року на суму 27372,00 грн.,

№39167 від 20.09.2010 року за серпень 2010 року на суму 73040,00 грн.,

№46356 від 20.10.2010 року за вересень 2010 року на суму 16078,00 грн.

Загальна сума самостійно задекларованих відповідачем зобовязань з податку на додану вартість за вказаний період становить 706705,00 грн.

Проте, у визначений законодавством строк сума самостійно визначених зобовязань відповідачем сплачена не була.

Крім того, згідно з карткою особового рахунку платника відповідач має заборгованість з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у загальній сумі 230552,06 грн.

Так, перевіркою своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за липень 2007 року, встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що зафіксовано в акті перевірки № 2685/25-2/16507244 від 03.10.2008 року.

На підставі даних акту перевірки позивачем 21.10.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002371502/0 про застосування до відповідача 46451,01 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 28.10.2008 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 229623.

Податкове повідомлення-рішення № 00002371502/0 від 21.10.2008 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

Проведеною 14.10.2009 року невиїзною документальною перевіркою своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за період грудень 2007 року, січень 2008 року, березень 2008 року, квітень 2008 року встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що зафіксовано в акті перевірки № 2536/25-2/16507244 від 14.10.2009 року.

На підставі даних акту перевірки позивачем 29.10.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002551502/0 про застосування до відповідача 21681,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 02.11.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 123850.

Податкове повідомлення-рішення № 0002551502/0 від 29.10.2009 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

Згідно з актом перевірки № 1975/15-2/16507244 від 13.08.2009 року своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за період серпень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що зафіксовано в акті перевірки № 2536/25-2/16507244 від 14.10.2009 року.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002041502/0 від 26.08.2009 року про застосування до відповідача 70264,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем було його оскаржено до ДПІ в м. Феодосії.

Рішенням ДПІ в м. Феодосії від 10.11.2009 року № 8673/10/25-010 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002041502/0 від 26.08.2009 року без змін.

За наслідками розгляду скарги прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002041502/1 від 12.11.2009 року на суму 70264,50 грн., яке отримане відповідачем 16.11.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 126913.

Податкове повідомлення-рішення № 0002041502/1 від 12.11.2009 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

Згідно з актом № 2970/15-2/16507244 від 10.12.2009 року перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року встановлено порушення відповідачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасному поданні декларації.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002911502/0 від 22.12.2009 року про застосування 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яке отримане відповідачем 22.12.2009 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення.

Податкове повідомлення-рішення № 0002911502/0 від 22.12.2009 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

Перевіркою щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Юго-Восток-Конструкція» (ЄДРПОУ 31419637), за жовтень 2009 року, встановлено порушення відповідачем п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зафіксовано в акті перевірки № 429/23-4/16507244 від 15.03.2010 року.

На підставі акту перевірки позивачем 18.03.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032304/0 про визначення суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 12236,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6118,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 18.03.2010 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення, та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Перевіркою щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДП ДККБ «Луч» (ЄДРПОУ 14308776) встановлено порушення відповідачем п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зафіксовано в акті перевірки № 1059/23-4/16507244 від 15.06.2010 року.

На підставі даних акту перевірки позивачем 21.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072304/0 про визначення суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 49087,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24543,87 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 21.06.2010 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення, та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Таким чином, загальна сума податкових зобовязань відповідача, визначена у податкових повідомленнях рішеннях, становить 230552,06 грн.

На підтвердження суми заборгованості відповідача з податку на додану вартість позивачем суду було представлено картку особового рахунку платника податку станом на 20.01.2012 року, дані якої свідчать про наявність за відповідачем заборгованості у розмірі 981062,75 грн.

Однак, матеріали справи вказують на те, що відповідачем частково сплачено заборгованість по самостійно задекларованим зобовязанням з податку на додану вартість.

На підтвердження сплати заборгованості відповідачем були надані платіжні доручення:

№ 410 від 27.07.2009 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 416 від 29.07.2009 року на суму 15000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 438 від 30.07.2009 року на суму 15000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 442 від 31.07.2009 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 449 від 04.08.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 540 від 26.08.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 490 від 13.08.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 582 від 08.09.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 649 від 30.09.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення недоїмки з ПДВ за рахунок надходження дебіторської заборгованості»,

№ 543 від 29.09.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 523 від 17.09.2008 року на суму 15000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 481 від 29.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 476 від 29.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 464 від 22.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 473 від 28.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 384 від 25.07.2008 року на суму 42214,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2008 року»,

№ 295 від 27.06.2008 року на суму 32322,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за травень 2008 року»,

№ 290 від 26.06.2008 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за травень 2008 року»,

№ 127 від 18.04.2008 року на суму 2000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за березень 2008 року»,

№ 24 від 31.01.2008 року на суму 16413,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за грудень 2007 року».

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 70 КАС України передбачено, що докази повинні відповідати ознакам належності та допустимості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст. 70 КАС України).

За результатами вивчення наданих відповідачем платіжних документів, суд дійшов висновку, що платіжні доручення № 543 від 29.09.2008 року, № 523 від 17.09.2008 року, № 481 від 29.08.2008 року, № 476 від 29.08.2008 року, № 464 від 22.08.2008, № 473 від 28.08.2008 року, № 384 від 25.07.2008 року, № 295 від 27.06.2008 року, № 290 від 26.06.2008 року, № 127 від 18.04.2008 року, № 24 від 31.01.2008 року не є належними доказами у справі, оскільки не стосуються предмету спору. Так, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла у період з вересня 2008 року. В той час, як вказані платіжні доручення свідчать про сплату відповідачем заборгованості за період з грудня 2007 року по липень 2008 року.

Що стосується платіжного доручення № 649 від 30.09.2009 року, то суд зазначає, що вказаний платіжний документ взагалі не містить інформації про період, за який погашається заборгованість, що дає змогу податковому органу самостійно визначити призначення платежу.

Позивач наполягав на тому, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 410 від 27.07.2009 року, № 416 від 29.07.2009 року, № 438 від 30.07.2009 року, № 442 від 31.07.2009 року, № 449 від 04.08.2009 року, № 540 від 26.08.2009 року, № 490 від 13.08.2009 року, № 582 від 08.09.2009 року,№ 649 від 30.09.2009 року, були перераховані в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача в порядку календарної черговості, що є правомірним відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не погоджується з таким твердженням позивача з наступних підстав.

Відповідно до призначення платежу, визначеному у платіжних дорученнях, відповідачем сплачувались кошти в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 50000,00 грн. та липень 2009 року на суму 80000,00 грн.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідно до ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що змінюючи призначення платежу, визначеного відповідачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобовязань, позивачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Відтак, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість за червень 2009 року у розмірі 46152,00 грн. згідно з декларацією № 36007 від 20.07.2009 року та за липень 2009 року у розмірі 80000,00 грн. згідно з декларацією №42871 від 20.08.2009 року.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 811105,06 грн., то позивачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість в зазначеній частині. У звязку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 811105,06 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 43805,69 грн. з податку на прибуток підприємств.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності до набрання чинності Податковим кодексом України було встановлено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 333/94 (далі по тексту Закон), п.п. 11.1 якого передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Згідно з актом звірки від 23.07.2009 року, проведеною між ДПІ в м. Феодосії та Підрозділом громадського харчування НБ «Ай-Петрі», за останнім визначено суму заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 34753,54 грн.

Директором ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі» 23.07.2009 року до ДПІ в м. Феодосії надано заяву про зарахування заборгованості Підрозділу громадського харчування НБ «Ай-Петрі» на особовий рахунок ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі».

Рішенням ДПІ в м. Феодосії № 2/1900 від 28.07.2009 року обєднано картки особових рахунків Підрозділу громадського харчування НБ «Ай-Петрі» та ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі» шляхом перенесення до картки особового рахунку ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі» недоїмки з податку на прибуток у розмірі 34753,54 грн.

Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом на 16.01.2012 року відповідачем заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 34753,54 грн. не сплачено.

Відповідно до акту № 712/15-1/16507244 від 13.03.2009 року камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток встановлено порушення відповідачем п.п.7.8.2 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про внесення змін у Закон «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі даних акту перевірки позивачем 20.03.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013831501/0 про визначення грошового зобовязання відповідача з податку на прибуток у розмірі 263,00 грн. за основним платежем та 526,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 20.03.2009 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення, та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Перевіркою своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що зафіксовано в акті № 3061/15-1/16507244 від 15.12.2009 року.

У звязку з виявленим порушенням позивачем 29.12.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101501/0 про застосування до відповідача 8263,19 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 29.12.2009 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення.

У визначений законодавством строк податкове повідомлення-рішення № 0000101501/0 від 29.12.2009 року відповідачем оскаржено не було.

Однак, згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом відповідачем станом на 16.01.2012 року заборгованість з податку на прибуток підприємств, визначену у податкових повідомленнях-рішеннях № 0013831501/0 від 20.03.2009 року та № 0000101501/0 від 29.12.2009 року не сплачено.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не було надано доказів сплати заборгованості з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 43805,69 грн. У звязку з чим, суд вважає позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.02.2012 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 20.02.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі» (98100, Україна, АР Крим, м. Феодосія, пр. Леніна,4; ЄДРПОУ 16507244) податковий борг у розмірі 854910,75 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі» (р/р № 2600507935001, № 2600607935002, № 2600707935003, № 2605007935001, № 2605207935002 в Сімферопольській філії АБ «Київська Русь», м. Сімферополь, МФО 384793; р/р № 26001001735003, № 26005017350003, № 26006017350002, № 26007017350001 в філії АТ «ІмексБанк» в АРК, МФО 308304; р/р № 26005027100162 в АТ «Піреус Банк МКБ»,МФО 300658; р/р № 26007302350088, № 26008301350088, № 26044309350088 в Філії ПАТ ПІБ в м. Феодосії АР Крим, МФО 324388; р/р № 37120234001595 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026), у тому числі:

811105,06 грн. з податку на додану вартість на користь місцевого бюджету м. Феодосія (код платежу 14010100; р/р № 31114029700024 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740709, МФО 824026),

43805,69 грн. з податку на прибуток підприємств на користь державного бюджету м. Феодосія (код платежу 11020100; р/р № 31119002700024 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740709, МФО 824026).

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.