Постанова № 21786684, 06.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 р. (13:00) Справа №2а-6602/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача Рєдкозубової О.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи:Товариство з обмеженою відповідальністю “Кримська водочна компанія” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про скасування акту № 166/40-01/36499654 від 04 травня 2011 року та податкового повідомлення-рішення № 0000444001 від 20 травня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 65 647,55грн., у тому числі за травень 2010р. 17925,39грн., за липень 2010р. 11468,63грн., за грудень 2010р. 5140,54грн. та за січень 2011р. 31112,99грн. внаслідок того, що укладені ТОВ «Кримська водочна компанія» угоди з ТОВ «Компанія Істсервіс» (код ЄДРПОУ 36988381), ТОВ «ЛКТ» (ЄДРПОУ 37030109) та ТОВ «Сеонг Укртрейд» (ЄДРПОУ 36061230) порушують ч. 1 ст. 203, ст. 205, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України та мають ознаки фіктивності, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

При цьому позивач пояснив, що 16.04.2010р. ним з ТОВ «Компанія Істсервіс» був укладений договір № 158/10/37 на поставку стрейч плівки (20 мкм 500 мм), при підписанні якого останнім були надані документи, що підтверджують факт його реєстрації та статус платника ПДВ, а саме: Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи ТОВ «Компанія Істсервіс» серія А01 № 424141 та Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Компанія Істсервіс» № 100276399 від 25.03.2010р. Поставка продукції здійснювалась силами Постачальника за місцем знаходження складу Покупця за адресою: м. Сімферополь, вул. Узлова, 6.

Позивач також зазначив, що вказана угода була реально виконана, товар фактично отриманий, а нарахована сума податкового кредиту підтверджена документами первинного обліку, а саме: 1) видатковою накладною № КИО/0001279 від 27.05.2010р. на поставку стрейч плівки (20 мкм 500 мм) на суму 107 552,369грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 17925,40грн.), 2) податковою накладною № 1279 від 27.05.2010р. на суму 107 552,369грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 17925,40грн.), 3) видатковою накладною № КИО/0003161 від 27.07.2010р. на поставку стрейч плівки (20 мкм 500 мм) на суму 68811,752грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 11468,62грн.), 4) податковою накладною № 3161 від 27.07.2010р. на суму 68811,752грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 11468,62грн.)

Крім того, як пояснив позивач, він повністю здійснив розрахунок за отриманий товар з контрагентом у безготівковій формі, що підтверджується наведеними в позові та доданими до нього платіжними дорученнями.

Як стверджує позивач, використання отриманої стрейч плівки у господарській діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: 1) приходний акт № 004056 від 28.05.2010р. на матеріальний склад позивача на суму 89626,97грн.; 2) накладна на внутрішнє переміщення на склад готової продукції № 001285/LKA від 29.05.2010р. на плівку на суму 89626,97грн.; 3) акт на списання № 054 від 30.06.2010р. на плівку на суму 78401,56грн.; 4) акт на списання № 057 від 31.07.2010р. на плівку на суму 2957,92грн.; 5) приходних акт № 005058 від 28.07.2010р. на плівку на суму 57343,13грн.; 6) накладна на внутрішнє переміщення на склад готової продукції № 001728/LKA від 05.08.2010р. на суму 57343,13грн.; 7) акт на списання № 059 від 31.07.2010р. на плівку на суму 68809,47грн.

Суми податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010р. на суму 17925,39грн. та за липень 2010р. на суму 11468,63грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ЛКТ» позивач пояснив, що 01.11.2010р. він уклав угоду №1-01/11/10 (1015/10/1100001) на поставку ароматизаторів з ТОВ «ЛКТ», при підписанні якого останнім були надані документи, що підтверджують факт його реєстрації та статус платника ПДВ, а саме: Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи ТОВ «ЛКТ» серія А01 № 777012 та Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «ЛКТ» № 100322993 від 06.04.2010р. Поставка продукції здійснювалась силами Постачальника за місцем знаходження складу Покупця за адресою: м. Сімферополь, вул. Узлова, 6.

Позивач також зазначив, що вказана угода була реально виконана, товар фактично отриманий, а нарахована сума податкового кредиту підтверджена документами первинного обліку, а саме: 1) видатковою накладною № 34 від 08.12.2010р. на поставку ароматизаторів на суму 30843,26грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 5 140,55грн.), 2) податковою накладною № 33 від 08.12.2010р. на суму 30843,26грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 5140,55грн.).

Крім того, як пояснив позивач, він повністю здійснив розрахунок за отриманий товар з контрагентом у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 012901 від 08.12.2010р. на 30843,25грн.

Як стверджує позивач, використання ароматизаторів у господарській діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: 1) накладна на відпуск у виробництво № 0358/LKA від 10.12.2010р. ароматизатор «Гранат» на суму 10118,75грн.; 2) накладна на відпуск у виробництво № 007/LKA від 12.01.2011р. ароматизатор «Абрикос» на суму 5924,38грн.

Сума податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010р. на суму 5140,54грн.

Що стосується відносин з ТОВ «Сеонг Укртрейд», то позивач пояснив, що 01.10.2010р. він уклав угоду №402/10/37 на поставку плівки з ТОВ «Сеонг Укртрейд», при підписанні якого останнім були надані документи, що підтверджують факт його реєстрації та статус платника ПДВ, а саме: Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи ТОВ «Сеонг Укртрейд» серія А00 № 743658 та Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Сеонг Укртрейд» № 100141343 від 25.09.2009р. Поставка продукції здійснювалась силами Постачальника за місцем знаходження складу Покупця за адресою: м. Сімферополь, вул. Узлова, 6.

Позивач також зазначив, що вказана угода була реально виконана, товар фактично отриманий, а нарахована сума податкового кредиту підтверджена документами первинного обліку, а саме: 1) видатковою накладною № 270101 від 27.01.2011р. на поставку плівки на суму 186677,95грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 31112,99грн.), 2) податковою накладною № 9 від 27.01.2011р. на суму 186 677,95грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 31 112,99грн.).

Крім того, як пояснив позивач, він повністю здійснив розрахунок за отриманий товар з контрагентом у безготівковій формі, що підтверджується наведеними в позові та доданими до нього платіжними дорученнями.

Як стверджує позивач, використання плівки у господарській діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме наведеними в позові та доданими до нього накладними на відпуск у виробництво.

Сума податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011р. на суму 31112,99грн.

На думку позивача, спірні суми податкового кредиту сформовані ним у перевірені періоди правильно відповідно до вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з ТОВ «Компанія Істсервсі» та ТОВ «ЛКТ», а також відповідно до вимог п. 198.1 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з ТОВ «Сеонг Укртрейд».

Позивач також зауважив, що на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим (вих. № 2308/10/40-01 від 18.04.2011р.) ТОВ «Кримська водочна компанія» на підтвердження сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Істсервіс» за період з 01.03.2010р. по 31.12.2010р., з ТОВ «ЛКТ» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., з ТОВ «Сеонг Укртрейд» за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р. із супровідним листом за вих. № 01-17/сф-910 від 26.04.2011р. надало податкові та видаткові накладні, які були досліджені СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим при перевірці.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями, та Наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010р., однак в акті перевірки не зазначено жодного первинного документу, на підставі якого проводилась перевірка і зроблено висновок про порушення ТОВ «Кримська водочна компанія» вимог податкового законодавства, що є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р., відповідно до якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані у бухгалтерському та податкового обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Позивач вважає, що він, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, позивач просить врахувати, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На думку позивача, перелік обовязків платника податків є вичерпним і не передбачає покладення на ТОВ «Кримська водочна компанія» обовязку перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків, або обовязок встановлювати наявність чи відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також позивач, посилаючись на п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009р., вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим не надано доказів порушенняним конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання сторонами договорів, а відтак доводи відповідача про нікчемність правочинів позивач вважає такими, що не мають під собою матеріально-правового та фактичного обгрунтування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.06.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву (а.с. 131-132).

Зокрема, пояснив, що проведеною ним документальною невиїзною позаплановою перевіркою ТОВ «Кримська водочна компанія», в ході якої було проаналізовано фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Компанія Істсервіс» за березень-грудень 2010р., ТОВ «Сеонг Укртрейд» за січень-лютий 2011р. та ТОВ «ЛКТ» за грудень 2010р. січень 2011р., було встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 п. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, внаслідок якого завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 65647,55грн., у т.ч. за травень 2010р. 17925,39грн, за липень 2010р. 11468,63грн., за грудень 2010р. 5140,54грн., за січень 2011р. 31112,99грн.

Як пояснив відповідач, вказані висновки зроблені на підставі результатів перевірок контрагентів позивача, а саме: Акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.03.2011р. № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Істсервіс» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березнь-грудень 2010р.; Довідка ДПІ у Ленінському районі м. Донецька (вх. № 1586/7 від 31.03.2011р.) «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «Сеонг Укртрейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за січень-лютий 2011р.; Довідка ДПІ у Жовкінському районі від 31.03.2011р. № 453/23-0/37030109 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛКТ» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період грудень 2010р. січень 2011р.

За результатами проведених перевірок було встановлено, що ТОВ «Компанія Істсервіс» зависило податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська водочна компанія» у сумі 29394,02грн., у т.ч. за травень 2010р. в сумі 17925,39грн., за липень 2010р. в сумі 11468,63грн., ТОВ «Сеонг Укртрейд» зависило податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська водочна компанія» в сумі 31112,99грн. за січень 2011р. та ТОВ «ЛКТ» зависило податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська водочна компанія» у сумі 5140,54грн. за грудень 2010р.

Як наслідок, позивачем завищено податковий кредит за господарськими операціями з вказаними контрагентами на вищевказані суми, у звязку з чим, на думку відповідача, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000444001 від 20.05.2011р. відсутні.

Що стосується позовних вимог про скасування акту перевірки № 166/40-01/36499654 від 04.05.2011р., то відповідач вважає вказані вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Інформаційного листа ВАСУ № 1145/11/13-10 від 27.07.2010р. обовязковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є створення ними юридичниї наслідків у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення, проте акт перевірки таких ознак не містить.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.08.2011р. судом за клопотанням позивача було закрито провадження в даній адміністративній справі в частині позовних вимог ТОВ «Кримська водочна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про скасування акту № 166/40-01/36499654 від 04 травня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення, суд зобовязаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим у звязку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки та прийняттям такого повідомлення рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» є юридичною особою, яка 25.05.2009 року зареєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 116768, Довідкою з ЄДРПОУ № 462477 від 22.06.2011 року (а.с. 124-125).

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» взято на облік платника податків з 26.05.2009 року, та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100275467 від 25.03.2010р.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Кримська водочна компанія» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 21.06.2010 року ТОВ «Кримська водочна компанія» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 15538519 гривень, податковий кредит в розмірі 14178739 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1359780 гривень (а.с. 52-53)

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду травень 2010р. була включена сума ПДВ 17925,39грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 369883820305, яким є ТОВ «Компанія Істсервіс» (а.с. 54-55).

Крім того, 20.08.2010 року ТОВ «Кримська водочна компанія» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 14703055 гривень, податковий кредит в розмірі 13415376 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1287679 гривень (а.с. 56-57).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду липень 2010р. була включена сума ПДВ 11468,63грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 369883820305, яким є ТОВ «Компанія Істсервіс» (а.с. 58-59).

19.01.2011 року ТОВ «Кримська водочна компанія» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 43209356 гривень, податковий кредит в розмірі 39405930 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 3803426 гривень (а.с. 70-72)

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду грудень 2010р. була включена сума ПДВ 5140,54грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 370301013035, яким є ТОВ «ЛКТ» (а.с. 73-74).

21.02.2011 року ТОВ «Кримська водочна компанія» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 20981200 гривень та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1837465 гривень (а.с. 115-116)

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду січень 2011р. була включена сума ПДВ 31112,99грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН360612305673, яким є ТОВ «Сеонг Укртрейд» (а.с. 118-119).

20.04-27.04.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та наказу СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 265 від 19.04.2011р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія Істсервіс» за період з 01.03.2010р. по 31.12.2010р., з ТОВ «ЛКТ» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. та з ТОВ «Сеонг Укртрейд» за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 166/40-01/36499654 від 04.05.2011 року (а.с. 11-18).

В Акті перевірки зазначено, що перевірку проведено у приміщенні СДПІ ВПП в м. Сімферополі за адресою: м. Сімферополь, вул. М. Залкі, 1/9, перевірка проводилась з відома генерального директора ТОВ «Кримська водочна компанія» Злотницького Віктора Васильовича та головного бухгалтера Заболотної Тетяни Омелянівни.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.8 акту перевірки при проведенні перевірки використані наступні документи: Акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.03.2011р. № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Істсервіс» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березнь-грудень 2010р.; Довідка ДПІ у Ленінському районі м. Донецька (вх. № 1586/7 від 31.03.2011р.) «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «Сеонг Укртрейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за січень-лютий 2011р.; Довідка ДПІ у Жовкінському районі від 31.03.2011р. № 453/23-0/37030109 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛКТ» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період грудень 2010р. січень 2011р.; податкова декларація з ПДВ за травень 2010р. (вх. № 2704 від 21.06.2010р.) та додатки до декларації; розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податковій декларації з ПДВ за травень 2010р. (вх. № 2706 від 21.06.2010р.), податкова декларація з ПДВ за липень 2010р. (вх. № 4059 від 20.08.2010р.) та додатки до декларації, розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податковій декларації з ПДВ за липень 2010р. (вх. № 4061 від 20.08.2010р.), податкова декларація з ПДВ за грудень 2010р. (вх. № 9006252389 від 19.01.2011р.) та додатки до декларації, розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010р. (вх. № 9006252469 від 19.01.2011р.), податкова декларація з ПДВ за січень 2011р. (вх. № 9000625401 від 21.02.2011р.) та додатки до декларації, розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податковій декларації з ПДВ за січень 2011р. (вх. № 9000626233 від 21.02.2011р.), а також компютерні автоматизовані інформаційні системи СДПІ, інформація яких використана: АІС «Облік податків та платежів» («ТАХ»), АРМ «Митниця», АРМ «Облік», ПК «Бест-Звіт» for Oracle, «Програма автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ІС «Зустрічні перевірки».

Як зазначено в акті перевірки, з отриманого від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Акту від 09.03.2011р. № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Істсервіс» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010р. слідує, що ТОВ «Компанія Істсервіс» за юридичною адресою не знаходиться, станом на початок перевірки та на день підписання акту перевірки ТОВ «Компанія Істсервіс» має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у звязку з чим перевірку проведено в приміщенні ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова без відома та без присутності директора або уповноважених ним осіб. За результатами перевірки було встановлено: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Компанія Істсервіс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіреному періоді; порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Компанія Істсервіс» з постачальниками та покупцями; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами та доповненнями: податкові зобовязання на загальну суму ПДВ 5574333,00грн., які проведено на підставі нікчемного правочину та податковий кредит на загальну суму ПДВ 5545828,00грн., які проведено на підставі нікчемного правочину.

У звязку з цим, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова дійшла висновку про те, що ТОВ «Компанія Істсервіс» зависило податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська водочна компанія» в сумі 29394,02грн., у т.ч. за травень 2010р. в сумі 17925,39грн. та за липень 2010р. в сумі 11468,63грн. (а.с. 13-14)

Крім того, в акті перевірки від 04.05.2011р., покладеному в снову спірного податкового повідомлення-рішення, відображені висновки Довідки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька (вх. № 1586/7 від 31.03.2011р.) «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «Сеонг Укртрейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за січень-лютий 2011р., в якій зазначено, що згідно з довідкою по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 4 кварталі 2010р. складала 2 особи, за 3 квартал 2010р. 3 особи, за 2 кватал 4 особи, за 1 квартал 3 особи; інформація щодо знаходження підприємства за юридичною адресою відсутня; в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, звітів встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що свідчить про нікчемність укладених даним підприємством угод, а також про те, що ТОВ «Сеонг Укртрейд» зависило податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська водочна компанія» в сумі 31112,99грн. за січень 2011р.

В акті перевірки відповідачем по даній справі наведені також висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛКТ», викладені у Довідці ДПІ у Жовкінському районі від 31.03.2011р. № 453/23-0/37030109 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛКТ» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період грудень 2010р. січень 2011р. Зокрема: відповідно до довідки по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 4 кварталі 2010р. складала 6 осіб, яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи; підприємство не знаходиться за юридичною адресою; в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, звітів встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що свідчить про нікчемність укладених даним підприємством угод, а також про те, що ТОВ «ЛКТ» зависило податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська водочна компанія» в сумі 5140,54грн. за грудень 2010р.

Враховуючи вказані результати перевірок, відповідач по даній справі дійшов висновку про те, що у порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем по справі завищено податковий кредит на суму ПДВ 65647,55грн., у т.ч. за травень 2010р. 17925,39грн., за липень 2010р. 11468,63грн., за грудень 2010р. 5140,54грн., за січень 2011р. 31112,99грн.

Не погодившись з даними висновками відповідача, позивач надіслав на адресу відповідача заперечення до акту № 166/40-01/36499654 від 04.05.2011р. (за вих. № 01-17/сф-1025 від 13.05.2011р.), за результатами розгляду яких відповідач листом за вих. № 2907/10/40-01 від 17.05.2011р. повідомив позивача про те, що відображені в акті перевірки висновки залишаються без змін, оскільки встановлені згідно вимог чинного законодавства України (а.с. 20-25, 120-121)

На підставі висновків Акту перевірки № 166/40-01/36499654 від 04.05.2011р. СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомленнярішення № 0000444001 від 20.05.2011р., яким ТОВ «Кримська водочна компанія» на підставі п. 54.3 ст. 54 та відповідно до розділу ХХ підрозділу 10 п. 7 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 65647,55грн. основного платежу та 8634,64грн. штрафних санкцій (а.с. 26).

Перевіряючи дотримання СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим порядку, підстав та строків проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 265 від 19.04.2011 року відповідачем відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України вирішено провести саме документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по справі (а.с. 134).

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Щодо наявності підстав для проведення перевірки відповідно до ст. 78 ПК України, суд зазначає наступне.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Зокрема, згідно п. 78.1.4 статті 78 Податкового кодексу України до таких обставин належить: якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обовязковими передумовами законності призначення перевірки за вказаною обставиною є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

З цього слідує, що ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень повинно передувати видачі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника.

Як свідчать матеріали справи, на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим (вих. № 2308/10/40-01 від 18.04.2011р.) ТОВ «Кримська водочна компанія» на підтвердження сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Істсервіс» за період з 01.03.2010р. по 31.12.2010р., з ТОВ «ЛКТ» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., з ТОВ «Сеонг Укртрейд» за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р. із супровідним листом за вих. № 01-17/сф-910 від 26.04.2011р. надало договори на 15 аркушах, отримані видаткові та податкові накладні на 8 аркушах, виписки з реєстру платежів на 2 аркушах.

В той же час як, Наказ № 265 про проведення перевірки позивача було винесено 19.04.2011 року, тобто до сплину часу для надання пояснень та їх документальних підтверджень на запит ДПІ, що свідчить про безпідставність проведеної перевірки.

Судом враховано, що витребувані ДПІ документи були надані їй протягом 10-денного строку після отримання запиту - 26.04.2011р., але в цей час відповідачем вже проводилась спірна перевірка та надані документи безпідставно не були враховані при її проведенні.

Відповідачем не наведено жодної іншої, передбаченої п. 78.1 ст. 78 ПК України, обставини, за наявності якої була здійснена спірна документальна позапланова виїзна перевірка.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (п. 6 ст. 71 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у відповідача взагалі не виникли підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, передбачені п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому така перевірка була безпідставно призначена наказом № 265 від 19.04.2011 року.

Перевіряючи правомірність прийняття СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим податкового повідомлення рішення № 0000444001 від 20.05.2011р., судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем в травні, липні, грудні 2010р. та січні 2011р., суд перевіряє їх відповідність Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковому кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, 16.04.2010р. між ТОВ «Компанія Істсервіс» (Постачальник) та ТОВ «Кримська водочна компанія» (Покупець) був укладений договір №158/10/37, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобовязався виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити стрейч плівку (20 мкм 500 мм) на умовах даного договору (а.с. 27-30).

В силу п. 2.4 договору строки оплати за продукцію протягом 14 банківських днів з моменту фактичного отримання продукції Покупцем на своєму складі, розташованому за адресою: м. Сімферополь, вул. Узлова, 6.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Компанія Істсервіс» було поставлено позивачу товар, що підтверджується: видатковою накладною № КИО/0001279 від 27.05.2010р. на поставку стрейч-плівки (20 мкм 500 мм) на суму 107 552,369грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 17925,40грн.) та видатковою накладною № КИО/0003161 від 27.07.2010р. на поставку стрейч-плівки (20 мкм 500 мм) на суму 68811,752грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 11468,62грн.) (а.с. 33, 35).

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ «Компанія Істсервіс» були виписані також податкові накладні: № 1279 від 27.05.2010р. на суму 107 552,369грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 17925,40грн.) та № 3161 від 27.07.2010р. на суму 68811,752грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 11468,62грн.) (а.с. 34, 36).

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями.

Як свідчать матеріали справи, отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі платіжними дорученнями: № 003522 від 11.06.2010р. на 25000,00грн., № 003598 від 14.06.2010р. на 15000,00грн., № 003669 від 15.06.2010р. на суму 10000,00грн., №003903 від 18.06.2010р. на суму 25000,00грн., № 003976 від 21.06.2010р. на суму 10000,00грн., № 004199 від 25.06.2010р. на суму 10000,00грн., № 004235 від 29.06.2010р. на суму 12552,37грн., № 007953 від 16.08.2010р. на суму 10000,00грн., № 006784 від 20.08.2010р. на суму10000,00грн., № 006888 від 21.08.2010р. на суму 5000,00грн., № 007176 від 30.08.2010р. на суму 10000,00грн., № 007470 від 02.09.2010р. на суму 10000,00грн., № 007538 від 03.09.2010р. на суму 5000,00грн., № 007644 від 06.09.2010р. на суму 5000,00грн., № 007779 від 09.09.2010р. на суму 5000,00грн., № 007845 від 10.09.2010р. на суму 8811,75грн. (а.с. 37-44).

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірних господарських операцій.

Що стосується використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, то, як встановлено судом, відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА № 462477, основними видами діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» за КВЕД є: виробництво дистильованих алкогольних напоїв, виробництво виноградних вин, оптова торгівля напоями та інше.

Як свідчать матеріали справи, використання отриманої стрейч плівки у господарській діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: 1) приходний акт № 004056 від 28.05.2010р. на матеріальний склад позивача на суму 89626,97грн.; 2) накладна на внутрішнє переміщення на склад готової продукції № 001285/LKA від 29.05.2010р. на плівку на суму 89626,97грн.; 3) акт на списання № 054 від 30.06.2010р. на плівку на суму 78401,56грн.; 4) акт на списання № 057 від 31.07.2010р. на плівку на суму 2957,92грн.; 5) приходних акт № 005058 від 28.07.2010р. на плівку на суму 57343,13грн.; 6) накладна на внутрішнє переміщення на склад готової продукції № 001728/LKA від 05.08.2010р. на суму 57343,13грн.; 7) акт на списання № 059 від 31.07.2010р. на плівку на суму 68809,47грн. (а.с. 46-51)

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, з наступними змінами і доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В свою чергу, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100276399 від 25.03.2010р., ТОВ «Компанія Істсервіс» зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 369883820305 (а.с. 32)

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України, свідоцтво платника ПДВ даної особи станом на 12.05.2011р. не анульовано (а.с. 153)

Таким чином, судом встановлено, що податковий кредит позивача по спірним операціям з ТОВ «Компанія Істсервіс» в розмірі 29394,02грн. підтверджується відповідними податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити та виписані платником ПДВ відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями.

За таких обставин, суд вважає, що суми податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010р. на суму 17925,39грн. та за липень 2010р. на суму 11468,63грн. правомірно та обгрунтовано.

Судом також встановлено, що 01.11.2010р. між позивачем по справі та ТОВ «ЛКТ» була укладена угода №1-01/11/10 (1015/10/1100001) на поставку ароматизаторів (а.с. 60-61).

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «ЛКТ» було поставлено позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 34 від 08.12.2010р. на поставку ароматизаторів на суму 30843,26грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 5 140,55грн.) (а.с. 64).

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ «ЛКТ» була виписана також податкова накладна № 33 від 08.12.2010р. на суму 30843,26грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 5140,55грн.) (а.с. 65).

Вказана податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100322993 від 06.04.2010р., ТОВ «ЛКТ» зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 370301013035 (а.с. 63)

Як свідчать матеріали справи, отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі платіжним дорученням № 012901 від 08.12.2010р. на суму 30843,25грн. (в т.ч. ПДВ 5140,54грн.) (а.с. 68).

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірних господарських операцій.

Як свідчать матеріали справи, використання ароматизаторів у господарській діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: 1) накладна на відпуск у виробництво № 0358/LKA від 10.12.2010р. ароматизатор «Гранат» на суму 10118,75грн.; 2) накладна на відпуск у виробництво № 007/LKA від 12.01.2011р. ароматизатор «Абрикос» на суму 5924,38грн. (а.с. 66-67)

Таким чином, суд вважає, що сума податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010р. на суму 5140,54грн. правомірно.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 01.10.2010р. між ТОВ «Сеонг Укртрейд» (Постачальник) та ТОВ «Кримська водочна компанія» (Покупець) був укладений договір поставки №402/10/37, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує плівку поліетиленову термоусадочну довжиною 570 м.м, товщиною 70 микрон відповідно до умов даного договору (а.с. 75-78).

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Сеонг Укртрейд» було поставлено позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 270101 від 27.01.2011р. на поставку плівки на суму 186677,95грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 31112,99грн.) (а.с. 81).

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ «Сеонг Укртрейд» була виписана також податкова накладна № 9 від 27.01.2011р. на суму 186 677,95грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 31 112,99грн.) (а.с. 82).

Вказана податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Як свідчать матеріали справи, отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі платіжними дорученнями (а.с. 96-113).

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірних господарських операцій.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969“Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100141343 від 25.09.2008р., ТОВ «Сеонг Укртрейд» зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 360612305673 (а.с. 80)

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України, свідоцтво платника ПДВ даної особи станом на 12.05.2011р. не анульовано (а.с. 152)

Судом встановлено, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 31112,99грн. підтверджується податковими накладними, складеними ТОВ «Сеонг Укртрейд», яке станом на дату складання податкової накладної був зареєстрований як платник ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, використання плівки у господарській діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме - накладними на відпуск у виробництво (а.с. 83-95)

За таких обставин, суд вважає, що сума податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011р. на суму 31112,99грн. обгрунтовано.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що перелік обовязків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обовязку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

Більше того, як свідчать матеріали справи, відповідно до Акту та довідок перевірок контрагентів позивача, ТОВ «Компанія Істсервіс», ТОВ «ЛКТ» та ТОВ «Сеонг Укртрейд» задекларували податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Кримська водочна компанія», а відтак зазначені відповідачем факти незнаходження за юридичною адресою вказаних контрагентів, відсутність кваліфікованих фахівців, складських та виробничих приміщень, виробничих потужностей та транспортних засобів не може свідчити про безтоварність господарської операції з поставки позивачу товару та нікчемність даних угод.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані Акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.03.2011р. № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Істсервіс» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березнь-грудень 2010р.; Довідки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька (вх. № 1586/7 від 31.03.2011р.) «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «Сеонг Укртрейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за січень-лютий 2011р.; Довідки ДПІ у Жовкінському районі від 31.03.2011р. № 453/23-0/37030109 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛКТ» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період грудень 2010р. січень 2011р.; а також компютерних автоматизованих інформаційних систем СДПІ: АІС «Облік податків та платежів» («ТАХ»), АРМ «Митниця», АРМ «Облік», ПК «Бест-Звіт» for Oracle, «Програма автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ІС «Зустрічні перевірки», то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акти перевірки контрагентів позивача, а також компютерні автоматизовані інформаційні системи СДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Компанія Істсервіс», ТОВ «ЛКТ» та ТОВ «Сеонг Укртрейд» договорів поставки на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Компанія Істсервіс», ТОВ «ЛКТ» та ТОВ «Сеонг Укртрейд» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобовязання з ПДВ на суму 65647,55грн. та нараховані штрафні санкції на суму 8634,64грн.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000444001 від 20 травня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.12.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 12.12.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000444001 від 20 травня 2011 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська водочна компанія” судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.