Постанова № 21786560, 05.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5004/2224/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. суддів Тимошенко О.М. при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" на рішення господарського суду Волинської області від 21.12.11 р.

у справі № 5004/2224/11 (суддя Гончар Марія Михайлівна )

позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари"

про стягнення в сумі 28257,89 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_1 вид. 02.09.1997р.);

відповідача - не з'явився.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.12.2011 року у справі №5004/2224/11 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 26496,52 грн. основної заборгованості, 1473,19 грн. пені; 288,18 грн. відсотків річних, 358,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТОВ "Волинська фабрика гофротари" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Зокрема, апелянт вказує на безпідставність нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання на суму 4000,00 грн., оскільки акт виконаних робіт від 04.05.2011р. на вказану суму був отриманий разом з позовною заявою і був відразу оплачений відповідачем.

Крім того, скаржник звертає увагу апеляційної інстанції на те, що рішення у справах за позовом до ТОВ "Мазурка" та за позовом до ПАТ ВТКФ "Ласощі" були прийняті до укладення договору про надання юридичних послуг, а тому, на думку скаржника, нарахування гонорару та винагороди по вказаних справах є безпідставними.

Також апелянт вважає необгрунтованим нарахування гонорару у справі за позовом до Ягодинської митниці, оскільки дана постанова не набрала законної сили і оскаржена до Волинського окружного адміністративного суду.

З огляду на викладене, апелянт посилається на безпідставність нарахування в такому разі штрафних санкцій.

Позивач - ПП ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу та безпосередньо в судовому засіданні вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.100).

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 10.02.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 березня 2011 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та товаритсвом з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" був укладений договір про надання юридичних послуг (далі - договір, а.с. 10-11), відповідно до п.1.1. якого, виконавець (позивач) зобовязувався відповідно до завдання замовника (відповідача) надати йому за плату юридичні послуги.

На підтвердження факту надання виконавцем замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається щомісячно акт в строк до 02 числа місяця, наступного за звітним (п.1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що виконавець зобовязувався надати замовнику наступні юридичні послуги протягом строку договору:

а) перевіряти відповідність вимогам законодавства всіх локальних актів, які видаються органами (підрозділами) замовника, візувати їх, надавати допомогу замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених актів;

б) готувати проекти договорів на замовлення керівників відділів, проводити правову експертизу договорів, візувати їх, надавати Замовнику допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, іншими способами забезпечувати належну договірну роботу замовника;

в) організовувати та ввести позовну роботу за такими матеріалами, які готує замовник:

- реквізити контрагента, якому направляється позовна заява;

- розрахунок заборгованості;

- копії документів, необхідних для підготовки позовної заяви (видаткові накладні, договори, претензії, вимоги банківські виписки тощо).

г) брати участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість замовника та вживати разом з органами (підрозділами) замовника заходів щодо ліквідації цієї заборгованості;

д) представляти у встановленому порядку інтереси замовника в суді, а також в інших державних органах за довіреністю;

є) узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових та інших справ за участю замовника, результати розгляду претензій та практику укладення недоліків;

ж) надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника.

Відповідно до п.3.1. договору замовник зобовязувався оплатити гонорар виконавцю за виграні справи в судах на умовах, визначених договором. Гонорар виплачується за всі справи, в яких брав участь виконавець, в тому числі і у випадку, якщо кошти поступили на рахунок замовника після закінчення терміну дії договору.

За послуги, вказані в п. 2.1. а), б), г), ж) договору, замовник щомісяця до “05” числа місяця, наступного за звітним, сплачує винагороду в розмірі чотири тисячі гривень шляхом перерахування коштів на картковий (розрахунковий) рахунок виконавця на підставі акту про надані послуги (п.4.1. договору).

За послуги, вказані в п. 2.1. в), д) договору, замовник сплачує виконавцю гонорар в розмірі 5 відсотків від суми основного боргу або нарахованих контролюючим органом зобовязань по сплаті податків та штрафних санкцій та 10 відсотків від суми пені, 3% річних, інфляційних, якщо щодо замовника прийнято позитивне рішення (п.4.2. договору).

По справах про стягнення заборгованості за товар або послуги гонорар виплачується на підставі даного договору на наступний робочий день з моменту поступлення коштів (частини коштів) від боржника на розрахунковий рахунок замовника (п.4.2.1. договору).

По справах, в яких товариство отримало економічну вигоду (зекономлено кошти внаслідок визнання нечинним рішення контролюючого органу або іншим чином зекономлених коштів тощо) гонорар виплачується на підставі даного договору протягом 5 робочих днів з моменту отримання судового рішення (судової постанови) (п.4.2.2. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлений строк його дії - з моменту його підписання сторонами та до 30.06.2011 року, але в будь-якому випадку до проведення повного розрахунку.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивач на виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань за період з 01.03.2011 року по 30.06.2011 року надав відповідачу юридичні послуги, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.16-19).

При цьому, за надані послуги, передбачені п.п. 2.1. а), б), г), ж) договору, відповідач розрахувався з позивачем повністю, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с.12-15, 41).

В той же час, розрахунки в частині сплати передбачених договором гонорарів відповідачем здійснені не були.

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 26496,52 грн. (згідно поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.12.2011 року, а.с.61).

На претензію від 23.09.2011 року з вимогою в добровільному порядку ліквідувати наявний борг, відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с.20).

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26496,52 грн. обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 901, 903 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо правомірності стягнення з останнього 288,18 грн. відсотків річних, згідно поданого позивачем розрахунку та заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.12.2011р. (а.с.29).

Відповідно до п.5.2. договору, у випадку прострочення строків оплати послуг, замовник зобовязаний сплатити виконавцеві неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору та зважаючи, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, п.5.2. договору передбачена майнова відповідальність, суд апеляційної інстанції не може не погодитись з висновком місцевого господарського суду про обгрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення 1473,19 грн. пені.

При цьому, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається, відповідач вказує на безпідставність нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання на суму 4000,00грн., обгрунтовуючи тим, що акт виконаних робіт від 04.05.2011р. на вказану суму був отриманий разом з позовною заявою і відразу був оплачений. Зазначене спростовується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 04.05.2011р. (а.с.17), який в свою чергу підписаний директором ТОВ "Волинська фабрика гофротари" та скріплений печаткою товаритсва.

При цьому, слід зазначити, що позивач, як виконавець послуг, у відповідності до п.1.2. договору, по закінченню календарного місяця надавав товариству акт виконаних робіт (наданих послуг) у двох примірниках, один з яких останній після підпису повертав позивачу.

Крім того, в матеріалах справи міститься претензія від 23.09.2011 року, в якій була вказівка на неоплачену суму по акту виконаних робіт від 04.05.2011р., яка, як вже зазначалося вище, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, посилання скаржника на відсутність даного акту виконаних робіт, в зв'язку з чим і не були оплачені вищевказані кошти є безпідставними та надуманими.

Щодо відсутності підстав на думку відповідача для виплати гонорару по виграній справі за позовом до ТОВ "Мазурка", оскільки рішення суду було прийнято до моменту укладення договору про надання послуг, то апеляційний суд вказує на таке.

Як вбачається, рішення у даній справі було оскаржено до Апеляційного господарського суду м.Києва, і 01.03.2011р. відбувся розгляд справи апеляційним судом, про що зазначено в акті виконаних робіт від 01.04.2011р. (а.с.16).

Після отримання наказу про примусове стягнення суми боргу позивачем було підготовлено заяву до ВДВС Подільського РУЮ про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується актом виконаних робіт від 04.05.2011р. (а.с.17).

В подальшому, рішення судів попередніх інстанцій були оскаржені в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року рішення господарського суду від 23.12.2010 року (а.с.42-44) та постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року у справі №26/393 були скасовані, а справа направлена на новий розгляд (а.с.102-103).

До моменту закінчення розгляду даної справи Вищим господарським судом України, виконавчою службою було частково стягнено заборгованість з ТОВ "Мазурка" в розмірі 69334,45 грн. При цьому, ПП ОСОБА_3 представляв інтереси відповідача в Господарському суді м.Києва при повторному розгляді справи №26/393, що підтверджується актом виконаних робіт від 02.06.2011р. (а.с.18). Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2011 року при новому розгляді позов ТОВ "Волинська фабрика гофротари" до ТОВ "Мазурка" про стягнення 281390,51 грн. задоволено (а.с.104-106).

Аналогічної позиції дотримується апеляційний суд і щодо нарахування гонорару у справі за позовом до ПАТ ВТКФ "Ласощі", оскільки рішення господарського суду Івано-Франківської області у даній справі було оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду. 05.04.2011р. та 19.04.2011р. (під час дії договору) позивач брав участь в судових засіданнях апеляційного суду, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 04.05.2011р. (а.с.17).

Також, позивач у даній справ готував до ВДВС Івано-Франківського МУЮ заяву про відкриття виконавчого провадження, подавав запити про хід виконавчого провадження, про що вказано в актах від 01.04.2011р. та від 02.06.2011р. (а.с.16,18).

Згідно п.4.2.1. договору, по справах про стягнення заборгованості за товар або послуги гонорар виплачується на підставі даного договору на наступний робочий день, з моменту поступлення коштів (частини коштів) від боржника на розрахунковий рахунок замовника.

Про виконання позивачем умов договору свідчить наявна в матеріалах справи постанова про закінчення виконавчого провадження ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 12.07.2011 року (а.с.23).

З огляду на вищевикладене, позивачем правомірно, на підставі п.3.1 в) договору, нараховано гонорар у даних справах.

Крім того, як вбачається, у справі за позовом до ТОВ "Мазурка" позивачем нараховано гонорар не від всієї суми заборгованості, а лише від фактично стягнутих коштів, як це передбачено п.4.2.1. договору, а саме, в сумі 69334,45 грн., відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 26.05.2011 року (а.с.21).

Що стосується справи за адміністративним позовом до Ягодинської митниці, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.3.1. в) договору, замовник зобов'язаний оплатити гонорар виконавцю за виграні справи в судах на умовах, визначених договором. При цьому, відповідно до п.4.2. договору, замовник сплачує 5% від суми нарахованих контролюючим органом зобов'язань по сплаті податків та штрафних санкцій, якщо щодо замовника прийнято позитивне рішення.

Крім того, по справах, в яких товариство отримало економічну вигоду (зекономило кошти внаслідок визнання нечинним рішення контролюючого органу або іншим чином зекономлених коштів тощо) гонорар виплачується на підставі даного договору протягом 5 робочих днів з моменту отримання судової постанови (п.4.2.2. договору).

Участь позивача в судовому засіданні по вказаній справі підтверджується актом виконаних робіт від 30.06.2011р. (а.с.19). В матеріалах справи міститься копія постанови від 07.06.2011 року у справі №2а/0370/1339/11 за позовом ТзОВ ""Волинська фабрика гофротари" до Ягодинської митниці, відповідно до якої, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ягодинської митниці від 07.02.2011 року №3 (а.с.24-25).

Відтак, позивачем правомірно, у відповідності до умов договору, був нарахований гонорар за прийняте судом першої інстанції рішення по даній справі, а відповідач відповідно зобов'язаний його виплатити, незалежно від того, буде це рішення в подальшому скасовано чи ні.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 21.12.2011 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

2546/12