Рішення № 21786412, 01.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р. Справа № 5023/090/12

вх. № 090/12

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

прокурора - ОСОБА_1. (дов.)

позивача - ОСОБА_2. (дов.)

відповідача - ОСОБА_3. (дов.)

третьої особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави, в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії АТ Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків

до ТОВ "Торговий дім "Харківські будматеріали", м. Харків

3-я особа ТОВ "Завод Залізобетоних конструкцій", м. Харків

про стягнення 39217595,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії АТ Укрексімбанк" в м. Харкові, до відповідача, ТОВ "Торговий дім "Харківські будматеріали", про стягнення заборгованості в загальній сумі 39217595,89 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання третьою особою - ТОВ "Завод Залізобетонних конструкцій" умов кредитних договорів № 6805К112 від 23.12.2005р.; № 6806К93 від 22.11.2006р.; № 6807К63 від 30.11.2007р.; № 68108К63 від 19.11.2008р.

У судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримують заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, відзив на позов не надав. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що між позивачем та третьою особою укладена мирова угода стосовно погашення заборгованості за заявленими вимогами, у зв'язку з чим вважає, що мировою угодою змінені зобов'язання сторін, тому відповідач не повинен відповідати за такими зобов'язаннями.

Відповідач просить надати йому час для підготовки своїх заперечень у письмовому вигляді, у зв'язку з чим продовжити строк розгляду справи на 15 днів та відкласти розгляд справи, про що надав письмове клопотання.

Прокурор та позивач заперечують проти клопотання відповідача, вважають, що у нього достатньо було часу на підготовку своїх заперечень.

Розглянувши клопотання відповідача судом встановлено, що справи призначалась до розгляду у судові засідання на 26.01.2012р., 14.02.2012р., 01.03.2012р.

Відповідач не з'являвся в судові засідання 26.01.2012р., 14.02.2012р., через канцелярію суду 19.01.2012р., 13.02.2012р. надавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання.

Судом ухвалами суду від 26.01.2012р., 14.02.2012р. відкладався розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 01.03.2012р. відповідач знов не надав відзив на позов та просить надати йому додатковий час для підготовки обґрунтування своєї позиції по справі.

Суд зазначає, що п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для користування відповідачем своїми процесуальними правами, в тому числі і правом щодо надання своїх заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, однак відповідач зловживає своїми процесуальними правами, не надаючи жодних доказів по справі протягом двомісячного строку розгляду справи, який спливає 05.03.2012р.

Суд також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, суд вважає клопотання відповідача про продовження розгляду справи та відкладення розгляду справи необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Третя особа не з'являлась в судові засідання, призначені по даній справі, про час та місце розгляду справи повідомлялась ухвалами суду, отримання яких підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Третя особа про причини неявки суду не повідомляла, відзив на позов не надала.

Суд вважає, що нез'явлення третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши учасників судового процесу, які були присутні в судовому засіданні, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" (позичальник, третя особа) укладено Генеральну угоду № 6807N10 від 30.11.2007р. з загальним лімітом заборгованості 44 825 641.84 грн., терміном користування кредитом до 29.12.2017 р. (далі - Генеральна угода з додатковими угодами до неї).

Під дію Генеральної угоди між тими же сторонами було підпорядковано та в рамках неї укладено:

- кредитний договір № 6805К112 від 23.12.2005р. з додатковими угодами до нього на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 23109473,24 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;

- кредитний договір № 6806К93 від 22.11.2006р. з додатковими угодами до нього на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 3928137,85 грн. з кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;

- кредитний договір № 6807К63 від 30.11.2007р. з додатковими угодами до нього на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 3846666,66 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;

- кредитний договір № 68108К63 від 19.11.2008р. з додатковими угодами до нього на відкриття невідновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 3974536,67 грн. строком погашення 29.12.2017р.

За вказаними договорами позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договорами.

Позивачем були виконані умови вищезазначених договорів та перераховані на користь третьої особи кредитні кошти.

З наданих до суду документів вбачається, що ухвалою суду від 01.09.2010р. по справі № Б-39/64-09 про визнання банкрутом ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" затверджена мирова угода від 18 серпня 2010року, за умовами якої ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" визнана заборгованість перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитними договорами № 6805К112 від 23.12.2005р., № 6806К93 від 22.11.2006р., № 6807К63 від 30.11.2007р., № 68108К63 від 19.11.2008р. у загальній сумі 33614199,10 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2011р. знову порушено провадження у справі № 5023/3687/11 про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій".

АТ "Укрексімбанк" була подана заява від 15.07.2011р. про визнання його кредитором ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" на загальну суму 51002345,34 грн., в тому числі і за кредитними договорами № 6805К112 від 23.12.2005р., № 6806К93 від 22.11.2006р., № 6807К63 від 30.11.2007р., № 68108К63 від 19.11.2008р. на суму 39058352,74 грн.

Позивачем також Подана заява з додатковим обґрунтуванням заявленої суми кредиторських вимог від 13.09.2011р., відповідно до якої загальна сума кредиторських вимог була зменшена до 50991283,30 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2011р. у справі № 5023/3687/11 про банкрутство "ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" визнані кредиторські вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 50991283,30 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 17.01.2012р. по справі № 5023/3687/11 ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

В межах даної справи до стягнення заявлена загальна сума заборгованості третьої особи за вищезазначеними кредитними договорами станом на 11.11.2011р. у сумі 39 217 595,89 грн.

Відносно суми, що була заявлена як кредиторські вимоги сума заборгованості збільшилась за рахунок донарахуванням баком відсотків за користування кредитними коштами та комісій за управління за період з 01.09.2011р. по 11.11.2011р. Суд зазначає, що таке нарахування відповідає умовам кредитних договорів № 6805К112 від 23.12.2005р., № 6806К93 від 22.11.2006р., № 6807К63 від 30.11.2007р., № 68108К63 від 19.11.2008р., що укладені в межах Генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007р., та вимогам чинного законодавства.

Таким чином судом встановлено, що загальна сума заборгованості третьої особи перед позивачем за кредитними договорами № 6805К112 від 23.12.2005р., № 6806К93 від 22.11.2006р., № 6807К63 від 30.11.2007р., № 68108К63 від 19.11.2008р., що укладені в межах Генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007р., станом на 11.11.2011р. складає 39217595,89 грн., у тому числі:

1. заборгованість за Кредитним договором № 6805К112 від 23.12.2005р. у розмірі 25 203 781,76 грн., з яких :

- заборгованість за кредитом - 22 112 754.40 грн.;

- заборгованість за процентами по кредиту - 3 016 109,21 грн.;

- заборгованість за комісією за управління кредитом - 74 712,46 грн.;

- пеня - 205,69 грн.

2. заборгованість за Кредитним договором № 6806К93 від 22.11.2006р. у розмірі 4 379 005,80грн., з яких ;

- заборгованість за кредитом - 3 758 665,72 грн.;

- заборгованість за процентами по кредиту - 600 722,67 грн.;

- заборгованість за комісією за управління кредитом - 19 582,43 грн.;

- пеня - 34,98 грн.

3. заборгованість за Кредитним договором № 6807К63 від 30.11.2007р. у розмірі 4 699 020, 43грн., з яких :

- заборгованість за кредитом - 3 664 316,66 грн.;

- заборгованість за процентами по кредиту - 1 025 559,57 грн.;

- заборгованість за комісією за управління кредитом - 9 110,08 грн.;

- пеня - 34,12 грн.

4. заборгованість за Кредитним договором № 68108К63 від 19.11.2008р. у розмірі 4 935 787,90грн., з яких :

- заборгованість за кредитом - 3 786 096,67 грн.;

- заборгованість за процентами по кредиту - 1 123 737.61грн.;

- заборгованість за комісією за управління кредитом - 14 437,58 грн.;

- заборгованість за комісією за зобов'язання - 11 480,78 грн.;

- пеня - 35,26 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком, а також ухвалою про затвердження реєстру кредиторів.

Зазначена сума заборгованості не спростована ні третьою особою, на відповідачем.

З метою забезпечення виконання третьою особою (позичальником) зобовязань за кредитними договорами № 6805К112 від 23.12.2005р., № 6806К93 від 22.11.2006р., № 6807К63 від 30.11.2007р., № 68108К63 від 19.11.2008р., що укладені в межах Генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007р., між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Харківські будматеріали" (відповідач, поручитель) був укладений договір поруки № 68110Р6 від 18.08.2010р., відповідно до умов якого відповідач зобовязався відповідати солідарно перед кредитором (позивачем) за своєчасне та повне виконання третьою особою зобовязань за зазначеними кредитними угодами.

У випадку невиконання позичальником (третьою особою) основного зобов'язання банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя, як у солідарного боржника (п.3.2. ст. 3 Договору поруки № 68110Р6 від 18.08.2010р.).

Відповідно до п.п. 4.1.3. п.4.1 ст. 4 Договору поруки банк має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов'язань за Кредитною угодою вони не будуть задоволені, в тому числі якщо порушено справу про визнання позичальника банкрутом.

Позивач повідомив відповідача про наявність непогашеної заборгованості третьої особи та про те, що відносно позичальника порушено провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим банком запропоновано відповідачу як поручителю погасити заборгованість ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" у загальному розмірі 39 046 976.15 грн. (письмове повідомлення від 11.07.2011р. № 068-07/3684).

Отримання зазначеного повідомлення відповідачем 18.07.2011р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, у відповідача виник солідарний обов'язок щодо погашення вказаної заборгованості третьої особи.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобовязань по вищезазначеним кредитним договорам та договору поруки.

Суд зазначає, що вищевикладене спростовує позицію відповідача по справі, яка є такою, що не підтверджена жодним документом, та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач та третя особа, в порушення домовленості сторін, позику не повернули, відсотки за користування нею не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 251, 252, 526, 530, 543, 546, 548, 549, 554, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківські Будматеріали" (юридична адреса : 61002 м. Харків, вул. Артема, 2, фактична адреса : 61102 м. Харків, вул. Достоєвського, 1, код 33608945) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150 м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057 м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код 19362160) заборгованість у сумі 39217595,89 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківські Будматеріали" (юридична адреса : 61002 м. Харків, вул. Артема, 2, фактична адреса : 61102 м. Харків, вул. Достоєвського, 1, код 33608945) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31215206783003) судовий збір у сумі 64380,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 03.03.2012р.